Тема 16. Характеристика територіальної громади як місця життєдіяльності особистості

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Сучасні підходи до розуміння громади. Громада як мезорівень соціального середовища. Основні характеристики територіальної громади. Територіальна громада як поле соціально-педагогічної діяльності державних та неурядових організацій.

Соціальне становлення особистості відбувається за умови її участі в діяльності різних соціальних інститутів і спільнот, у тому числі такому соціальному утворенні, як громада. Варто зазначити, що термін «громада» розглядається як спільнота — об'єднання людей з метою соціальної взаємодії. В основу утворення й функціонування соціальних спільнот покладені різноманітні чинники, особливості та ознаки: - суспільний поділ праці; сфера й характер діяльності; стабільність інтересів, потреб, цілей, завдань; походження, культура, менталітет.

В науці існує кілька підходів до класифікації громад. Згідно з однією з них виокремлюють резидентні (географічні), ідентифікаційні (професійні, молодіжні, жіночі, релігійні тощо) громади та громади за інтересами.

У резидентній громаді люди взаємодіють одне з одним почасти випадково. Основною спільною ознакою цих громад є те, що вони утворені за місцем проживання. В ідентифікаційних громадах формується певна система взаємозв'язків між людьми, яка ґрунтується на значимих для них спільних цінностях чи характеристиках. Громади за інтересами найчастіше складаються з груп людей, які виявляють стурбованість через певну проблему. Люди завжди є членами одночасно і резидентних, і ідентифікаційних громад, а іноді й громад за інтересами.

Громада — це завжди своєрідна соціологічна конструкція, яка має різні форми, розміри, місце знаходження, а також, як правило, особливим чином структурована. Однією із суттєвих характеристик громади є наявність в її складі взаємопов'язаних соціальних установ, що охоплюють всі аспекти соціального життя, які існують у певній географічній місцевості. Це будь-яка група людей, які встановлюють сталі взаємини між собою з метою вдосконалення самих себе та середовища, в якому вони живуть.

Життя окремих особистостей, сімей проходить у громадах, тому вони відчувають на собі вплив громадської діяльності, яку можна розглядати за чотирма аспектами:

- культурний — цінності людей певної громади, їх переконання, ідеали, цілі, пріоритети, мораль тощо, а не лише належність до певного етносу;

- економічний — стан і способи задоволення базових потреб членів громади;

- соціальний — взаємини між людьми, їх соціальна захищеність, впевненість у завтрашньому дні, участь людей в житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам;

- політичний — розподіл влади, система управління своїми справами та ресурсами.

Щоб створити повноцінну громаду, необхідно працювати за всіма зазначеними напрямами. Розрізняють соціальний, економічний, політичний, культурний аспекти життя громади.

- громада як група людей у певній географічній місцевості;

- громада як сукупність відносин і взаємозв'язків;

- громада як спільнота, що здатна до колективних дій.

Громада повинна мати цілу низку інших спільних ознак і потреб: інфраструктуру, потребу в послугах певної якості та їх задоволення, відчувати свою визначальну роль у виробленні місцевої політики тощо.

Згідно з існуючим у нашій державі адміністративно-територіальним устроєм існують різновиди територіальних громад: село, селище, район, місто, мікрорайон у місті.

Зараз в Україні активно почали вживати поняття «місцева громада» Місцеві громади розглядаються як «спільнота людей, що проживають на визначеній території й об'єднані певними економічними, соціальними, культурними зв'язками та самоусвідомлюють себе як цілісність й окремішність». Поряд з місцевими доцілен розвиток сусідських громад, які переважно створюються за місцем проживання людей і є складовою системи місцевого самоврядування, частиною міста, фрагментом міської культури.

Всебічне уявлення про особливості тієї чи іншої територіальної громади можна отримати на основі її соціального паспорта, до якого вносять такі показники: географічний, демографічний, соціальний, економічний, політичний, освітньо-культурний, ризики.

Громада як конкретний соціум є соціальним середовищем і забезпечує процес соціалізації людини власними ресурсами. Дитина спочатку може лише використовувати їх у своєму розвитку і в подальшому примножувати здобутий багаж знань і навичок. Але соціальний простір, різновидом якого є громада, необхідно певним чином організовувати, щоб забезпечити особистості шлях до подальшого саморозвитку та вдосконалення. Отже, в громаді існує певне «поле» соціокультурних норм і правил, які в процесі соціалізації особистості оформлюються в її персональну ціннісно-нормативну систему.

У сучасній практиці соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю як професійна діяльність щодо реалізації різних напрямів соціальної політики, переважно, здійснюється в умовах територіальної громади як соціальної системи мезорівня соціального середовища. Параметрами такої системи є:

— природно-економічні особливості території;

— групи людей за гендерно-віковими характеристиками;

— заклади соціальної інфраструктури (навчальні та позашкільні

— заклади, соціальні служби, соціокультурні заклади, медичні установи тощо);

Саме ці параметри вказують на особливості та відмінності численних територіальних громад, що, в свою чергу, обумовлює і особливості процесу соціалізації людей, які проживають на її території.

Наявність соціальних потреб зумовлює особливості соціально-педагогічної роботи в громадах різного типу, оскільки така діяльність, в першу чергу, спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб або відновлення соціальне схвалених способів життєдіяльності людини.

Вивчення особливостей соціальних проблем і потреб у громадах різного типу, з одного боку, сприяє уніфікації напрямів соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в громаді (соціальна профілактика негативних явищ, соціальна підтримка дітей, що залишилися без батьківського піклування, формування здорового способу життя неповнолітніх тощо), а з іншого - потребує врахування місцевих умов, соціальних запитів конкретної громади, що, в свою чергу, вимагає диференціації та індивідуалізації видів соціальної допомоги та соціальних послуг у межах різних територіальних громад.