Які документи складають законодавчу базу з авіаційної безпеки?

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

Законодавчу базу з авіаційної безпеки для України складають закони України, документи ІКАО, укази, постанови, рекомендації ІКАО.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

5. Закон України „Про перевезення небезпечних вантажів”.

6. Закон України „Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через Державний кордон України без належних документів для в’їзду в Україну”.

7. Закон України „Про боротьбу з тероризмом”.

8. Закон України „Про ратифікацію Конвенції організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю)”.

9. Закон України „Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації”.

10. Закон України „Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень”.

1. Конвенція про Міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 року).

2. Конвенція про злочини та інші акти, вчинені на борту повітряних суден (Токіо, 1963 року).

3. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (Гаага, 1970 року).

4. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1971 року).

5. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (Нью-Йорк, 1979 року).

6. Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства у міжнародних аеропортах цивільної авіації (Монреаль, 1988 року).

7. Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення (Монреаль, 1968 року).

8. Резолюція 1373 (2001). Ради Безпеки ООН, 4385 засідання від 28.09.2001 року.

9. Додаток 17 „Міжнародні стандарти та рекомендована практика. Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від АНВ” (9 видання, березень 2011 року).

10. Керівництво з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання (Doc. 8973, видання 8, 2011 року).

11. Керівництво з виконання положень по безпеці Додатка 6 ІКАО (Doc. 9811, видання 1, 2002 року).

12. Людський фактор в системі заходів безпеки ЦА (ІКАО, Doc 9808/1 видання, 2002 року, AN/765).

13. Довідкове керівництво з проведення перевірок з питань забезпечення авіаційної безпеки (ІКАО, Doc 9807/ видання, квітень 2011 року).

14. Регламент комісії (ЄС) від 4 березня 2010 року № 185/2010 „Що встановлює детальні заходи з імплементації спільних основних стандартів авіаційної безпеки”.

15. ЄКЦА Doc. 30, частина ІІ „Безпека” (Політика країн-членів ЄКЦА у сфері авіаційної безпеки), 13 видання, травень 2010 року.

16. Звіт Європейської Конференції цивільної авіації „Принципова політика ЄКЦА у галузі авіаційної безпеки” (ЄКЦА, Doc 30/2 видання, квітень 2007 року).

Ще існує низка указів Президента, постанови Кабінету Міністрів, Міністерства транспорту, УКРАВІАТРАНСУ, УКРАВІАЦІЇ, ДЕРЖАВІААДМІНІСТРАЦІЇ ТА ДЕРЖАВІАСЛУЖБИ УКРАЇНИ.