Розділ 1

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Розділ 1

ІV освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”

на тему: Підготовка майбутніх учителів початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва

напряму підготовки 0101 “Педагогічна освіта”,

ВСТУП...........................................................................................................……..3

РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ

КЛАСІВ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА

ПРОБЛЕМА………………………………………………………………………8

1.1. Теоретичне дослідження підготовки майбутніх вчителів до

національного виховання засобами мистецтва в науковійлітературі...............8

1.2. Сутність та зміст національного виховання засобами мистецтва.............21

1.3. Аналіз сучасного стану підготовки майбутніх вчителів до національного

виховання учнів.....................................................................................................35

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

МИСТЕЦТВА.......................................................................................................45

2.1. Вплив навчальної діяльності на підготовку майбутнього вчителя

початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва...45

2.2.Роль позанавчальної діяльності в підготовці майбутнього вчителя

початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва...60

2.3. Моделювання підготовки вчителя початкових класів до національного

виховання учнів засобами мистецтва..................................................................74

ВИСНОВКИ..........................................................................................................88

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................92

ДОДАТКИ...........................................................................................................103

Актуальність проблеми. Оновлення соціально-економічних, науково-технічних процесів в Україні викликало потребу у перегляді стану існуючої системи професійної підготовки вчителя. У державних документах про освіту (Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти, Концепції педагогічної освіти, Концепції національного виховання, Державній програмі “Вчитель”) наголошується на необхідності підвищення якості підготовки педагогічних працівників, формуванні їх професійних умінь.

У цільовій комплексній програмі “Вчитель” зазначається, що завдяки діяльності педагога реалізується державна політика у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки і культури, збереженні та примноженні культурної спадщини, формуванні людини майбутнього.

В умовах розбудови національної системи освіти набула актуальності проблема національного виховання учнів – майбутнього нашої держави.

Учитель початкових класів – це одна з тих відповідальних професій, від якої залежить не тільки виховання і навчання дітей, а й розвиток їхніх естетичних, моральних, національних уподобань і переконань, тому на вищі навчальні заклади покладається особлива відповідальність у підготовці майбутніх учителів початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва. Вчитель є джерелом, з якого дитина найбільш черпає допомогу для національного самовизначення. Якщо предметом уваги дитини стає національне, рідне, а вихователь спонукає дитину поставитись до нього прихильно, то це є шлях до формування національної свідомості.

Акцентуючи увагу на ролі мистецтва у вихованні, необхідно виокремити його здатність активно сприяти розвитку в особистості як усього багатства рис національно-патріотичної ідеології, так і стійких ідейних переконань. Мистецтво являє собою специфічну форму суспільної свідомості та людської діяльності, що робить його дієвим засобом в виховання молодого покоління, а також чинником позитивного впливу на людину протягом життя. Відображення дійсності в художніх образах, що й представляють різновиди мистецтва, постає найважливішим засобом освоєння світу. Через мистецтво засвоюються соціальні цінності на рівнях людства, етносу, нації, регіону, формуються соціальні якості особистості, мотивується власна активність особистості.

За свідченням ряду дослідників (А.П. Акімова, Є.П. Бєлозерцев, І.С. Дмитрик, В.Д. Шадріков, Б.З. Вульфов, О.О.Бодальов, І.Г. Єрмаков, В.М. Хайруліна, В.І. Журавльов, Т.С. Полякова та ін.) випускники педагогічних вузів слабко підготовлені до виховної роботи з учнівською молоддю в сучасних умовах. Таке становище пояснюється рядом причин, серед яких заперечення значення виховання і витіснення виховної роботи із навчальних закладів або надання їй другорядного місця.

Окрім того, актуальність нашого дослідження визначається і суперечністю між необхідністю забезпечення високого рівня національного виховання учнів засобами мистецтва і відсутністю науково-обґрунтованої системи підготовки вчителів до розв'язання цієї педагогічної проблеми.

Ступень дослідженості проблеми. Сьогодні в теорії і практиці вищої педагогічної освіти накопичено значний досвід, який охоплює багато аспектів професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів. В останні десятиліття у вітчизняній та закордонній педагогіці приділяється велика увага неперервній педагогічній освіті (В.П. Андрющенко, Н.І. Ничкало, Л.Є. Сігаєва), проблемам та перспективам вищої педагогічної освіти (А.М. Алексюк, Є.П. Бєлозерцев, О.В. Глузман), педагогічної майстерності (Є.С. Барбіна, І.А. Зязюн, О.А. Лавріненко).

Особливості професійної підготовки вчителя початкової школи розкриті в дослідженнях А.М. Алексюка, Н.Н. Бібік, В.І. Бондаря, С.У. Гончаренка, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюна, О.М. Івлєвої, Л.Г. Коваль, С.Н. Лисенкової, С. М. Мартиненко, Н.Г. Ничкало, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич, Л.Л. Хоружа, М.М. Фіцули, І.М. Шапошнікової та ін. У їхніх роботах вивчаються питання аксіологічного та технологічного забезпечення підготовки майбутнього педагога початкової школи, здатного до безперервного особистісного самотворення і самоосвіти.

Проблема національного виховання знайшла своє відображення у педагогічній спадщині А. Дістервега, Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці. Народна педагогічна теорія українського народу глибоко розкрита в педагогічній діяльності та спадщині вчених, педагогів, письменників України (Б.Д. Грінченко, М.П. Драгоманов, О.В. Духнович, І.І. Огієнко, С.Ф. Русова, Леся Українка, Г.С. Сковорода, М. Стельмахович, В.О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський, І.Я. Франко, Я.Ф. Чепіга, Т.Г. Шевченко та ін.). У їхніх працях сформулювані основні теоретико-методологічні засади української національної школи.

Національне виховання здійснюється багатьма засобами. Роль рідної мови як складової національного виховання детально обґрунтовують у своїх працях Л.І. Мацько і П.П. Кононенко, можливості суспільнознавчого потенціалу і в ньому історії України пояснюють А.П. Васецький, В.В. Кириченко, О.Ю. Кульчицький, Ю.І. Римаренко, вивченню надбань родинного виховання присвячені праці М.Г. Стельмаховича, В.Л. Скуратівського, Є.І. Сявавко, Д.Т. Федоренка. Дослідження науковців переконують у тому, що національному вихованню сприяють сфери краєзнавства (Т.Д. Дем’янюк, М.О. Струнка, І.І. Федьков), рідної природи (А.П. Бегека, А.М. Гродзінський, О.І. Гордієнко, М.І. Соловей, В.О. Сухомлинський), національної символіки (І.М. Дмитренко, О.Г. Ковальчук, О.В. Кучерук, Т.О. Островська, Ф. П. Погребенник). Образотворче мистецтво як засіб національного виховання аналізують Н. Авер’янова та Г. Сухорукова.

Аналіз досліджень із цієї проблеми дозволяє зробити висновок, що в системі навчання і виховання мистецтво, як засіб формування національної свідомості, досі не знайшло повноцінного втілення, недостатньо розроблено зміст, методи і форми підготовки майбутніх учителів до національного виховання учнів. Це пояснюється тим, що серед учителів і вихователів певна частина тих, хто недостатньо обізнаний з надбаннями українського мистецтва, відповідно, не відчуває його потенційних можливостей, а також тим, що значна частина вчителів закінчувала педагогічні навчальні заклади в радянський період, коли проблема національного виховання з відомих причин не була предметом наукового дослідження.

Отже, потреба у підвищенні рівня підготовки учителів до національного виховання учнів засобами мистецтва та недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів цієї проблеми зумовили вибір теми дослідження: “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва”.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження – шляхи підготовки майбутніх учителів початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва.

Мета дослідження – визначити та розкрити шляхи підготовки студентів до національного виховання учнів початкової школи засобами мистецтва та позробити відповідну модель.

Завдання науково-педагогічного дослідження:

1. Вивчити стан дослідження проблеми в науковій літературі.

2. Розкрити сутність та зміст національного виховання засобами мистецтва.

3. Проаналізувати вплив навчальної та позанавчальної діяльності на підготовку майбутнього вчителя початкових класів до національного виховання учнів засобами мистецтва.

4. Розробити модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до національного виховання учнів засобами мистецтва.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження:

– теоретичні: вивчення законодавчих і нормативних документів, наукової літератури, аналіз, синтез, порівняння, класифікація та систематизація теоретичних даних;

– емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, моделювання.

Експериментальна база дослідження. Дослідницька робота проводилася на факультеті початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Апробація результатів дослідження. Основні положення магістерської роботи обговорювались на IV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених, аспірантів, студентів, учнів 9-11 класів “Творчий пошук молоді – курс на ефективність” (м. Хмельницький, 2013), на засіданні методичного об’єднання вчителів початкової школи Кадиївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (106 найменувань), трьох додатків. Загальний обсяг роботи – 103 сторінки, з яких 87 сторінок основного тексту.