Те прислухався.

Мопертюї прийняли в Академії як національного героя. За висловом

гра: " Мопертюї приплюснув Землю і всіх Касіні". На честь Мопертюї

їй золоту медаль, на якій його зображено в хутровій шапці, з палицею

іеса в одній руці й з приплюснутою Землею в другій. Пізніше, на дугах

: в 1000 км (Касіні, Бугера, Мопертюї), було встановлено, що полярна

ь коротша за екваторіальну на 25 км.

Далі зупинимось на деяких питаннях картографування України.

Одним із найдавніших картографічних зображень території України є так

" Таблиця Певтінгера". Цю карту у 1507 р. в одній із бібліотек знайшов

іст Конрад Певтінгеру. Вона охоплює територію від Британських островів

гпа річки Ганг. Зображення на ній стиснуто з півночі на південь. Карта

/кладена на 12 аркушах і побудована без жодних наукових принципів, не

мано масштабів і взаємного розміщення об'єктів місцевості.

У ранньому середньовіччі територія України зображалась на примітивних,

; аних монастирських картах " Марра Mundi", в описах і картах арабських

іфів. Наприкінці XIII-XVI ст. поширились карти-портолани з характерним

жснням компасної сітки, серед яких багато карт Чорного моря,

іграфування українських земель з другої половини XV ст. визначається

ю й поширенням в європейській картографії птолемеївських карт і

одом гравіювання та друку, прикладом є карта Європейської Сарматії

). Поступово з XVI ст. зображення українських земель в європейських

них стає детальнішим і точнішим збільшується масштаб карт,

іажа< ті.ся нсс більша кількість населених пунктів, річок, географічних

і'иіоіиіотьси Паї а юаркушені карні Сиропи. Відомим картої рафічннм

м іахідінх проік'ііі'і.міх.кн'ііідмпкін, нкніі охопим» унрлїіні.м ісмаі па схід

Загальні відомості з топографії

від Дніпра і на південь до Чорного та Азовського морів, є карта італійською

географа Баттіса Аньєзе (1548).

Територія України відображена на рукописних картах - " чертежах",

поширених у Московській державі в XVI-XVII ст. (рис. 1.1.5). XVII ст. також

датуються перші друковані українські карти: план-рисунок Києва (1638) і карги

Лаврських печер (1661). Великий вплив на картографування українських земель у

XVII ст., більша частина яких входила до складу Польсько-Литовської держави

Річ Посполита, мало створення на зламі XVI-XVII ст. чотириаркушевої карги

Великого князівства Литовського. До її створення, за припущеннями, залучали

українських вчених Острозької школи. Карта видана у 1613 р. в Амстердамі.

Рис. 1.1.5. Карта МосковіїІ. Масси (1633)

У середині XVII - другій половині XVIII ст. зростає потреба у каргах для

військової справи та господарською освоєння земель. Картографування цього

періоду харакіери «устьси створенням точніших і детальніших карт па основі

впсомиочиих асіропомічннх вимірювань, коордннаї іа інсгрумопгаїп.нпх,

Розділ I

іфічних знімань місцевості. У середині XVII ст. більша частина території

і входила до складу Польського королівства. Вершиною польської війсь-

артографїї українських земель були карти французького військового

> а Ґ. Боплана, який служив у польського короля. Саме карти Ґійома де

а, створені на основі інструментального знімання, започаткували новий

іртографування України. Найвідомішою є спеціальна карта України

бу близько 1: 450000, яка укладена на восьми аркушах у 1650-1653 pp.

Зуло видано окремо карти Київщини, Поділля, Брацлавщини та Волині. В

. з'явилась генеральна карта України в масштабі 1: 1800000. Карти

а використовували в Європі XVII-XVIII ст., вони мали велике значення

[уляризацїї назви " Україна".

ід час гетьманування І. Мазепи (1687-1708) в Україні розгорнулись

іфічні знімання окремих полків (полк тоді був одиницею

тративно-територіального поділу).

к відомо, ще з 1654 p., згідно з угодою Переяславської ради, Україна була

ана до Росії і входила до складу імперії. Тому нагадаємо декілька

их подій, що мали велике значення для історії російської топографії, а

уія розвитку топографо-геодезичних робіт в Україні.

1739 р. створено географічний департамент, діяльність якого була особ-

лідною в 1757-1763 pp., коли ним керував М.В. Ломоносов. У цей час

амент виконав спостереження на 67 астрономічних пунктах і визначив

трономічні координати. Частина цих пунктів розміщена на території

И.

г 1801 р. Україну зображено на найточнішій і найдетальнішій карті Росії з

ворених до того часу. Українська територія займає 13 аркушів цієї карти.

0 р. її доповнила карта зарубіжних володінь по західному кордону

> кої імперії, на якій зображено Галичину.

картографування території України наприкінці XVIII - на початку XIX ст.

не із започаткуванням топографічних знімань на основі побудови тріан-

нюї мережі. Тріангуляційні роботи з 1772 р. на території України

вали австрійські топографи, а з 1825 р. - російські.

Іайбільшими градусними вимірюваннями XIX століття (1816-1855) було

ення величезної дуги меридіана від Льодовитого океану до Дунаю, яка

, ила через територію України. Довжина дуги сягала 3000 км. Тріан-

іна мережа складалась з 258 трикутників. Багато вимірювань виконав ві-

астроном і геодезист В.Я. Струве - перший директор Пулковської астро-

ої обсерваторії. Ця дуга відома як " дуга Струве" і її пункти були основою

іогрпфічішх інімаїїі., які виконував Корпус військових топографів.

Загальні відомості з топографії

Нарис становлення топографо-геодезичного виробництва

в Україні

Топографію, яку тоді називали практичною геометрією, почали викладати

в Україні ще в Києво-Могилянській академії та Львівському університеті,

заснованих відповідно у 1632 та 1661 pp.

У 1808 р. при Харківському університеті створили астрономічну обсер-

ваторію, а в 1838 р. при Київському університеті - кафедру астрономії і

астрономічну обсерваторію. Засновником і першим керівником цих установ у

Києві був проф. В.Ф. Федоров (1843-1847- pp. - ректор Київського уні-