Управління при ліквідації надзвичайних ситуацій 12 страница

у разі аварій, внаслідок яких має місце розлиття мастила і шлаку, організувати охолодження сусідніх несучих конструкцій.

6.3. Гасіння пожеж на підприємствах текстильної промисловості

6.3.1. Під час пожеж на підприємствах текстильної промисловості можливі:

швидке поширювання вогню займистими матеріалами, що знаходяться у розрихленому та пилоподібному стані;

вибухи у вентиляційних пристроях і приміщеннях, де можливе накопичення пилу;

складність видалення диму з будівель безліхтарного типу.

6.3.2. Під час гасіння пожежі на підприємствах текстильної промисловості КГП зобов’язаний:

організувати розвідку у декількох напрямках можливого поширювання пожежі;

у першу чергу вжити заходів щодо застосування автоматичних систем пожежогасіння;

вжити заходів для відключення систем вентиляції, пневматичного і монорейкового транспорту; у разі поширювання вогню цими системами застосовувати для гасіння піну;

організувати подавання стволів по фронту горіння через дверні, віконні та технологічні прорізи, з боку сходових кліток, сусідніх приміщень, одночасно подаючи стволи на захист горища, нижче і вище розташованих поверхів, суміжних приміщень і камер осаджування пилу;

у приміщеннях з наявністю пилу організувати подачу стволів-розпилювачів і тільки після зволоження приміщень проводити гасіння компактними струменями;

організувати застосовування розпиленої води чи піни під час пожежі на технічних горищах, у “пилових підвалах” та інших підвальних приміщеннях.

6.4. Гасіння пожеж у холодильниках

6.4.1. При пожежах у холодильниках можливі:

деформація та обвалення стелажів, утворення завалів з товарів, що зберігаються, і зруйнованих конструкцій;

приховані осередки пожежі;

сильне задимлення і погане освітлення приміщень, наявність шахт ліфтів, що створює умови для поширювання вогню на верхні поверхи;

порушення кріплення теплоізоляційних плит до стінових конструкцій і їх обвалення;

пошкодження комунікацій та обладнання для подавання холодоагентів, аміачного та іншого холодильного устаткування, що призводить до виникнення аварійних ситуацій з можливими вибухами, появою нових осередків пожежі, виникнення у приміщеннях вибухонебезпечних сумішей, отруєння і опіків особового складу токсичними і агресивними холодоагентами.

6.4.2. Під час гасіння пожежі у холодильнику КГП зобов’язаний:

з’ясувати місця розташування протипожежних поясів, отримати відомості про будівельні конструкції і продукцію, що зберігається;

для визначення меж поширювання вогню проводити контрольні розкривання теплоізоляції на всій її глибині; у разі поширювання вогню по теплоізоляції вжити заходів щодо створення у ній протипожежних розривів за допомогою механізованого інструменту;

вжити заходів щодо припинення роботи вентиляційної системи і подачі охолоджувальних речовин у обладнання приміщень, що горять, відключення холодильних установок, не допускати випуску холодоагенту до зони, де працює особовий склад;

для гасіння холодильних камер і теплоізоляції застосовувати розпилені струмені води із змочувальниками та піну;

вести інтенсивне зрошення хмари аміаку розпиленими струменями води.

6.5. Гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях

6.5.1. Під час пожеж у торгових та складських приміщеннях можливі:

горіння полімерних матеріалів і розтікання розплаву, що горить та сприяє виникненню нових осередків пожежі як по горизонталі, так і на нижче розташованих поверхах;

деформація та обвалення металоконструкцій, стелажів та утворення завалів у проходах;

складність планування, мала кількість входів і віконних отворів;

скупчення людей і майна;

наявність матеріалів, що мають різні фізико-хімічні властивості;

швидке поширювання вогню по горючій упаковці товарів;

інтенсивне димоутворення, виділення токсичних речовин.

6.5.2. Під час гасіння пожеж у торгових та складських приміщеннях КГП зобов’язаний:

уточнити місце розміщення товарів, визначити порядок і вжити заходів для їх евакуації чи захисту, використовуючи навантажувально-розвантажувальні технічні засоби;

для гасіння подавати розпилену воду стволами, що перекриваються, вогнегасні порошки, піну та інертні гази;

вжити заходів щодо охорони майна, що евакуйоване, до прибуття працівників органів внутрішніх справ або служби охорони об’єкта.

6.6. Гасіння пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості

6.6.1. Під час пожеж на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості можливі:

швидке поширювання вогню дерев’яними будівлями, галереями, транспортерами, вентиляційними системами, ексгаустерними установками тощо;

інтенсивне поширювання вогню по всій сушильній частині картонноробної та папероробної машини;

розлітання іскор на сусідні будівлі і спорудження у разі відкритої пожежі;

обвалення галерей;

розривання транспортерних стрічок та їх падіння на нульову позначку у галереях з нахилом;

виділення хлору та інших небезпечних хімічних речовин.

6.6.2. Під час пожежі на підприємствах деревообробної і целюлозно-паперової промисловості КГП зобов’язаний:

вжити заходів для припинення подавання сировини на картонноробні та папероробні машини одночасно з введенням водяних і пінних стволів; машини під час пожежі не зупиняти;

забезпечити засобами індивідуального захисту весь особовий склад (включаючи водіїв пожежно-рятувальних автомобілів), що працює у цехах з виробництва і зберігання хлору, хлоропродуктів, сірки та інших токсичних речовин, а також у спорудах для їх транспортування;

подати стволи до підземної бункерної галереї подачі щепи, для захисту бункерів і транспортерної стрічки, забезпечити інтенсивне проливання водою щепи, що є під бункерами, з її одночасним видаленням і розкриттям засипаних вікон бункерів; у разі розвиненої пожежі, за можливості, затопити бункери водою;

у галереях з нахилом подачі щепи і кори організувати введення стволів до верхньої частини галереї з боку цеху і організувати гасіння пожежі знизу вгору.

6.7. Гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах

6.7.1. У разі пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах можливі:

швидке поширювання вогню і продуктів горіння всіма приміщеннями як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках через технологічні отвори і прорізи, вентиляційними, аспіраційними системами, системами транспортування зерна, обладнанням, галереями тощо;

вибухи пилу з борошна і елеваторного пилу та продуктів розкладання, що супроводжується руйнуванням будівель (споруд).

6.7.2. Під час гасіння пожеж на елеваторах, млинах та комбікормових заводах КГП зобов’язаний:

вжити заходів щодо зупинки і перекривання вентиляційної та аспіраційної систем, зупинити роботу технологічного обладнання; якщо перекривні пристрої деформувались - організувати розкриття повітропроводів і заповнення їх піною;

визначити вид зернопродуктів (сировини), їх кількість;

гасіння і випуск сировини здійснювати з обов’язковою флегматизацією горючої газової суміші вуглекислотним газом чи азотом у силосі чи бункері;

для гасіння пожежі до вежі елеватора організувати подавання стволів з боку надсилосного приміщення за допомогою зовнішніх пожежних драбин чи пожежних автодрабин і знизу вежі - по внутрішніх драбинах. Одночасно вжити заходів щодо захисту галерей, що з’єднують вежу з млином чи іншими приміщеннями;

під час гасіння пожеж у млинах організувати подавання стволів-розпилювачів, у першу чергу до осередку пожежі та на поверх, розташований вище, потім на нижній поверх і на захист прорізів;

у приміщеннях з наявністю пилу з борошна та елеваторного пилу, а також розсипаного борошна застосувати стволи-розпилювачі або стволи з насадками-розпилювачами; гасіння компактними струменями проводити тільки після зволожування приміщення розпиленою водою, не допускаючи направлення їх на відкриті купи борошна;

у суміжних приміщеннях з наявністю пилу, що не горять, організувати змочування поверхні конструкцій і обладнання розпиленими струменями;

для подавання води на верхні поверхи організувати використання сухотрубів і пожежних кранів-комплектів з вмиканням насосів-підвищувачів;

для обмеження поширювання вогню галереями і транспортерами організувати введення у дію водяних завіс;

організувати у приміщеннях, які не горять, захист зерна і борошна від води.

6.7.3. Під час пожежі у зерносушарнях вжити заходів щодо зупинки вентиляторів, подачі теплоносія до сушильної камери, подачі зерна із сушарні на склад і збільшити подачу сирого зерна до сушарні.

7. Гасіння пожеж на об’єктах добування, зберігання, переробки та транспортування горючих речовин і газів

7.1. Гасіння пожеж у резервуарних парках зі зберігання займистих та горючих речовин (ЗР та ГР), а також зріджених вуглеводних газів (ЗВГ)

7.1.1. Пожежі у резервуарних парках зберігання ЗР, ГР і ЗВГ характеризуються:

розривами резервуарів, закипанням і викидом нафтопродуктів;

утворенням зон, що ускладнюють подачу вогнегасних речовин, у результаті обвалення покрівель резервуарів;

сильним тепловипромінюванням та конвективними потоками від резервуара, що горить;

швидким розвитком і поширюванням вогню технологічними лотками, розлитими ЗР і ГР, каналізаційними та іншими системами;

змінами напрямків потоків продуктів горіння і теплової дії залежно від метеорологічних умов.

7.1.2. Під час розвідки пожежі, крім виконання загальних завдань розвідки, необхідно визначити:

кількість та вид ЗР і ГР у резервуарі, що горить, та у сусідніх резервуарах, рівні заповнення, наявність водяної подушки, характер руйнування покрівлі резервуарів;

стан обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруджень у разі викидів чи руйнувань резервуара, шляхи можливого розтікання рідини;

наявність і стан виробничої і зливової каналізації, оглядових колодязів і гідрозатворів;

можливість відкачування чи випуску нафтопродуктів з резервуарів і заповнення їх водою чи парою;

наявність, стан і можливість використання стаціонарних установок та засобів пожежогасіння, водопостачання і піноутворюючих речовин, можливість швидкої доставки піноутворюючих речовин із сусідніх об’єктів.

7.1.3. Для підготовки пінної атаки необхідно:

зосередити на місці пожежі та підготувати до дії розрахункову кількість і необхідний резерв піноутворювача і засобів пінного пожежогасіння;

призначити відділення і відповідальних з числа осіб начальницького складу для установлення, забезпечення роботи та обслуговування необхідної кількості пінопідйомників, пожежних автодрабин, переконатися у знаннях ними своїх обов’язків;

встановити та оголосити всьому особовому складу сигнали початку і припинення подачі піни, відходу особового складу за наявності загрози закипання та викиду нафтопродуктів з резервуара.

7.1.4. Під час гасіння пожежі в резервуарному парку КГП зобов’язаний:

організовувати штаб на пожежі, включивши до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;

здійснити розрахунок необхідної кількості сил і засобів та зосередити їх на місці пожежі;

призначити з числа начальницького складу відповідальних за організацію відключення комунікацій резервуарів, охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними, підготовку пінної атаки, дотримання правил безпеки праці;

визначити порядок використання об’єктових установок пожежогасіння і стаціонарних засобів охолодження;

забезпечити доступ обслуговуючого персоналу об’єкта до запірної арматури для проведення операцій з перекриття і припинення подачі ЗР, ГР та горючих газів, використовуючи для їх захисту стволи " А", лафетні стволи та стволи-розпилювачі;

організовувати виведення рухомого складу (залізничних цистерн, автозаправників тощо) до безпечної зони;

проводити охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними резервуарів стволами “А” і лафетними стволами;

подачу піни чи вогнегасного порошку починати тільки після того, як підготовлено повну розрахункову кількість сил і засобів (з урахуванням резерву) для гасіння і охолодження резервуарів; у разі горіння ЗР, ГР в обвалуванні організувати негайне введення пінних або порошкових стволів;

у разі горіння декількох резервуарів і нестачі сил та засобів для одночасного гасіння всі сили і засоби концентрувати на гасінні одного резервуара, і після ліквідування пожежі на ньому перегрупувати сили та засоби для ліквідування горіння на інших резервуарах, гасіння починати з того резервуара, який найбільше загрожує сусіднім резервуарам, які не горять, а також технологічному обладнанню, будівлям і спорудам;

організовувати гасіння з навітряного боку, використовуючи пожежні автопідіймачі, пожежні автодрабини і пінопідйомники;

у разі горіння ЗР і ГР у " кишенях" резервуара, що утворились, організувати застосування пінних чи порошкових стволів, які подавати до отворів, що зроблені у корпусі резервуара;

у разі комбінованого гасіння " порошок-піна" організувати ліквідування горіння порошком, а потім для запобігання повторному спалахуванню подавати піну;

у разі горіння резервуара з темними нафтопродуктами з метою своєчасного попередження (недопущення) їх викидів організувати безперервне спостереження за прогріванням нафтопродуктів, а за наявності на дні резервуара води організувати її відкачування (зливання);

не допускати до небезпечної зони (в обвалування) особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів і обслуговуючий персонал об’єкта, який безпосередньо не задіяний у гасінні; зміну ствольників проводити неодночасно, а по черзі, для того, щоб якомога менше людей знаходилось у небезпечній зоні (в обвалуванні);

вжити заходів щодо позначення периметрів резервуара, що горить, та сусіднього з ним резервуара під час горіння ЗР і ГР у підземних резервуарах;

вжити заходів щодо використання теплозахисних пожежних костюмів особовим складом, який працює зі стволами;

після ліквідування горіння у резервуарі подачу піни зразу не припиняти і слідкувати за тим, щоб всю поверхню дзеркала резервуара було покрито піною ще деякий час;

у разі недостатньої кількості сил і засобів, з метою збереження ЗР і ГР (у виняткових випадках) проводити відкачування їх під контролем фахівців з одночасним охолодженням стінок резервуара.

7.1.5. Під час гасіння зріджених вуглеводневих газів у резервуарах необхідно подавати потужні водяні стволи, використовувати стаціонарні лафетні установки і системи зрошення для охолодження ємкостей, що горять, та сусідніх з ними ємкостей; особливу увагу звернути на захист запірної арматури ємкостей та трубопроводів, що підходять до неї. Забезпечити перепуск газів з ємкостей, що горять, та з сусідніх ємкостей у вільні або випустити газ на факел з метою зниження тиску у ємкостях.

У разі спорожнення ємкостей, за можливості, передбачати заповнення їх інертним газом.

7.2. Гасіння пожеж газових і нафтових фонтанів, газо-, нафтопроводів

7.2.1. Під час пожеж газових і нафтових фонтанів та газо-, нафтопроводів можливі:

сильне тепловипромінювання та конвективні потоки;

деформація і обвалення будівельних конструкцій, технологічного обладнання та завалення ними свердловини, що ускладнює гасіння (подавання вогнегасних речовин);

повторні загоряння речовин від нагрітих металевих конструкцій і технологічного обладнання після ліквідування горіння;

гасіння протягом тривалого часу;

загазованість місцевості.

7.2.2. Основними завданнями КГП і штабу на пожежі є:

вибір способу гасіння і визначення необхідної кількості сил і засобів;

розроблення тактичного плану гасіння, визначення оперативних дільниць, організація зв’язку, коригування плану з урахуванням змін обстановки;

правильна розстановка сил і засобів на оперативних дільницях кожного окремого етапу робіт, постановка завдань підрозділам;

забезпечення взаємодії з відповідальним керівником робіт з ліквідування аварії, іншими службами (газорятувальна, інженерна, військова, медична, водопостачальна, транспортна, постачальна, харчувальна, контрольно-пропускна тощо), постановка завдань зі створення умов для успішної роботи пожежно-рятувальних підрозділів (забезпечення водою і пально-мастильними матеріалами, прокладання трубопроводів з гребінками до гирла свердловини, забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, забезпечення побутових умов тощо);

організація своєчасного технічного обслуговування, ремонту пожежно-рятувальних автомобілів та інших видів пожежно-рятувальної техніки.

7.2.3. Підготовка до гасіння включає такі заходи:

створення розрахункових (на кожному етапі) запасів вогнегасних речовин;

розчищення гирла свердловини від обладнання, металоконструкцій та інших матеріалів;

розгортання розрахункової кількості сил і засобів.

7.2.4. Розчищення місця пожежі проводиться під прикриттям водяних стволів, зазвичай, особовим складом спеціальних (воєнізованих) підрозділів з попередження і ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, а також технічним персоналом об’єкта.

7.2.5. Під час розгортання засобів гасіння необхідно:

у разі тривалих пожеж прокладати від водоймищ до фонтанів металеві трубопроводи діаметром 100-150 мм, обладнати їх головками і засувками;

у зоні високих температур, як правило, прокладати непрогумовані напірні рукава;

відпрацювати дії особового складу в умовах високих температур залежно від обраного способу гасіння і забезпечити його теплозахисними пожежними костюмами та іншими засобами захисту.

7.2.6. Залежно від типу фонтана гасіння проводити одним з таких способів:

закачуванням води до свердловини чи закриттям засувок превентора і противикидного обладнання;

струменями автомобілів газоводяного гасіння;

імпульсною подачею порошку спеціальними установками;

водяними струменями лафетних стволів;

вибухом спеціального заряду;

вихоропорошковим способом;

вогнегасним порошком за допомогою пожежно-рятувальних автомобілів;

комбінованим способом.

7.2.7. Під час закривання засувки превентора чи закачування води через обладнання на гирлі КГП зобов’язаний:

забезпечити охолодження обладнання на гирлі свердловини;

всіх працівників, які здійснюють закривання засувки чи превентора, змочувати водою у великій кількості і постійно захищати водяними струменями.

7.2.8. Під час гасіння фонтанів струменями води КГП зобов’язаний:

розрахувати необхідну кількість стволів;

розмістити стволи на відстані 6-8, але не далі 15 метрів від гирла свердловини;

стволи розмістити з навітряного боку рівномірно по дузі 210-270°;

направити струмені води під основу факела фонтана, а потім синхронно і повільно піднімати їх вгору, фіксуючи через кожні 1-2 метри на 30-50 секунд;

визначити один провідний ствол для управління струменями, за яким орієнтувати інші стволи.

7.2.9. Під час гасіння фонтана за допомогою автомобілів газоводяного гасіння КГП зобов’язаний:

розрахувати необхідну кількість автомобілів газоводяного гасіння, техніки для подачі води, пожежних рукавів і тракторів для страхування;

ліквідувати окремі осередки горіння навколо фонтана перед початком гасіння;

під час роботи декількох автомобілів призначити відповідального за забезпечення синхронної роботи;

встановити пожежні автомобілі газоводяного гасіння на відстані не більше 15 метрів від гирла свердловини і підготувати їх до роботи.

7.2.10. Гасіння іншими способами, що вказані у підпункті 7.2.6 цього пункту, проводиться за окремо розробленими рекомендаціями.

Гасіння вибухом проводиться за спеціально розробленим планом, за узгодженням з відповідними організаціями, коли інші способи неефективні.

7.2.11. Під час гасіння фонтанів на морських газонафтових промислах, крім виконання загальних завдань, КГП зобов’язаний:

залучати до гасіння пожежні судна, враховуючи стан метеорологічної обстановки;

для запобігання поширенню нафтової плівки, що горить, здійснювати заходи щодо обмеження їх площі;

встановити можливість висадки пожежного десанту на окремих морських платформах і на естакадних майданчиках;

організувати взаємодію пожежно-рятувальних підрозділів з іншими службами, яких залучають на допомогу;

встановити додаткові умовні сигнали і команди для працюючих на гасінні фонтанів.

7.2.12. Під час транспортування займистих речовин і горючих газів можливі:

перекачка займистих та горючих речовин під тиском до 60-80 атм.;

перекачка світлих та темних нафтопродуктів у міжцехових та міжзаводських умовах у гарячому стані, внаслідок чого під час аварій трубних трас посилюється пожежна небезпека і ускладнюється гасіння пожеж;

концентрація газоповітряної суміші під час аварій, що може призвести до вибуху при наявності джерела запалювання.

7.2.13. Під час розвідки пожежі при транспортуванні займистих речовин і горючих газів, крім виконання основних завдань, необхідно встановити:

наявність загрози людям, найближчим будинкам і спорудам;

розмір та форму пожежі;

загрозу розтікання чи вибуху займистих речовин та горючих газів;

місця розташування засувок для перекриття трубопроводів.

7.2.14. При гасінні пожеж на газо-, нафтопроводах КГП зобов’язаний:

створити штаб на пожежі;

організувати евакуацію людей;

організувати оточення місця пожежі;

організувати перекриття засувок подавання горючої речовини;

під час гасіння нафтопродуктів, що розтікаються та горять на різних площах, вжити заходів щодо обмеження розтікання речовини шляхом спорудження тимчасових порогів із землі та відвідних каналів;

організувати гасіння світлих нафтопродуктів на землі потужними водяними компактними струменями з товщиною шару, що не перевищує 3-5 см, якщо шар перевищує вказану товщину - піною.

7.2.15. Тактичні прийоми гасіння визначаються характеристикою речовини, що перекачується, розміром аварії на трубопроводі, рельєфом місцевості, наявністю загрози найближчим будинкам та спорудам.

7.3. Гасіння пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості

7.3.1. Під час пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості можливі:

наявність технологічних апаратів, комунікацій і ємкостей з горючими речовинами, які створюють загрозу вибуху і розтікання горючих рідин, а також хімічних речовин, що плавляться;

наявність факельного горіння газів чи речовин, що витікають з апаратів і комунікацій, що знаходяться під тиском;

наявність токсичних газів і пари, токсичних продуктів термічного розкладання матеріалів;

наявність речовин, для гасіння яких необхідні спеціальні засоби.

7.3.2. Під час розвідки пожежі, крім виконання основних завдань, необхідно встановити:

загрозу вибуху, руйнування, деформації технологічного обладнання і комунікацій; наявність запірної і дихальної арматури, трас електричних кабелів і контрольно-вимірювальних приладів, металевих несучих конструкцій, які вжито заходи щодо їх збереження і захисту;

наявність спеціальних засобів гасіння пожежі на об’єкті, можливість і доцільність їх застосування, а також повторне їх використання після заправки вогнегасними речовинами;

наявність, склад, кількість і місцезнаходження речовин, які здатні викликати вибух, опік, отруєння, бурхливе термічне розкладання чи викид агресивних і отруйних мас, способи захисту чи евакуації цих речовин з небезпечної зони;

наявність та місцезнаходження речовин, що здатні інтенсивно взаємодіяти на відкритому повітрі з водою, лугами, кислотами, вогнегасними та іншими речовинами;

заходи безпеки під час гасіння;

місця можливого виникнення пожежі чи вибуху у разі відключення електроенергії, води, пари, інертних газів, подавання холодоагентів;

апарати, обладнання і трубопроводи, що нагріваються за умовами технології до високих температур;

технологічні установки, негайна аварійна зупинка яких неможлива за технічних умов;

загрозу переходу вогню чи поширювання аварії до сусідніх цехів, установок, можливість і доцільність перекриття вентиляційних систем і виробничих комунікацій, можливість видалення горючих речовин, зниження тиску і температури в технологічних апаратах;

пропускну здатність промислової каналізації і можливість відведення води з території цеху (установки) під час тривалого гасіння.

7.3.3. Під час гасіння пожежі на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості КГП зобов’язаний:

створити штаб на пожежі із залученням до нього представників об’єкта;

спільно із спеціальними службами об’єкта вжити заходів щодо рятування людей;

спільно з адміністрацією об’єкта забезпечити особовий склад газохімозахисним одягом закритого типу та використовувати ізолювальні засоби захисту органів дихання та зору;

застосувати засоби гасіння з урахуванням характеру речовин, що горять;

організувати гасіння за допомогою об’єктових установок пожежогасіння;

врахувати вказівки обслуговуючого персоналу, а також метеорологічні умови;

забезпечити одночасно з гасінням пожежі охолодження конструкцій будівель, технологічних установок і апаратів, яким загрожує дія високих температур;

не допускати попадання води на апарати, обладнання і трубопроводи, які за умовами технологічного процесу працюють при високих температурах під тиском; захист і охолодження цих апаратів, обладнання і трубопроводів узгоджувати з фахівцями об’єкта;

забезпечити на початковій стадії гасіння каучуку або гумових технічних виробів максимальні витрати води, а після зниження інтенсивності горіння водяні стволи замінити на пінні;

вжити заходів щодо охолодження комунікацій, апаратів і трубопроводів з факельним горінням газу до повного припинення його надходження;

організувати подавання розпилених струменів на захист і охолодження апаратів і трубопроводів, покритих тепловою ізоляцією, не руйнуючи її;

виставити пости і дозори на автомобілях із засобами гасіння для ліквідування нових осередків пожежі, що можуть виникнути під час вибуху;

вжити заходів щодо створення загороджувальних валів з піску, землі та гравію для попередження розтікання горючих рідин і речовин, що плавляться;