Жарильно-пекарське устаткування

Жарильно-пекарське устаткування забезпечує проведення процесів смаження, випікання, тушкування за рахунок дії на продукти проміжних технологічних середовищ (повітря, пароповітряна суміш, жир, соуси), нагрітих на робочих поверхнях чи в робочих об’ємах апаратів до температури 150…300° С.

Сковороди (рис. 22) призначенідля смаження м’яса риби, птиці та інших продуктів на нагрітій поверхні, а також для пасерування, тушкування і припускання.

Рис. 22. Принципова схема електричної сковороди:

1 – чаша сковороди; 2 – кришка; 3 – штурвал поворотного черв’ячного редуктора; 4 – перемикач потужності;

5 – електронагрівачі

Апарати для смаження млинців призначені для приготування всіх видів млинців і оладків. Виконуються з однією або двома жарильними поверхнями, оснащені висувними ящиками для зберігання готових млинців і підігрівання тарілок. Тісто однаковими порціями наливається на поверхню і спеціальною Т-подібною лопаткою розподіляється по поверхні.

Вафельниця, крім приготування вафель, може використовуватися для випікання напівфабрикатів тістечок із бісквітного тіста. Дві нагрівальні поверхні апарата з’єднані шарніром. Робочий зазор між ними задається конструктивно чи може регулюватися. При зближенні поверхонь надлишки тіста видавлюються з робочого простору (у спеціальні канавки), а вироби із пружного тіста деформуються і тісно притискаються.

Притискні (контактні) грилі призначені для смаження продуктів контактним способом одночасно з двох боків. Продукт поміщають на нижню нагріту чавунну жарову поверхню, накривають верхньою, у такий спосіб він обсмажується з обох боків. Під нижньою поверхнею встановлено піддон для збирання залишків жиру.

При використанні фритюрниць (рис. 23) вироби занурюють у гарячий жир (135…180° С), витримують їх заданий час і повільно виймають з робочої ванни для стікання. Фритюрниці можуть встановлюватися на столах чи підлозі. Існують апарати періодичної чи безперервної дії (з великою продуктивністю).

Рис. 23. Принципова схема електричної фритюрниці:

1 – блок знімних ТЕНів; 2 – кришка;
3 – сітчаста посудина; 4 – корпус;
5 – зливальний бак; 6 – відстійник;
7 – холодна зона робочої камери;
8 – гаряча зона робочої камери

Жарові та пекарські шафи (рис. 24) являють собою замкнений теплоізольований прямокутний вертикальний чи горизонтальний об’єм (робочу камеру), в якій встановлюються нерухомі противні (деки). Робоча камера щільно закривається теплоізольованими дверцятами. Температура гріючого середовища складає 180…300° С.

Для випікання хлібобулочних виробів широкого використання набувають подові печі.

Конвектомати (шафи з примусовим рухом пароповітряного середовища) забезпечують рівномірне температурне поле по всьому об’ємі робочої камери. Наявність вентилятора, власного парогенератора і системи нагрівальних елементів дозволяє створити оптимальні умови для теплової обробки найрізноманітніших страв і кулінарних виробів. Штучне зволоження гріючого середовища за допомогою власного парогенератора чи водяної форсунки дозволяє уникнути висихання виробів і поліпшує їхню якість.

Основною відмінністю цих апаратів від пароконвектоматів є відсутність перемикачів режимів роботи і можливості виконання деяких із режимів, характерних для пароконветоматів (наприклад, режиму " пара").

Рис. 24. Принципова схема жарових і пекарських шаф із природною конвекцією гріючого середовища у робочій камері:

а – жарові шафи; б — пекарські шафи; в – поздовжній і поперечний розрізи секції жарильної шафи; 1 – робоча камера; 2 – інвентарна шафа; 3 – пульт керування;
4 – підставка; 5 – облицювання; 6 – теплова ізоляція;
7 – верхня група ТЕНів; 8 – лист, що екранує; 9 – нижня група ТЕНів; 10 – лист; 11 – напрямляючі; 12 – дверцята

Грилями прийнято називати апарати, що представляють собою робочу камеру, яка вільно сполучається з навколишнім середовищем, обмежену стінками і дверцятами, найчастіше виконаними з вогнетривкого скла, усередині якої може обертатися ротор з набором шпажок (вертелів) чи кошиків. Замість ротора може бути установлений вертел з набором хрестовин і шпажок, набором вилок чи решіток, що можуть робити безупинний обертальний чи переривчасто-обертальний рух. Крім того, у робочу камеру грилів установлюють нерухомі решітки чи противні.

Тостером прийнято називати апарати для підсмажування (розігріву) готових до вживання виробів на горизонтальних решітках чи між решітками, що можуть бути встановлені вертикально чи обертатися. У цьому випадку теплова обробка виробів здійснюється з двох сторін.

5. Водогрійне і допоміжне устаткування

Водогрійне устаткування призначене для нагрівання і кип’ятіння води, яка застосовується для різних потреб у закладах харчування.

У водонагрівачах вода підігрівається до 80…90° С і використовується для миття посуду, столових приборів, інвентарю та ін.

Кип’ятильники забезпечують отримання кип’яченої води, яка використовується для приготування багатьох страв (перших і солодких, гарнірів, напоїв). За організаційно-технічною ознакою кип’ятильники поділяються на апарати безперервної (рис. 25) і періодичної дії.

Рис. 25. Схема кип’ятильника електричного безперервної дії:

1 – живильна коробка; 2 – кип’ятильний об’єм; 3 – пере­ливна трубка; 4 – сигналь­на трубка рівня; 5 – поплавковий клапан;
6 – кран розбору кип’ятку;
7 – кран розбору гарячої води;
8 – ТЕНи

Допоміжне устаткування призначене для підтримання у гарячому стані готової продукції як безпосередньо у закладі харчування, так і при транспортуванні її до місць реалізації. До допоміжного устаткування можна також віднести пристрої для підігрівання їжі та посуду.

Основні види допоміжного устаткування

+ Питання для самоперевірки

1. На які види за функціональним призначенням поділяється теплове устаткування?

2. Яке призначення мають корпус, теплоізоляція і кожух в теплових апаратах?

3. На які види підрозділяють металеві нагрівальні елементи?

4. Охарактеризуйте будову герметичних електронагрівачів.

5. Які конструктивні особливості газових пальників?

6. Вкажіть характерні ознаки інжекційного пальника.

7. Будови і правила експлуатації електричних харчоварильних котлів.

8. Конструктивні елементи та використання пароварильних шаф.

9. Призначення та принцип дії кавоварок.

10. Вкажіть особливості теплової обробки продуктів у НВЧ-апаратах.

11. Яке призначення магнетрона у НВЧ-апаратах?

12. Наведіть класифікацію і конструктивні особливості сковорід.

13. Які параметри середовища робочої камери жарових і пекарських шаф впливають на ефективність процесу нагрівання?

14. Будова та правила експлуатації жарових та пекарських шаф.

15. Які особливості процесу жаріння у фритюрі?

16. Призначення, будова і принцип дії контактних грилів.

17. Перерахуйте робочі елементи електричної плити.

18. Будова та принцип дії плити з інфрачервоним нагрівом.

19. Охарактеризуйте роботу електричних кип’ятильників безперервної дії.

20. Яке теплове устаткування відноситься до групи допоміжного?

21. Охарактеризуйте конструктивні особливості та призначення мармітів.

22. Яке призначення теплових стійок і теплових шаф?