Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Хімічний склад крові.






Кров складається з міжклітинної рідини — плазми і зважених у ній клітин — формених елементів, серед яких розрізняють ерит­роцити — червоні кров’яні тільця, лейкоцити — білі кров’яні тіль­ця і тромбоцити — кров’яні пластівці.

Розділити кров на складові можна центрифугуванням або се­паруванням. Отриману в результаті розділення надосадову ріди­ну світло-жовтого кольору називають плазмою крові.Осад, який містить еритроцити, лейкоцити та тромбоцити, називають форме­ними елементами. Усереднене співвідношення між плазмою кро­ві і форменими елементами для різних видів тварин подано в табл. 4.14.

Таблиця 4.14. Співвідношення основних складових крові, %


Якщо дати крові згорнутися і відокремити згусток, то отримає­мо злегка жовтувату, прозору рідину — сироватку крові. Жовтий відтінок сироватки та плазми крові свідчить про наявність неве­ликої кількості жовчного пігменту білірубіну і каротиноїдів.

Згусток, що утворюється при згортанні крові, складається з фор­мених елементів, занурених у сітку ниткоподібних тяжів фібрину. Отже, плазма крові — це кров, з якої виділені клітинні елементи, сироватка крові. Крім цього, вона звільнена від білка фібриноге­ну — попередника фібрину. Хімічний склад крові коливається за­лежно від віку та вгодованості. Так, чим старіша тварина, тим мен­ше води в її крові; чим має більшу вгодованість, тим більше в кро­ві загального білка. Сухий залишок крові зі збільшенням вгодо­ваності також має тенденцію до збільшення.

Крім білка кров містить потрібні організму біологічно активні захисні речовини, мінеральні солі, ферменти, вітаміни, цукри, жири. Усереднену масову частку хімічних речовин у крові тварин подано в табл. 4.15.

Таблиця 4.15. Масова частка хімічних речовин у крові тварин, г/кг крові


Продовження табл. 4.15


За вмістом білка кров наближається до м’яса, проте за збалан­сованістю незамінних амінокислот йому поступається завдяки лі- мітованості гемоглобіну за незамінною амінокислотою — ізолей­цином. Основні фізико-хімічні складові крові сталі: питома вага крові становить 1, 05 - 1, 065 г/см3, еритроцитів — 1, 085 - 1, 09, лейкоцитів — 1, 028 - 1, 033, фібрину — 0, 7 - 0, 8, плазми — 1, 028 - 1, 03 г/см3.

В’язкість крові приблизно в 5 - 6 разів більша за в’язкість води і для крові коней становить 3, 2 - 4, 6 Па-с, ВРХ — 3, 3 - 4, 3, сви­ней — 5, 1 - 6, 4, овець — 3, 4 - 4, 2, кіз — 5, 0 - 5, 6 Па-с. В’язкість крові залежить від кількості еритроцитів та концентрацій білка в плазмі.

Нативна кров має злегка солонуватий присмак через наявність у ній хлориду натрію.

Осмотичний тиск крові дорівнює 0, 9%-му розчину хлориду на­трію (фізіологічний розчин кухонної солі) і становить близько

7, 7 - 8, 08-105 Па.

Реакція середовища крові слабколужна, майже нейтральна і є величиною досить сталою внаслідок високої буферної ємності кро­ві. Буферна ємність крові залежить від карбонатної та фосфатної систем, вмісту та складу білків крові.

Для великої рогатої худоби рН крові становить 7, 4 - 7, 52; ДРХ — 7, 46 - 7, 65; свиней 7, 4 - 7, 5; коней — 7, 3 - 7, 5.

Молекулярна маса білків крові коливається в досить широких межах: найбільша у р-глобулінів плазми крові — до 1 300 000, найменша у альбумінів — 69 000, молекулярна маса фібриногену дорівнює 400 000. Найменший розмір молекул має альбумін (150 х 38-10-10 м), а найбільший — фібриноген (700 х 38-10-10 м).

Амінокислотний склад крові та деяких білків наведено в табл. 4.16.

Електропровідність крові становить 40 - 60-10-4 См-1, плаз­ми — 104 - 109-10-4, формених елементів — 1, 64 - 1, 9-10-4 См-1. Коефіцієнт термовологопровідності крові за різного вмісту вологи:

Тут — тангенс кута нахилу температурної прямої; — тангенс прямої вологості продукту.


Таблиця 4.16. Амінокислотний склад крові та деяких білків


Поріг теплової коагуляції крові для альбуміну 67 °С, для гло­буліну — 69 — 75, для фібриногену — 56 °С. Випадання білків в осад відбувається послідовно і закінчується за температури 80 °С. Теплоємність фібрину, який отримують при дефібруванні, дорів­нює 0, 88, питома теплоємність крові — 0, 9.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.