Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Чергування голосних (аблаут)
Аблаут – спонтанне чергування голосних у корені, суфіксі або закінченні (при постійному складі приголосних), успадковане спільногерманською мовою з індоєвропейської прамови. В індоєвропейських мовах – це чергування е і о. Існує два типи чергування: якісне та кількісне. Поширеним якісним аблаутом є чергування в індоєвропейських мовах звуків е–о – нуль звука, напр.: лат. tegō ‘вкриваю’ – toga ‘одежа’. Для кількісного аблауту характерне чергування різних за довжиною голосних. Напр.: лат. legō ‘збираю’ – lē gi ‘збирав’. Виокремлюють чотири ступені аблауту: 1) е/о – повний або нормальний; 2) ступінь, що включає ē /ō – подовжений; 3) е–ø, о–ø – нульовий; 4) замість довгого з’являється його редукований варіант – ступінь редукції. Причини виникнення і механізм породження аблаута залишаються невідомими. Вважають, що він у свій час був зумовлений фонетично, проте простежити це в германських мовах уже неможливо. Для германських мов – це спонтанне чергування, яке закріпилося за певними граматичними розрядами (дієслово). Його також використовують як словотворчий засіб. Оскільки в германських мовах і.-є. е відбилося як е/і; і.-є. о як а, то чергування за аблаутом тут має форму і/е – а – нуль. Чергування голосних за аблаутом у германських мовах має тісний зв’язок з морфологічною будовою, зокрема на ньому побудоване утворення форм сильних дієслів. Це найкраще проілюструвати на прикладі перших п’яти класів дієслів готської мови. Оскільки пам’ятки писемності з інших германських мов датуються пізнішим часом, творення в них часових форм дієслів за аблаутом важко простежити. Готські сильні дієслова І–V класів мали таку систему форм: інфінітив і теперішній час – однина минулий час – множина минулий час – дієприкметник ІІ. І клас: steigan ‘підніматися’ –staig – stigum – stigans; ІІ клас: biudan ‘пропонувати’ – bauþ – budum – budans; ІІІ клас: bindan ‘зв’язувати’ – band – bundum – bundans; IV клас: qiman ‘прийти’ – qam – qē mum – qumans; V клас: itan ‘їсти’ – at – ē tum – itans; Отже, чергування голосних має такий вигляд: I: i: – ai – i – i
|