Хід роботи

1. Визначення адреси локального комп’ютера, одержання адресної інформації віддаленого комп’ютера.

1.1. Визначення параметрів мережі (IP-адреса вузла, спосіб призначення, MAC-адреса вузла, тип символічного імені).

За допомогою утиліти ipconfig одержати інформацію про мережеві налаштування локального комп’ютера. Знайти MAC-адресу, IP-адресу, NetBIOS-ім’я, DNS-ім’я локального комп’ютера.

Для виконання цього завдання використовуємо команду ipconfig /all (рис.1).

рис.1

1.2. За NetBios-іменем обраного комп’ютера знайти IP-адресу цього комп’ютера:

Застосовуємо команду nbtstat –a microsof-525600 (рис.2).

рис.2

1.3. За IP-адресою комп’ютера знайти фізичну MAC-адресу цього комп’ютера.

Щоб інформація про обраний комп’ютер потрапила в локальний кеш виконати команду “ping IP-адреса комп’ютера”.

Застосовуємо команди ping 192.168.0.100 та arp -a (рис.3).

рис.3

2. Команда “NET”.

2.1. net help < команда> – служить для виводу списку команд і розділів, по яких можна одержати довідку, або довідку по зазначеній команді. Команда net help без параметрів виводить список команд і розділів, по яких може бути отримана довідка

Виводимо довідку по команді net use (рис.4).

рис.4

2.2. Дослідження ресурсів домена за допомогою команд: net view, net share.

2.2.1 net view – виводить список доменів, комп’ютерів або загальних ресурсів на даному комп’ютері. Викликана без параметрів, команда net view виводить список комп’ютерів у поточному домені.

Одержати інформацію про загальні ресурси комп’ютера.

Використовуємо команду net view \\microsof-525600 (рис.5).

рис.5

2.2.2. net share – дозволяє управляти загальними ресурсами операційної системи (спільним використанням каталогу або принтера). При виклику команди net share без параметрів виводяться відомості про всі загальні ресурси локального комп’ютера.

Створити папку з ім’ям, відповідним імені користувача, зробити її загальним ресурсом для необмеженого числа користувачів, додати текстовий коментар.

Для виконання цього завдання застосовуємо команду net share Универ=”d: \Универ” /unlimited /remark: ”for.l.w.5” (рис.6).

рис.6

2.2.3. net use – це команда підключення до загальних мережевих ресурсів або виводу інформації про підключення комп’ютера. Команда також управляє постійними мережевими з’єднаннями. Викликана без параметрів, команда net use виводить список мережних підключень.

Отримати список підключень до загальних мережевих ресурсів; підключитися до Network на комп’ютері PC91.

Використовуємо команди net use та net use Z: \\pc91\Network (рис.7).

рис.7

2.2.4. net session – служить для керування підключеннями до сервера. Команда net session без параметрів виводить відомості про всі сеанси локального комп’ютера.

Одержати список клієнтів підключених до комп’ютера.

Користуємося командою net session (рис.8).

рис.8

2.2.5. net name – служить для додавання й видалення синоніма (тобто псевдоніма) або виводу списку імен, під якими комп’ютер приймає повідомлення. Команда net name без параметрів виводить список імен, використовуваних у цей час.

Переглянути список імен, які можуть приймати повідомлення; додати ім’я TESTNAME; видалити ім’я TESTNAME.

Для виконання цього заввдання застосовуємо наступні команди: net name; net name TESTNAME; name TESTNAME /delete (рис.9).

рис.9

2.2.6. net send – використовується для передачі повідомлень користувачам, зареєстрованим у робочій групі на сервері Netware. Щоб передати повідомлення одному користувачеві, використайте команду: net send “повідомлення” ім’я користувача

Послати повідомлення на ім’я TESTNAME.

Користуємося командою net send TESTNAME HELLO! (рис.10).

рис.10

3. Утиліти стека TCP/IP.

3.1. ipconfig – утиліта командного рядка для керування мережевими інтерфейсами.

Одержати інформацію про мережеві налаштування локального комп’ютера: ім’я комп’ютера, IP-адресу, маску підмережі, MAC-адресу, шлюз за замовчуванням.

Використовуємо команду ipconfig (рис.11).

рис.11

3.2. За допомогою утиліти ping перевірити доступність сервера 192.168.0.5.

Застосовуємо команду ping 192.168.0.5 (рис.12).

рис.12

3.3. Дослідити схему маршрутизації, реалізовану в лабораторії. (проаналізувати таблицю маршрутизації вузлів, визначити IP-адреси маршрутизаторів, переглянути ARP-таблицю). Звернути увагу на структуру таблиць маршрутизації, використовувані метрики маршрутів. Слід скористатися командами route print і arp –a.

Користуємося командами route print і arp –a (рис.13).

рис.13

3.4. Тестування вузла (https://www.securitylab.ru) за допомогою утиліти ping.

Для тестування вузла застосуємо наступні команди:

1) тестування вузла: ping www.securitylab.ru (рис.14);

2) збільшити час проходження пакетів до 60 сек: ping www.securitylab.ru –w 60000 (рис.14);

рис.14

3) збільшити кількість ехо-відповідей до 10: ping www.securitylab.ru –n 10 (рис.15);

4) нескінченний цикл перевірок: ping www.securitylab.ru –t (рис.15);

рис.15

5) вплив розміру дейтаграмми від швидкості передачі для вказаного хоста: ping www.securitylab.ru –l 65500 (рис.16);

6) визначити максимальний розмір нефрагментованих пакетів: ping www.securitylab.ru –l65500 –f (рис.16);

рис.16

7) кількість вузлів передачі =1; =2 – (для tracert): ping www.securitylab.ru –i 1 та ping www.securitylab.ru –i 2 (рис.17);

8) мінімальні витрати на пересилання: ping www.securitylab.ru -v 0x2 (рис.17);

рис.17

9) максимальна надійність доставки: ping www.securitylab.ru -v 0x4 (рис.18);

10) максимальна пропускна здатність: ping www.securitylab.ru -v 0x8 (рис.18);

11) мінімальна затримка: ping www.securitylab.ru -v 0x16 (рис.18).

рис.18

3.5. nbtstat – служить для відображення статистики протоколу Netbios over TCP/IP (NetBT), таблиць імен NetBIOS для локального й віддаленого комп’ютерів, а також кеша імен NetBIOS. Команда nbtstat дозволяє обновити кеш імен NetBIOS і імена, зареєстровані в службі імен Інтернету Windows (WINS). Запущена без параметрів, команда nbtstat виводить довідку.

Одержати NetBIOS інформацію про обраний комп’ютер:

· прочитати опис команди nbtstat;

· запустити команду nbtstat з опцією –a із заданим вузлом (табл. 1) та з опцією –А із IP-адресою заданого вузла;

· перелічити знайдені сервіси, а також можливе ім’я користувача комп’ютера;

· запустити команду nbtstat c опцією –n;

· перелічити знайдені сервіси локального комп’ютера;

· використовуючи опцію –s одержати таблицю сеансів локального комп’ютера;

· результати виконання команд із коментарями зберегти у файл.

Скористаємося наступними командами:

1) nbtstat –a www.securitylab.ru (рис.19);

2) nbtstat –A 79.164.69.6 (рис.19);

рис.19

3) nbtstat –n (рис.20);

4) nbtastat –s (рис.20).

рис.20

3.6. netstat – відображення активних підключень TCP, портів, що прослуховуються комп’ютером, статистики Ethernet, таблиці маршрутизації IP, статистики IPv4 (для протоколів IP, ICMP, TCP і UDP) і IPv6 (для протоколів IPv6, ICMPv6, TCP через IPv6 і UDP через IPv6). Запущена без параметрів, команда netstat відображає підключення TCP.

Дослідити статистику мережевих з’єднань за допомогою команди netstat: активні сокети, інтерфейси, протоколи.

Застосовуємо наступні команди (рис.16):

1) netstat –a (рис.21);

рис.21

2) netstat –an (рис.22);

рис.22

3) netstat –anp tcp (рис.23).

рис.23

Висновок: результатом виконання цієї лабораторної роботи стало засвоєння навичок роботи з різними командами тестування мережі та мережевих з’єднань за допомогою командного рядка.