Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Згідно зі звітом ООН за 1995 рік, загальна кількість постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС становить дев'ять мільйонів осіб, із яких три-чотири мільйони - діти.






Зауважмо, що протягом останніх кількох тижнів різні міжнародні організації публікували свої дані про кількість майбутніх жертв Чорнобиля. Деякі з цих відомостей значно відрізняються. Наприклад, Всесвітня організація здоров'я вважає, що внаслідок Чорнобильської катастрофи від хвороб може померти близько 9 тисяч осіб. Міжнародне аґентство ООН із атомної енергії (МАГАТЕ) пише лише про 4 тисячі. Водночас, за даними Європарламенту, які оприлюднила депутатка Ребекка Гармз, померти може від 30 до 60 тисяч людей.

Міжнародна екологічна організація Greenpeace у своїй доповіді зазначає, що чорнобильська радіація стала або ще стане причиною 100 тисяч смертельних випадків від раку, а офіційні дані, якими оперує МАГАТЕ, - це величезна недооцінка людських страждань.

Greenpeace стверджують, що кількість хворих на рак різко зросла в Україні та Білорусі. Наприклад, у Білорусі протягом 1990 - 2000 рр. ракові захворювання збільшилися на 40%. В Україні ж на цю небезпечну недугу захворіло на 12 відсотків більше осіб, при цьому в Житомирській області смертність зросла майже втричі.

Окрім безпосередньої дії радіації, людей, які потрапили під чорнобильську хмару, спіткало чимало соціально-економічних проблем: втрата землі, переселення, економічна криза, брак адекватної інформації.

Щодо вітчизняних даних, то якихось конкретних цифр постраждалих Україна не має. На сьогодні тривають підрахунки потерпілих, однак назвати їх об'єктивними буде досить важко.

Жертви катастрофи:

- 340 654 людей залучали до ліквідації катастрофи на ЧАЕС. З них до 2004 року померло 34499;

- із радіоактивно забрудненої території евакуювали 116000 осіб;

- постраждалими внаслідок найбільшої в історії людства техногенної катастрофи визнано 2 594 071 особу;

- інвалідами стали 75 400 людей;

- до 2004 року померли 469 618 осіб, з них 6 769 дітей;

- сумарні економічні збитки для України до 2015 року становитимуть 179 млрд. дол. США.

Що таке Чорнобильська катастрофа для України, коли вона знаходилася в складі Радянського Союзу, і згодом, коли вона стала незалежною державою? Це – близько 12, 2 млрд дол. США, витрачених на ліквідацію наслідків з державного бюджету: 5, 7 млрд – за 1986-1991 рр. (наша частка в союзному бюджеті становила таку суму) і 6, 5 млрд – з державного бюджету України за 1991-2002 рр. Протягом останніх 12 років Україна несе цей свій хрест, цей не підйомний тягар, по суті, одна: вона самостійно фінансує роботи з подолання наслідків катастрофи. Питома вага видатків на ці цілі становить близько 5% державного бюджету, але, зрозуміло, реально потрібно значно більше.

Фахівці стверджують, що з чорнобильського розвалу вилітала мало не вся таблиця елементів, але, за даними Наукового комітету з дії атомної радіації ООН, на опромінення людей впливали два десятки радіонуклідів (зокрема, ізотопи барію, магнію, заліза, кюрію, телуру тощо). Вісім із них є більш поширеними, ніж решта. Це вуглець-14, цезій-137, цирконій-94, рутеній-106, стронцій-90, церій-144, водень-3 (тритій) та йод-131.

Як стверджує В.М. Павлович, у 1986 р. найнебезпечнішими для людей були радіоізотопи йоду – їх у повітрі було найбільше. Тож українці, які в останні дні квітня – перші дні травня гуляли під радіаційними хмарами, добре нахапалися цього ізотопу. І найбільше у них постраждала щитовидна залоза, яка акумулювала цю речовину, а отже, отримувала найбільшу дозу опромінення з-поміж усіх органів. Як наслідок — уже через кілька років після Чорнобиля медики зафіксували у дітей значне підвищенння ракових захворювань щитовидки.

Так, період напіврозпаду (час, протягом якого розпадається половина ядер) йоду-131 становить 8 діб, йоду-135 — 6 діб. Вважається, що через 10 періодів напіврозпаду від радіоактивної речовини лишаються самі згадки. Таким чином, йод, розпилений у повітрі, через два з половиною місяці вже не становив небезпеки для людей.

Значна частина ізотопів стронцію і плутонію осіла в тридцятикілометровій зоні навколо зруйнованого реактора, але радіоактивні хмари, які піднімалися над палаючою конструкцією, відлітали далеко від Чорнобиля і забруднювали не лише українську територію, а й землі сусідніх держав. «Спочатку хмара пішла на захід, завдавши основного удару Поліссю, — розповідає В. Павлович. — Потім слід пішов на північ, на південний схід, і тільки 1-2 травня хмара повернула на Київ. До 6 травня, поки в реакторі все горіло, у повітря весь час вилітали радіоактивні речовини. Шостого числа пожежа припинилася, і після цього хмара ще з добу літала над Україною, а потім тверді частки осідали на землю, дерева, будинки, людей. І ще з півроку радіоактивний пил міг розноситися вітрами, перерозподіляючись по території та змінюючи контури зони забруднення».

Радіонукліди, які вилетіли з реактора, падали на поверхню водойм, акумулювалися в намулі річок, осідали в Київському морі, переносились далі Дніпровими водами, дійшли навіть до Чорного моря. Люди, які в перші дні після аварії на ЧАЕС відпочивали на природі, могли отримати чималу дозу опромінення. Та й навіть сьогодні, через 20 років після страшного вибуху, десь на глибині боліт чи озер із застійною водою лежать шматочки колишнього атомного палива, щедро натрушені з радіаційного неба.

Нині найбільш актуальним є внутрішнє опромінення, коли радіонукліди потрапляють в організм людини через забруднену їжу. Адже в багатьох населених пунктах у Житомирській, Київській, Рівненській, Волинській, Чернігівській областях у грунті міститься цезій, який потроху проникає в рослини, а через траву — в молоко та м'ясо худоби. Проте у цих областях практично немає продуктів, вміст радіонуклідів у яких перевищував би існуючі норми. Але якусь радіодозу населення все ж таки отримує, і вона все одно вища, ніж та, що була до чорнобильської аварії. Скажімо, молоко в Київській області до квітня 1986 містило менше 1 бекереля на літр, а сьогодні містить 5—7 (при допустимій дозі 100 бекерелів). «Сотку», до речі, можуть давати корови, які пасуться десь на околиці лісу, неокультурених пасовиськах у другій — третій зоні забруднення. Адже радіація, принесена нуклідними хмарами, спочатку сконцентрувалася саме на хвойних та листяних деревах — ліси, як фільтри, увібрали в себе небезпечні речовини. Опале листя і хвоя підвищує нагромадження радіонуклідів у ґрунті. Тож сьогодні, як і 20 років тому, лісові ґрунти залишаються найбільш забрудненими.

З цієї ж причини багато нуклідів зараз міститься в так званих дарах лісів — ягодах, грибах, але картопля чи капуста теж «тягне» ізотопи з грунту. Джерелом надходження цезію до організму можуть бути ще риба, м'ясо та інші продукти харчування. У ріках і озерах на забруднених територіях радіонукліди сконцентровані переважно в донних відкладеннях. Тут спостерігаються рівні забруднення до мільйона бекерелiв на кубічний метр мулу. Оскільки донна риба знаходить собі їжу в цьому мулі, то рівень її забруднення також може бути дуже високим.

Через 30 років після катастрофи показник забруднення ґрунтів цезієм-137 зменшиться вдвічі — за рахунок природного розпаду ядер цього ізотопу. І тільки через 300 років цей показник знизиться — радіоактивність буде меншою від 37 кБк/м2, за винятком 30-кілометрової зони ЧАЕС та окремих плям на Поліссі, де рівень забруднення такий самий, як і в зоні відчуження.

Медики радять нам із вами не вживати продукти, які можуть бути забрудненими. Крім того, є багато способів отримати чистий продукт харчування завдяки кулінарній обробці. Скажімо, якщо сушені гриби, заражені цезієм-137, відварити у воді двічі по 15 хвилин, вміст радіонуклідів у них зменшиться на 97 відсотків. Одним із радіозахисних засобів населення є вживання фруктів, ягід, овочів, багатих на вітаміни С, Е, каротин, пектини тощо, тобто продуктів, які мають радіопротекційну дію.

Медико-екологічні наслідки аварії. МОЗ України у 200 р. констатував, що через 20 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою, безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення, у тому числі учасників ліквідації її наслідків, мешканців радіоактивно забруднених територій, за обсягом екологічної шкоди, заподіяної Україні, (12 областей, 73 адміністративні райони, 8 міст обласного підпорядкування і 2163 населені пункти, віднесені до радіоактивно забруднених територій), впливом на здоров’я. Мільйони людей відчули на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди. Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами – опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням.

За офіційними даними, під наглядом у медичних закладах системи охорони здоров’я України перебуває 2 608 354 особи, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, з них 529 189 дітей. Фахівці зазначають прогресування погрішення стану їхнього здоров’я.

Чорнобиль підносить усе нові сюрпризи. Сьогодні Чорнобильська проблема має три полюси інтересів:

по-перше, міжнародна спільнота в особі міжнародних організацій не поспішає надавати допомогу постраждалим країнам, зокрема, і тому, що ця допомога донедавна не використовувалася ефективно;

по-друге, держави постраждалих народів, які не змогли виконати своїх зобов’язань перед людьми за соціальними програмами, сьогодні шукають шляхів, як скинути зі своїх плечей непосильний тягар. До речі, Російська Федерація і Білорусь чорнобильські проблеми «вирішили» страим тоталітарним методом – їх відмінили. У цих країнах згортаються майже всі соціальні чорнобильські програми;

по-третє, мільйони людей, психологічно страждають від визначеного їм чорнобильського статусу. Спробуйте переконати людину, що причиною її болячок стало не радіаційне опромвнення, а щось інше. Нічого не вийде. Людиною тепер керує її статус постраждалого.

Ступінь зараження продуктів вимірюється у Ки/кг чи Ки/л. Ступінь зараження грунту — Ки/км2 (10 мкР/год.)
В природніх умовах у багатьох продуктах харчування є PP. На­приклад, в 1 кг свіжої картоплі є близько 2, 9+ 10-9 Ки/кг радіоак­тивного калію, природна радіоактивність води становить близько 5+10-11 Ки/л. У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВДУ-91), табл.5.
Великі експериментальні дані щодо забруднення радіонуклі­дами продуктів харчування були одержані українськими спеціалі­стами після чорнобильської катастрофи 1986 року.

У перші 30-40 діб після аварії критичним продуктом було молоко, яке було зара­жене радіоактивним цезієм та йодом. Тільки наприкінці 1986 року рівень забруднення молока знизився. У середньому по Україні у 1986 році рівень забруднення молочних продуктів був вишим за доаварійний 1985 рік у 1440 разів.

У 1990 році активність цезію у молоці перевищувала доаварійний рівень у 33 рази. Підвищення рівня активності РВ у м'ясі встановлене на 14—15 діб пізніше. До кінця 1986 р. вона перевищувало рівень 1985 р. більш як у 1000 разів. У 1990 р. перевищення становило 21, 9 раза.

 

 


Таблиця 5 Граничні рівні вмісту радіонуклідів

Назва продукту Питома активність
Цезію Cтронцію
Питна вода   Молоко, молочні продукти   М'ясо, птиця, риба, яйця   Картопля та овочі   Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор   Свіжі дикорост. ягоди, гриби   Продукти дитячого харчування   Лікарські рослини                        


Практично на території України були заражені на довгий строк усі продукти. У 1990 році активність РР перевищувала доаварійний (1985 р.) рівень у хлібопродуктах - у 6 разів, у рибі - в 1, 4 рази, у картоплі — в 11 разів, в овочах - у 12 разів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.