Визначення синергетики

Слово синергетика має грецьке походження і буквально означає сумісний, такий, що погоджено діє.

У енциклопедичному словнику синергетика, як науковий термін, визначається таким чином: " Синергетика - науковий напрям, що ви­вчає зв'язки між елементами структури (підсистемами), які утворю­ються у відкритих системах завдяки інтенсивному (потоковому) обміну речовиною і енергією з навколишнім середовищем у нерівноважних умовах. У таких системах спостерігається узгоджена поведінка під­систем, внаслідок чого зростає ступінь її впорядкованості, тобто зме­ншується ентропія (так звана самоорганізація)" (СЗС, 1989). У нау­кових дослідженнях термін синергетика вперше був використаний у XIX столітті англійським фізіологом Шеррінгтоном при аналізі управ­ління м'язовими системами з боку спинного мозку (Климонтович Ю. А., Осовец С. М. Предисловие редакторов перевода монографии: Хакен Г. Синергетика. - М., 1980). Друге наукове " народження" і подаль­ший тріумф термін " синергетика" отримав у 70-х роках XX століття, після того, як німецький фізик Герман Хакен став називати синерге­тикою нову наукову дисципліну. При цьому Г. Хакен охарактеризу­вав синергетику таким чином: " Я назвав нову дисципліну " синерге­тикою". У ній досліджується сумісна дія багатьох підсистем, у результаті якої на макроскопічному рівні виникає структура і відпо­відне функціонування" (Хакен Г. Синергетика. - М., 1980. - С. 15). Пізніше, на Берлінському симпозіумі з синергетики (1984 р.), Р. Хакен, у популярній формі, сказав про синергетику наступне: " Синергетику можна розглядати як форум, на якому учені різних дисциплін зустрі­лися один з одним для того, щоб обмінятися своїми ідеями, як спра-

витися з великими системами" (Летников Ф. А. Синергетика геоло-гических систем. - Новосибирск: Наука, 1992. - С. 9).

Синергетика-світогляд

■ У синергетичному світогляді світ представ не тільки субстанціо­нально - у вигляді об'єктів, субстанцій, процесів, але і визначається як формоутворення, самоорганізація, саморозвиток. Головне тут -зв'язок, перехід, відношення Хаосу (безладу) і Космосу (порядку). Синергетичний світогляд представляє світ своєрідним динамічним єднанням хаосу та порядку. При цьому світ розглядається як триєд­ність Природи, що саморозвивається, — Суспільства — Людського Ду­ху в їх універсальності, синхронності, тотожності та різноманітності.

Синергетика-методологія

В процесі свого формування і розвитку синергетика здійснює методологічну експансію в науці. Вона виявляється:

1) у синтезі протилежних евристичних домінант і всього проце­
су пізнання;

2) у розвитку своєрідного стилю наукового мислення;

3) у інтеграції дослідницьких підходів різних наук у загальну
синергетичну методологію;

4) у якісно новому розумінні хаосу і порядку, проблем виявлення
механізму їх переходів один в одного;

5) у спрямованості на універсалістську дослідницьку позицію;

6) у подоланні роздробленості сучасного наукового знання і
спробі відтворення цілісного бачення світу;

7) у переорієнтації пізнання зі " світу, що став" на інобуття, що
становиться;

8) у введенні в традиційну науку нового понятійно-концеп­
туального апарату;

9) у розширенні дослідницького поля сучасної науки;

10) у інтеграції наукових і нетрадиційних засобів пізнання, в
пошуку загальних моментів пізнання.

Існують і інші риси синергетики, що характеризують її як мето­дологію сучасних наукових досліджень.