Синонімія

Синоніми (від гр. synonymos " однойменний") - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. Наприклад: веселка, райдуга; фонтан, водограй; врода, краса, красота, вродливість, ліпота; мить, момент; метелиця, заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха, хуртовина, хурделиця; крізь, через; наче, ніби; англ. motherland, fatherland" батьківщина", look" дивитися", glance, glimpse, peep, sight, view.

Заступенемсинонімічностісинонімиподіляютьнаабсолютнійчасткові.

АБСОЛЮТНІ (ПОВНІ) СИНОНІМИ— синоніми, якіповністюзбігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінкамизначень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю.Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх контекстах. Наприклад: мовознавство і лінгвістика, століття і сторіччя, орфографія і правопис, коцюба і кочерга; рос.префикс і приставка, забастовка і стачка.

Здебільшого абсолютні синоніми трапляються в термінології. У звичайному мовленні вони є тимчасовим явищем, бо, як правило, набувають різних семантичних і стилістичних відтінків, а інколи й зовсім змінюють значення. Так, скажімо, слова народний і вульгарний були абсолютними синонімами (ще й досі вираз вульгарна латиньрівнозначний виразові народна латинь), однак зараз ці слова семантично розійшлися: слово вульгарний набуло значення " грубий".

ЧАСТКОВІ СИНОНІМИ — синоніми, які не повністю збігаються. Вони можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми.

Семантичні, або ідеографічні (від idea " поняття" і grapho " пишу"), синоніми — синоніми, які різняться від-

тінками значень.Наприклад: шлях і дорога (шлях — це велика проїзнадорога, тоді як дорога — будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке), страх і жах (жах —це дуже великий страх).

Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми — синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести, облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос.спать, почивать, дрыхнуть; лицо, лик, рожа, морда; англ. todie" померти", topass" відійти";

Такі синоніми вживаються в різних стилях мови.

Семантико-стилістичні синоніми — синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи. Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; розмовне), перти (інтенсивно; грубе); рос. говорить, разглагольствовать (надто багато; розмовне), ораторствовать (довго, з претензією на красномовність; розмовне, іронічне), витийствовать (красномовно; застаріле, книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено; розмовне). Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми різняться відтінками значень і емоційно-експресивним забарвленням, то вони характеризуються різною сполучуваністю і не завжди можуть взаємозамінятися.

У синонімічні відношення слово вступає не в цілому, а окремими значеннями, тому багатозначне слово може одночасно належати до декількох синонімічних рядів. Наприклад: вільний, свобідний, незалежний, непоневолений, самостійний; вільний, безперешкодний, незаборонений; вільний, невимушений, несилуваний, непримусовий, неофіційний, природний, безпосередній, натуральний, розкований; вільний, незайнятий, незаповнений, (про посаду) незаміщений, (про місце) вакантний, порожній; вільний, невузъкий, нетісний, просторий, широкий, безкраїй; вільний, неодружений, нежонатий, холостий; англ.

toask " запитувати, узнавати", to inquire;

to ask " просити", to beg, to request;

toask " запрошувати", to invite.

Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом. Члени кожного ряду ідентифікуються семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто слова семантично найбільш простого, стилістично нейтрального і синтагматично найменш закріпленого. Домінанта найповніше втілює семантику ряду: лікар — доктор, ескулап; говорити — казати, мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, гуторити, базікати, варнякати, верзти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, клепати, мимрити, бубоніти тощо; англ. hope " надія" — expectation, anticipation.

Синоніми — це багатство мови. Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише. Синоніми допомагають точніше висловити думку, передати її різні відтінки, показати ставлення мовця до предмета мовлення, викликати певну реакцію слухача. Українська мова вирізняється серед інших надзвичайним синонімічним багатством.

Антонімія

АНТОНІМИ (ВІД rp. anti " проти" й onyma " ім'я") — різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день — ніч, жар — холод, радість — горе, важкий — легкий, падати — підніматися, мало — багато; англ. beautiful " красивий, чудовий" — ugly " потворний", wealthy " багатий" — poor " бідний", right" правильно" — wrong " неправильно.

Наведені пари слів мають протилежні значення, що об'єднуються спільним родовим значенням: для день і ніч — " час", для жар і холод — " температура", для радість і горе — " почуття", для важкий і легкий — " вага", для мало і багато — " кількість", для падати й підніматися — " вертикальне положення".

В антонімічні відношення вступають лише ті слова, які можуть означати ступінь ознаки (наприклад, від тихий і голосний можна утворити форми тихіший, голосніший, найтихіший, найголосніший), протилежно спрямовані дії (входити — виходити) і точки простору та часу(верх — низ, рано — пізно, літо — зима).

Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні, комплементарні, контрадикторні та векторні.

КОНТРАРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат.contrarius " протилежний") виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один).Наприклад: молодий (чоловік) — нестарий — середніх літ — літній — старий; важкий (урок) — нелегкий — середньої трудності —неважкий — легкий.

КОМПЛЕМЕНТАРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. complementum " доповнення") доповнюють один одного до родового і є граничними за своїм характером. У них нема середнього (проміжного) члена. Заперечення одного з них дає значення іншого: істинний — хибний (не+істинний=хибний), живий — мертвий (не+живий=мертвий).

КОНТРАДИКТОРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. contradictorius " суперечливий"): один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності: молодий — немолодий (середніх літ, літній, старий), дорогий — недорогий(дешевий, не дуже дешевий тощо).

ВЕКТОРНІ АНТОНІМИ (ВІД лат. vector " той, що несе") виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей: в'їжджати — виїжджати, збирати — розбирати, піднімати — опускати, засвітити — загасити.

Антоніми бувають різнокореневими (любов — ненависть, гарний — поганий, швидко — повільно) й однокореневими (прихід — відхід, культурний — некультурний, революційний — контрреволюційний).

Елементарною одиницею антонімічного протиставлення, як і в синонімії, є значення слова, через що одне й те саме багатозначне слово може належати до різних антонімічних пар і рядів:

вільний (селянин) — безвільний, панський, кріпак;

вільний (черевик) — тісний, вузький;

вільна (розмова) — вимушена, офіційна;

вільна (держава) — залежна, поневолена;

вільна (аудиторія) — зайнята;

повна (дитина) — худа;

повна (бочка) — порожня тощо.

Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія, за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення.Наприклад, укр. позичати має значення " давати в борг" і" брати в борг" (пор.: у російській мові цим значенням відповідають різні слова — одалживать і занимать), слово напевно поєднує значення " можливо" і " безперечно, точно", слово безцінний має значення " дуже цінний" і " нічого не вартий"; рос.просмотреть означає " ознайомитися з чим-небудь, швидко прочитуючи" і " дивлячись, не помітити, пропустити", а задуть — " запалити" (задуть домну) і " загасити" (задуть свечу) тощо. Поляризація значень у межах одного й того ж слова називається енантіосемією (від гр. enantios " протилежний" і дпута " ім'я, ознака").

Антонімія — важливийстилістичний засіб. Вона є основою стилістичних прийомів антитези (від гр. Antithesis" протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні протилежних явищ, образів для посилення враження (любов і ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатиййого кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron " дотепно-безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом понять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гарячий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих, живий труп тощо).