І. Вступна частина

Музично-педагогічна анотація

До інструментального твору

М.-К. Огінського «Прощання з Батьківщиною»

Підготовлена до державного комплексного іспиту

з теорії та методики музичного виховання

студенткою IV курсу заочної форми навчання

Дем’ян Мариною Юріївною

Викладач з ОМІ:

Залуцький О. В.

__________________

(підпис викладача)

ЧЕРНІВЦІ – 2013

Урок музики для учнів 7 класу на тему:

Розвиток патріотичного образу.

Музичний матеріал: полонез «Прощання з Батьківщиною» М.-К. Огінського

Мета уроку:

Навчальна:

· Оцінити рівень знань, підготовленість учнів до уроку;

· Ознайомити учнів про життя й особистість автора полонезу;

· Пояснити відмінності музики полонезу М.-К. Огінського від інших полонезів;

· Визначити образний зміст і особливості драматургії полонезу «Прощання із Батьківщиною.

Розвиваюча:

· Розвивати естетичні смаки, культуру поведінки;

· Формувати здібності слухати і розуміти музику;

· Розвивати ритмічний слух.

Виховна:

· Виховувати любов до музики;

· Виховувати повагу до музичної культури того часу.

Хід уроку

І. Вступна частина – ознайомлення з поняттям «Полонез».

ІІ. Основна частина – демонстрація музичного твору з використанням сюжетно побудованої розповіді.

ІІІ. Заключна частина – підсумок заняття.

І. Вступна частина

Учитель: Діти, на сьогоднішньому уроці ми з вами ознайомимось з терміном «Полонез» та послухаємо полонез Міхала Огінського «Прощання з Батьківщиною». Давайте пригадаємо з 4 класу, що таке «Полонез»

Учні: «Полонез – це стародавні польський танець.

Учитель: Полонез – старовинний польський тридольний танець урочистого характеру, яким відкривали танцювальні вечори та бали.

Полонез французькою означає просто «польський». У старовину його називали «великим» або «пішим» танцем. Під величне звучання музики довгою низкою виступали танцюристи. Вони елегантно присідали наприкінці кожного такту музики. Крім придворного, існував і селянський полонез – більш спокійний і плавний.

Завдяки польським композиторам полонез став ще й жанром фортепіанної музики. Сьогодні ми познайомимося з композитором, ім’я якого пов’язано саме з полонезом. Коли називають це прізвище – відразу хочеться сказати: «полонез».

З попередніх уроків вам знайома музика Полонезу ля мажор Ф. Шопена, який, до речі, відкриває сюїту «Шопеніана» О. К. Глазунова. Зовсім інший образний зміст у Полонезу М.-К. Огінського «Прощання з Батьківщиною». Він відрізняється пісенним характером, хоча ритм цього твору – від танцю. Але композитор свідомо відмовляється від традиційного трактування полонезу як «світського» танцю. Це скоріше сповідь душі, лірична поема…

Скільки емоцій та різноманітних душевних рухів відчувається в музиці «Прощання…»! Біль розлуки, щемливе чуття туги за Батьківщиною, любо, печаль, ніжність… Але середня частина відрізняється фанфарним, призовним характером. Це так звана «побудка», яка неначе піднімає до боротьби. Схожі інтонації «побудок» зустрічаються і в інших творах М.-К. Огінського.

У поєднанні різних почуттів і полягає драматургія цього твору.

Існує декілька варіантів виконання полонезу «Прощання з Батьківщиною» – фортепіанний, оркестровий, хоровий – кожен зі своїми засобами виразності щодо передачі пісенного характеру твору і багатої палітури почуттів.