Рекомендації до теми 6.3

«Маркшейдерські роботи під час проведення виробок приствольного двору»

Складність маркшейдерських робіт під час спорудження виробок приствольного двору пояснюються тим, що вони мають дуже складну конфігурацію із безліччю сполучень, закруглень із перемінними перерізами, сполученнями прямолінійних і криволінійних ділянок, наявністю складних профілів путі і стаціонарного великогабаритного обладнання.

До будівництва приствольного двору для перевірки правильності розмірів гірничих виробок і получення вихідних даних інструментального переносу в натуру вісей проектуємих виробок складається проектний полігон у масштабі 1: 200 або 1: 500.

На кресленні полігона приводиться цифровий матеріал, який характеризує розміри прямолінійних і криволінійних ділянок, кути повороту сполучень по круговим кривим, висоти точок тощо.

Вісі криволінійних ділянок замінюють хордами, число яких вибирається так, щоб вони не торкалися стінок виробки.

Контрольні обчислювання містять у собі визначення проектних кутів замкнутого полігона і приріст координат усіх його вершин. Контроль ведеться обчисленням. Коли умови не додержуються проект полігона переглядають. Після планової ув’язки складається проектний профіль, характерними точками якого являються точки перетикання виробок.

Роботи по розсічці сполучень виробок із вертикальним стволом проводяться після передачі позначок з поверхні на репери, які забетоновані у стінках ствола, вище сполучення так, щоб було зручно передати позначку на покрівлю (грунт), які прилягають до стволу виробки або на головку рейки. Вісі сполучень виносяться від двох вісів, спущених з поверхні і визначаючих вісь ствола. Закріплюють вісь за допомогою 2-3 дужок, забитих у стінку ствола вище рівня наличаємого сполучення.

Напрям розсічки сполучення приствольної виробки із стволом задається від двох бокових вісей, опущених у ствол. Гірничопрохідницькі роботи по розсічці приствольних виробок дозволяється проводити на відстані не більше 40м від вісей, опущених у ствол.

Подальше проведення виробки можливе тільки після того, як на горизонті визначені пункти і репери підземної маркшейдерської опори мережі.

Маркшейдер повинен постійно вести перевірку усіх параметрів виробки, яка проводиться, наносити на робочий планшет фактичні розміри, порівнювати її із проектними, визначати фактичні відхилення.

Відхилення поперекового перерізу при проведенні виробки вчерні не повинні бути при площі до 8м² більше на 5-12%, при площі до 15м² – на 5-19% і більше 15м² – на 3-7%.

Вивали породи, які сталися під час проходки фіксуються в маркшейдерській документації із визначенням їх місцезнаходження і основних розмірів. Пустоти, які утворилися, надійно закріплюються і старанно закладаються негорючими породами з метою попередження подальшого розповсюдження зсувів гірничого масиву і шкідливого впливу на кріплення ствола.

Задання напряму виробкам здійснюється за допомогою теодоліта і закріплюються не менше ніж трьома вісями, які підвішені на відстані 3-5м друг від друга. Визначенним створом із трьох вісей прохідники можуть користуватися при віддаленні від останньої вісі більше ніж на 40м. Після віддалення на 40м необхідна інструментальна зйомка, на основі якої виставляються у вибої виробки нові вісі.

Роботу у глухих виробках можна виконувати тільки, коли працює вентилятор місцевого провітрювання з обов’язковим виміром вмісту метану, для чого маркшейдер повинен мати прилад контролю метану. Перед началом роботи треба обов’язково переконатися у безпечному стані покрівлі і, що виробка закріплена згідно з паспортом проведення і кріплення виробки.

Машини і механізми повинні бути виключені, пускова апаратура заблокована, електрообладнання заземлено. Роботи можуть виконуватися тільки після повної зупинки транспортних засобів. Відновити роботу транспорту дозволяється тільки після особистого повідомлення маркшейдера про вихід із виробки усіх виконавців маркшейдерських робіт.

Література:

1. В.И.Борщ-Компаниец, А.М.Навитный, Г.М.Кныш. Маркшейдерское дело. М.: Недра, 1985.