Право промислової власності

Традиційно результати творчої діяльності, як вже зазнача­лося, поділяють на дві основні групи. Якщо до п є р ш о ї належать результати інтелектуальної діяльності, що стосують­ся духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телемовлення та ін.), то до д р у г о ї — ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто йдеться про:

• наукові відкриття;

• винаходи та корисні моделі;

• промислові зразки;

• раціоналізаторські пропозиції;

• знаки для товарів та послуг;

• селекційні досягнення;

• нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва
тощо.

Право промислової власності — це сукупність норм, що ре­гулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виника­ють у процесі створення, оформлення та використання резуль­татів науково-технічної творчості, забезпечують правовий ре­жим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патен-товласників.

До джерел права промислової власності належить Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня

1993 р. " Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. " Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. " Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. " Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової влас­ності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. та ін.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень на­укового пізнання (ст. 457 ЦК).

Не є відкриттям наукова здогадка, гіпотеза.

Ознаки відкриття:

а) це — результат творчої праці у сфері об'єктивно існуючих
закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, а
не просто технічне рішення;

б) воно має експериментальне або теоретичне підтвердження;

в) результат повинен бути невідомим раніше не лише в
районі, області чи країні, а світовій науці;

г) воно вносить докорінні зміни в рівень пізнання, є базою
для створення винаходів.

Автор відкриття має право надати йому своє ім'я або спе­ціальну назву (Закон Бойля—Маріотта, Джоуля—Ленца).

Так, відкриттям є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці Менделєєва; доведеність, що в деяких металах та сплавах за певної температури зникає електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, перед­баченою гл. 38 ЦК, яка регулює відносини, пов'язані з правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто в цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття родовищ корисних копалин тощо.

Відкриття може бути зроблене і випадково. Прикладом цього може бути відкриття німецьким фізиком К. Рентгеном особливих променів, які він назвав " Х-променем".

Винахід — це технологічне (технічне) рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто:

а) є новим (відсутні будь-які відомості у світі, які є за­гальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інфор­мація при визначенні поняття " новизна" до уваги не береться);

б) має винахідницький рівень (дійсно є внеском в науковий
та науково-технічний прогрес, а не звичайною інженерною роз­
робкою);

в) є промислово придатним для використання (практична
можливість використати винахід в певній сфері. Так, " техніч­
на розробка", як із стільця зробити табурет, не є промислово
придатною для використання).

Об'єктом винаходу може бути:

• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму (сукуп­
ність клітин, що мають спільне походження і характеризуються
однаковими, стійкими ознаками, штами становлять базу біо-
технології і застосовуються з лікувальною метою), культура
клітин рослин і тварин тощо);

• спосіб;

• застосування раніше відомого продукту чи способу за новим
призначенням.

Правова охорона надається винаходу, який не лише відпо­відає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі.

Останнє є перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі " дум-дум", " кулькові" бомби, протипіхотні " міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни... Не підпадають під поняття винаходу:

• відкриття, наукові теорії та математичні методи;

• методи організації та управління господарством;

• плани, умовні позначення, розклади, правила;

• методи виконання розумових операцій;

• комп'ютерні програми;

• результати художнього конструювання;

• топографії інтегральних мікросхем;

• сорти рослин і породи тварин тощо.

Корисна модель — це нове і промислово придатне конструк­тивне виконання пристрою.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчу-ються спеціальним охоронним документом — патентом, а на корисну модель — деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності.

Не можуть одержати правової охорони в межах патентного права: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позна­чення, розклади, правила; топографії інтегральних схем; сорти рослин і породи тварин тощо.

Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корис­них моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть також бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авто­рами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.