Сонатні форми

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Сонатні форми

1. М.Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба»

Соната - твір для одного або двох інструментів. В ній міститься кілька частин. Звичайно, три або чотири, що йдуть у певному порядку. Перша й остання частини швидкі, повільна - середня. Якщо в сонаті чотири частини, то після другої, повільної йде частина танцювального характеру /скерцо, вальс/. Перша частина в сонаті пишеться у формі сонячного алегро. В ньому три частини: експозиція, розробка, реприза. В експозиції проходять всі основні образи першої частини сонати. Основні з них - головна і побічна теми - різні за характером, іноді різко контрастні і обов'язково викладені в різних тональностях. Після експозиції йде розробка, в якій ті самі теми набувають розвитку. Розробка приводить до репризи, де повторюється експозиція більш або менш точно, але вся в основній тональності.

У сонаті — в творі для одного або двох інструментів, — як і в кожній циклічній формі, також міститься кілька частин (звичайно три або чотири), що йдуть у певному порядку. Перша і остання частини швидші, а середня — повільна. Якщо в сонаті чотири частини, то після другої, повільної йде частина танцювального характеру (менует, скерцо, вальс).

Перша частина в сонаті пишеться у формі сонатного алег-р о. В ньому три частини — експозиція, розробка і реприза. В експозиції проходять всі основи образи першої частини сонати. Основні з них — головна і побічна теми — різні за характером, іноді різко контрастні і обов'язково викладені в різних тональностях.

Після експозиції йде розробка, в якій ті самі теми набувають розвитку: проходять у великих тональностях і іноді не цілком, а невеликими відрізками. Вся розробка створює враження нестійкості, напруженості, боротьби і приводить до репризи, в якій повторюється експозиція більш або менш точно, але вся в основній тональності (соната класичного періоду). Сонатне алегро, як і вся соната цілком, відкриває широкі можливості для композитора у створенні великих творів, що виражають глибокі ідеї. Тому сонатна форма, яка виникла в середині XVIII ст., безперервно розвиваючись, зберегла своє провідне значення і досі. У сонатній формі звичайно пишуться сонати, симфонії, тріо, квартети, концерти та інші ансамблі.

У сонатній формі пишуться сонати, симфонії, тріо, квартети та інші ансамблі.

Складнішими є форми циклічні, що складаються з кількох самостійних частин, об'єднаних загальним задумом, загальним змістом. До них відносяться сюїти, сонати і симфонії.

Старовинна сюїта являє собою послідовність кількох танців. З XIX ст. сюїта стає не обов'язково танцювальною: зміст частин в ній стає дуже різноманітним, порівнюються звичайно частини, контрастні за характером.

Симфонія - це великий твір для симфонічного оркестру. Один з найвизначніших жанрів інструментальної музики.