Українське цивільне право. Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

«Гуго Гроцій був першим, кому вдалося узагальнено сформулювати теорію пред­ставництва, хоч і ціною перекручення його

змісту». Помилку цього відомого голландського юриста вбачають у тому, що представництво було розглянуте ним як результат до­ручення, «яким воно не є за своєю природою»².

Насамперед, слід звернути увагу на те, що відносини у суспіль­стві, які існували за життя цього вченого (1588-1545), істотно від­мінні від тих, що існують сьогодні. Крім того, є різні види пред­ставництва (зокрема, законне). Позиція Гуго Гроція цілковито під­ходить до добровільного представництва.

Певно, недарма така позиція закріплена у Французькому циві­льному кодексі 1804 р. та в кодексах багатьох держав.

Та обставина, що в Цивільних кодексах усіх союзних республік, які були у складі СРСР, містилися окремі глави «Представництво. Довіреність» та «Доручення», не означало наділення представниц­тва повною автономією, адже суть договору доручення полягає саме в тому, що одна сторона зобов'язується вчинити певну юри­дичну дію від імені другої сторони.

Є низка юридичних дій, які особа має вчинити сама, без права використання інституту представництва. Це стосується складення заповіту, відмови від спадщини, прийнят­тя спадщини, присутності при реєстрації шлюбу, подання до суду заяви про усиновлення, подання до органу реєстрації актів цивіль­ного стану заяви про визнання батьківства.

За статтею 28 Сімейного кодексу України, представник може лише подати заяву про реєстрацію шлюбу від імені жінки і (або) чоловіка.

За статтею 62 ЦК 1963 p., повнова­ження представника могли «ґрунту­ватися» на довіреності, законі або адміністративному акті.

Однак віднесення адміністративного акта до підстави виник­нення повноважень представника було помилковим. Адже наказ керівника юридичної особи, яким, наприклад, зобов'язано голов­ного інженера підписати акт прийняття монтажних робіт, викона­них за договором, не міг вважатися адміністративним актом.

/ За ред.

Цивільне право України: Підручник. У двох книгах. Кн. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової.- К., 2004.- С. 213. ² Там само.

У частині 3 статті 237 ЦК України ця неточність усунута: пред­ставництво виникає на підставі акта органу юридичної особи.

Серед підстав виникнення представництва на перше місце по­ставлено договір.

Представництво, як і раніше, може виникнути безпосеред­ньо із закону.