Характеристика мислення дитини раннього віку.

Діючи з предметами, дитина швидко опановує раціональні прийоми та способи. У цьому процесі важливу роль відіграє наслідування дорослим, їх навчаючі впливи. На розвиток мислення дитини раннього віку значний вплив справляє оволодіння ходьбою та мовленням, що змінює всю її пізнавальну діяльність. Маючи справу з різними предметами, дитина швидко починає спиратись у своїх діях на їх узагальнені ознаки. Спостерігаючи взаємозв’язки між предметами у ході дій з ними, малюк помічає, що за допомогою одного предмету можна впливати на інший: розлиту воду зібрати за допомогою ганчірки. Накопичен- ня досвіду практичних предметних дій поступово призводить до того, що малюк передбачає, як добитися бажаного результату: відразу вибирає паличку необхідної довжини, щоб дістати коробку з-під шафи. Такі орудійні дії говорять про те, що у дитини виникає уявлення про результат, послідовність дій, знаряддя необхідне для вирішення задачі. А значить, складаються передумови наочно-образного мислення, яке підвищує ефективність вирішення практичних задач. У мислення дитини включається мова. Малюк розуміє, коли дорослий коментує дії зі знаряддям, результат дії дитини, формулює проблеми. Мовлення у зв’язку з дією стає основою ситуативно-ділової форми спілкування дитини з дорослим, значно прискорює розвиток мислення.

Важливим компонентом мисленнєвої діяльності виступають питання. Їх зміст об’єднує відоме і невідоме. Питання ґрунтуються на уявленнях дитини та спрямовані на їх розширення. За допомогою питань мислення дитини набуває пошукового характеру. Мовлення виникає у два-три роки і одразу з’являються питання ситуативного характеру (перший вік питань)про назви предметів, їх місцезнаходження. Переважає комунікативна функція питань. Водночас присутні і питання пізнавального характеру на встановлення прихованих зв’язків і відношень, коли дитина зустрічається з перешкодами: чому машина не їде (зламалося колесо), чому олівці роз- сипаються (коробка розірвалася). Питання свідчать про те, що у малюка з’являються деякі уявлення про причинно-наслідкові зв’язки. У ранньому віці починають складатися розумові операції. Формування інтелектуальних операцій відбувається переважно при оволодінні автоматизованими діями. Елементарні розумові операції виступають в розрізненні та порівнянні таких властивостей предметів, як колір, величина, відстань, форма. З 2-х років порівняння привертає малюка і, знаходячи в предме- тах спільне, він переживає радість. Дитина виконує завдання дорослого на порівняння предметів за однією ознакою (кольором, чи вели- чиною, чи формою). Спочатку дитина проводить наочні узагальнення: предмети групуються дітьми за найяскравішими ознаками, насамперед, за кольором. Згодом, на основі предметних дій, малюк виділяє окремі предмети, об’єднуючи зорові і дотикові їх ознаки в єдиний образ. При цьому дитина не відокремлює основні, стійкі ознаки від вторинних, мінливих. І лише потім починають формуватися загальні поняття, коли дитина виділяє зі всіх ознак порів- нюваних предметів найістотніші та постійні спільні ознаки. Таким чином, розвиток перших розумових операцій нерозривно пов’язаний з оволодінням мовою. До кінця раннього дитинства виникає знаково-символічна функція свідомості. Передумовою виникнення знакової функції є оволодіння предметними діями і подальше розмежування дії із предметом, що виявляється в операції заміщення.