Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Перегородки. У донному будинку перегородки виконані зі звичайної цегли та гіпсокартоних листів.






У донному будинку перегородки виконані зі звичайної цегли та гіпсокартоних листів.

Кладку перегородки роблять впустошовку, тому що вони будуть оштукатурені. Глибина незаповненої частини шва розчином допускається не більш 15мм.

Марки і склад розчинів застосовують у залежності від необхідної міцності кладки. У даному проекті застосовується розчин марки 100.

Кладка ведеться по трьохрядній системі, при якій три ложкових ряди перекриваються одним тичковим.

Поверхня перегородок повинна бути гладкою, не мати тріщин і щілин.

 

Перекриття

У даному проекті задіяні збірні залізобетонні перекриття (настили), складені з однакових елементів, що монтуються в притул один до одного. Утворюючі при цьому подовжні шви замонолічують цементним розчином.

Кінці панелей на зовнішніх стінах анкерують в кладку, а на внутрішніх стінах скріплюються анкерами між собою з метою створення зв'язку перекриття зі стінами для надання їм стійкості і збільшення загальної жорсткості будинку.

У плитах повинні буди передбаченні канали для схованої електропроводки.

 

3.5 Дах і покрівля

У проекті дах із горищем. Крокви із брусків 80х150мм. Покрівля по дощатому настилу із черепиці.

Горищні дахи влаштовують над будинками невеликої ширини.

Вода з даху від водиться настінними жолобами до зовнішніх ринв.

Наслані крокви двосхилих дахів складаються з кроквяних ніг, що спираються на підкроквяні бруси (мауерлат) 100х150мм, вкладенні на зовнішні стіни. Підкроквяні бруси служать для розподілу зосередженого навантаження, переданою кроквяною ногою. Для запобіганні зносу даху вітром, частину кроквяних ніг кріплять до зовнішніх стін скрутками з дроту, що прив'язується до костилів, забитих в стіну.

Черепицю укладають на решетування – 50х50 з напуском 5 см у напрямку схилу, а в перпендикулярному до нього напрямку - на 3см. До решетування черепиця прикріплюються оцинкованими цвяхами із шайбами з руберойду. Коник і спуск покривають – черепковими шаблонами особливої форми.

 

3.6 Експлікація підлог.

Таблиця 3.6.1 – Експлікація підлог.

 

Схема підлоги Склад підлоги і товщина шарів, мм Площа м2
  Паркетні дошки – 15 Шпунтовані дошки – 20 Лаги 50х50 із кроком 500 – 50 Бетонна стяжка – 50 З/б панель - 220  
    Лінолеум – 4 Мінеральна повсть – 5 Цем-піщ. стяжка – 20 З/б панель - 220  
  Бетон – 25 Бетонна підготовка – 100 Поливка гарячим бітумом – 8 Керамзито бетон – 200 Трамбований щебінь – 150 Ґрунт основа  
    Керамічна плитка – 8 Цем-піщ. стяжка – 20 Поливка гарячим бітумом – 8 Бетонна стяжка – 50 З/б панель - 220  

 

Сходи

В будівлі запроектовані гвинтові дерев'яні сходи.

За умовами протипожежної безпеки їхнє застосування обмежується переважно одне- і двоповерховими будинками. Проступні розташовуються на косоурах.

Усі частини дерев'яних сходів роблять з першокласного матеріалу (лісу) з вологістю не більш 12%.

Проступи роблять з 3-5 см-х соснових дощок, а проступні із соснових дощок товщиною 2.5 см.

Марші дерев'яних сходів загального користування підшивають знизу тонкими дошками і штукатурять для зменшення небезпеки запалення.

 

3.8 Вікна і двері

У проектованому будинку застосовуються металопластикові вікна.

Металопластикові вікна мають більший теплозахист, тому що простір між стеклами заповнюється чи аргоном криптоном. Застосовують також суміш цих газів для зменшення собівартості, криптон набагато дешевше аргону, але теплопровідність криптону трохи більше.

При монтажі зазор між стіною і рамою вікна заповнюють монтажною піною, після чого надлишки відрізають ножем. Також потрібно стежити, щоб анкерні болти небилиці перетягнені в запобіганні деформації рами

Заповнення дверного прорізу складається з коробки, що прикріплюється до стін або до перегородок, і дверної полотнини, що навішується на коробку. Зазор між коробкою і перегородкою закривається лиштвою.

У даному будинку застосовуються одностулкові дерев’яні двері.


4 ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Вихідні данні:

1 Параметри клімату району будівництва – (ТЗ) температура завнішнього повітря у найхолоднішу п’ятиденку –26˚ С.

2 Зона вологості р-ну будівництва I нормальна

3 Температурна зона р-ну будівництва I

4 Вологістний режим приміщень – нормальний

5 ТВ – температура внутрішня 18 ˚ С.

6 φ в – відностна вологість 55%

7 Умови експлуатації огороджуючої конструкції Б.

8 ρ оі - щільність матеріалу в сухому стані кг/м3

9 δ і - товщина шару огорожі, м.

10 λ і - розрахункове значення, коефіціент теплопровідності матеріалу кожного конструктивного шару огорожі, Вт/˚ С*м

РОЗРАХУНОК

1 Опір теплопередачі

R=Rв+Rз+Rк

Rв – опір теплосприйнятю внутрішньої огороджуючої конструкції, м2˚ С/Вт

Rв=1/α в, α в=8, 7, Rв=0, 115 м2˚ С/Вт

Rз – опір тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції

Rз = 1/α з, α з=23, Rз = 0, 043 м2˚ С/Вт

Rк = термічний опір огороджуючої конструкції

Rк = δ іі,

2 Нормативний опір теплопередачі RН =2, 2 м2˚ С/Вт

 
 

 


1 2 3 4 5

вапняно-піщана цем. штук., δ 1=10мм, λ 1=0, 7 Вт/˚ С*м

кладка із цегли, δ 2=510мм, λ 2=0, 7 Вт/˚ С*м

вапняно-піщана цем. штук., δ 3=14мм, λ 3=0, 7 Вт/˚ С*м

пінополіуретан, δ 4, λ 4=0, 05 Вт/˚ С*м

гіпсокартоннийлист, δ 5=16мм, λ 5=0, 29 Вт/˚ С*м

 

 

δ 4=(R-Rв+Rз11223355)*λ 4

 

δ 4= (2, 2-0, 115-0, 043-0, 014-0, 729-0, 043-0, 055)*0, 05=0, 06м=6см

 

Висновок: по теплотехнічному розрахунку приймаемо утеплювач (пінополіуретан) товщиною 6 см. Зогальна товщина стіни становить 610 мм.

 

 

Список літератури

1. Акимов Л.Д., Байдин Г.М. Технологія строительного производства. – Киев; Стройиздат, 1987г.

2. Бориспанец Ю.В., Геращенко В.Е. Охрана труда в строительстве. – Киев; Стройиздат 1985г.

3. Байков В.Н., Сиганов Э.Е. Железобетонные конструкции – Москва; Стройиздат 1985г.

4. Галкин С.К. Организация и планирование строительного производства. - Москва; Высшая школа, 1985г.

5. Мандриков А.П. Примеры расчета железобетонных конструкций. – Москва, Стройиздат 1989г.

6. Соловей Ю.М. Основы строительного дела. – Москва; Стройиздат, 1989г.

7. СНУ-93 Сборник 6 – Бетонные и железобетонные конструкции

8. СНУ-93 Сборник 7 – Бетонные и железобетонные конструкции

9. СНУ-93 Сборник 8 – Конструкции из кирпича и блоков

10. СНУ-93 Сборник 10 – Деревянные конструкции

11. СНУ-93 Сборник 11 – Полы

12. СНУ-93 Сборник 12 – Кровля

13. СНУ-93 Сборник 15 – Отделочные работы

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.