Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Сервис онлайн-записи на собственном Telegram-боте
    Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое расписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
    Для новых пользователей первый месяц бесплатно.
    Чат-бот для мастеров и специалистов, который упрощает ведение записей:
    Сам записывает клиентов и напоминает им о визите;
    Персонализирует скидки, чаевые, кэшбэк и предоплаты;
    Увеличивает доходимость и помогает больше зарабатывать;
    Начать пользоваться сервисом
  • Опір провідника. Питомий опір. Провідність. Питома провідність






    Під час впорядкованого руху носії зарядів багаторазово стикаються з іншими частинками речовини, які є в тепловому русі. Ці зіткнення частково затримують впорядкований рух носіїв зарядів і є причиною опору провідного середовища проходженню струму.

    Властивість середовища, що характеризує його здатність проводити електричний струм, називають питомою провідністю γ. Питома провідність γ залежить від фізичних властивостей провідного матеріалу й від температури. У системі СІ [γ ] = 1 Ом -1м -1 = 1 См/м.

    В класичній електронній теорії величина γ визначається такою форму­лою:

    (1.32)

    де n0 – кількість електронів в 1 см3 об'єму металу (n0 1022 1023 см-3); e = –1, 602∙ 10-19 Кл – абсолютне значення заряду електрона; – середня довжи­на вільного пробігу (λ 10-8 см); – середня (арифметична) швидкість тепло­вого руху електронів при певній температурі (при t = + 20 °С, 105см/с); m – маса молекули.

    Із (1.32) наочно видно, якими величинами визначається електропровід­ність речовини.

    Величина

    (1.33)

    називається питомим опором провідника. Розмірність питомого опору [ ] = 1Oм∙ мм2/м чи 1Oм∙ м, похідна одиниця 1 Ом∙ см.

    Зі зміною температури провідника γ, як і , змінюються. Залежність пи­томого опору провідника від температури виражається залежністю:

    (1.34)

    де – питомий опір провідника при 0 °С; t – температура в градусах Цельсія; α – температурний коефіцієнт опору.

    Розглянемо однорідний провідник, дов­жина якого l, з незмінним поперечним пере­різом S, до кінців якого прикладена напруга u (рис. 1.17). В провіднику протікає струм і. Вектори будуть збігатися з довжиною провідника .

    Залежність між густиною струму в даній точці провідного середовища й напруженістю поля виражається залежністю (1.28) яку ще називають законом Ома в диференціальній формі. Ця залежність справедлива для областей поза джерелами ЕРС.

    Згідно з (1.9) і ураховуючи, що та , одержимо:

    (1.35)

    В (1.35), величина – це опір провідника завдовжки , площею пере­різу S, виготовленого з матеріалу питомою провідністюγ. Отже, маємо:

    (1.36)

    Рівність (1.35) тепер запишеться так:

    (1.37)

    що є законом Ома для ділянки кола, з опором r. Розмірність r: ; похідні одиниці: кілоом – (1 кОм = 103 Ом) і мегаОм (1 МОм = 106 Oм).

    Розмірності величин, які входять у формулу (1.36), такі:

    [r]=1Oм, [l]=1м, [S]=1мм2, ,

    Якщо взяти провідник певного матеріалу завдовжки l = 1 м, перерізом S = 1 мм2, то опір та­кого провідника, згідно з (1.36), буде дорівнювати питомому опорові ρ (рис. 1.19). У довідковій літературі наводяться дані опорів металевих провідників для l =1м, S=1мм2, t = +20 °С. Ці опори дорівнюють їхнім ρ в розмірності і температурі +20 °С.

    Опір металевих провідників із підвищенням температури зростає. Ця зміна визначається таким співвідношенням:

    (1.38)

    де t1, t2 – початкова та кінцева температури, °С; r1, r2 – опори при темпера­турах t1, t2, Ом; α –температурний коефіцієнт опору, 1/°С.

    Для чистих металів α 0, 004 °С-1, що означає збільшення їх опору на 4 % при підвищенні температури на 10 °С. Ряд сплавів, таких, як манганін, констан­тан, мають великий питомий опір і дуже малий температурний коефіцієнт опору. Ці сплави застосовують для виготовлення резисторів зі сталим (майже не залежним від температури) значенням опору. Від'ємний температурний коефіцієнт опору мають вугілля та електроліти, для котрих α – 0, 02 на 1 °С.

    Величину, обернену до опору, називають провідністю:

    (1.39)

    Одиниця вимірювання провідності, обернена до одиниці опору, називається сіменс (См): [g] = 1 / Ом = См.

    В табл. 1.2 наведені значення ρ, γ і α деяких провідникових матеріалів.

    Таблиця 1.2






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.