Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Інформаційний зв’язок у суспільстві.




Правильно названо функцію мови:

а) комунікативна;

б) волюнтативна;

в) експресивна;

г) мислетворча.

21. Мова є засобом вираження волі співрозмовників (вітання, прощання,

прохання, вибачення, спонукання, запрошення).

Правильно названо функцію мови:

а) волюнтативна;

б) комунікативна;

в) експресивна;

г) номінативна.

22. Мова фіксує в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв.

Правильно визначено функцію мови:

а) гносеологічна;

б) естетична

в) номінативна;

г) ідентифікаційна.

23. Гносеологічна функція полягає в тому, що...

а) за допомогою мови людина пізнає cвiт, акумулює, накопичує досвід

суспільства;

б) мова є засобом формування думки, оскільки людина мислить за допомогою

мовних форм;

в) за допомогою мови людина може сприймати красу i передавати її іншим

людям, бути творцем культурних цінностей;

г) мова є універсальним засобом вираження внутрішнього свiтy людини.

24. Мова виступає засобом ідентифікації мовців, тобто засобом вияву

належності їх до однієї спільноти, певного ототожнення.

Правильно названо функцію мови:

а) комунікативна;

б) волюнтативна;

в) експресивна;

г) ідентифікаційна.

25. Мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом

формування, тобто творення самої думки.

Правильно названо функцію мови:

а) мислетворча

б) волюнтативна;

в) експресивна;

г) комунікативна.

26. Мова є носієм культури народу-мовотворця.

Правильно названо функцію мови:

а) номінативна;

б) естетична;

в) культуроносна;

г) комунікативна.

27. Культура мовлення – це:

а) система рекомендацій стосовно вживання мови у мовленнєвій діяльності

(усній чи писемній);

б) система пропозицій стосовно вживання мови у мовленнєвій діяльності (усній

чи писемній);

в) система вимог, рекомендацій стосовно вживання мови у професійній сфері;

г) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій

діяльності (усній чи писемній).

28. Ділова мова – це:

а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в

органах державного управління та діловодстві;

б) мова, вживання якої обов’язкове в різних галузях діяльності, що мають

ознаки офіційності: державній, політичній, господарсько-управлінській,

науково-освітній, культурній;

в) мова, яка функціонує в законодавчій, економічній, дипломатичній,

адміністративно-канцелярській сферах тощо;

г) реалізація офіційно-ділового стилю,зафіксованого в документах.

29. Мета офіційно-ділового стилю:

а) обмін інформацією, думками, враженнями;

б) обговорення, відстоювання та пропаганда ідей;

в) регулювання ділових стосунків;



г) пропаганда передових ідей і технологій.

30. Офійно-діловий має функціональних підстилів …

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

31. Визначення: „Різновиди текстів певного стилю, що різняться

насамперед метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками” –

належить до такого поняття …

а) жанри;

б) стилі;

в) підстилі;

г) документи.

32. Визначення: „Різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу

суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості

добору й використання мовних засобів: лексики, фразеології, граматики ”–

належить до такого поняття …

а) мовний стиль;

в) норма літературної мови;

б) стилістична диференціація мови;

г) функціональний стиль.

33. Різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної

діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й

використання мовних засобів: лексики, фразеології, граматики, – це:

а) мова професійного спілкування;

б) функціональний стиль мови;

в) ділова мова;

г) офіційно-діловий стиль.

34. Періодизацію української мови було прийнято Інститутом

мовознавства ім. О.О. Потебні у …році

а) 1983;

б) 1985;

в) 1981;

г) 1982.

35. Правильне творення і вживання слів та їх форм, правильну побудову

словосполучень і речень регулюють:

а) стилістичні норми;

б) граматичні норми;

в) пунктуаційні норми;

г) орфоепічні норми.

36. Із наведених варіантів функціональних стилів української літературної

мови зайвим є …

а) офіційно-діловий;

б) публіцистичний;

в) ораторський;

г) науковий.



37. Мовлення сучасних фахівців з економіки має бути:

а) нормалізованим, зв’язковим, профорієнтованим;

б) нормальним, зв’язаним, професіональним;

в) нормативним, зв’язним, професійним;

г) вірним, зв’язувальним, профспрямованим.

38. Підстилі офіційно-ділового стилю вказані у … варіанті

а) стиль засобів масової інформації, художньо-публіцистичний, науково-

публіцистичний;

б) законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський;

в) епічний, ліричний, драматичний, комбінований;

г) науково-популярний, адміністративно-канцелярський, стиль засобів масової

інформації.

39. Ознайомлення слухачів з авторською концепцією чи особливостями

дослідження – це головна мета, з якою публікують:

а) анотацію;

б) наукову статтю;

в) тези;

г) рецензію.

40.Правильним є такий варіант запису бібліографічного джерела …

а) А. П.Кисельов. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – 191 с.

б) Кисельов. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – 191 с.

в) Кисельов А. П. Основи бізнесу: Підручник. – К.: 191 с.

г) Кисельов А. П. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 1997. – 191 с.

41. Стислий виклад книги чи іншого першоджерела з метою фіксування

інформації – це:

а) анотація;

б) тези;

в) реферат;

г) конспект.

42. Основні положення теми, вилучені з прореферованих праць,

викладають у:

а) висновках;

б) вступі;

в) основній частині;

г) плані.

43. Анотація, рецензія, тези, реферат – це письмові види роботи, що

належать до:

а) офіційного стилю;

б) наукового стилю;

в) конфесійного стилю;

г) публіцистичного стилю.

44. За кількістю реферованих джерел виділяють реферати:

а) інформативні;

б) індикативні;

в) оглядові та індикативні;

г) монографічні та оглядові.

45. Складові частини реферату – це:

а) вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури;

б) вступ, основна частина, висновки;

в) план, основна частина, висновки, список використаної літератури;

г) основна частина, висновки, список використаної літератури.

46. Друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять

постійну інформацію, - це:

а) бланк документа;

б) реквізити документа;

в) трафаретний текст;

г) оригінал документа.

47. Матеріальним об’єктом, що фіксує та передає інформацію, підтверджує

її достовірність, об’єктивність, є:

а) художній твір;

б) документ;

в) наукова праця;

г) публіцистичний твір.

48. Текст документа поділяється на такі логічні елементи:

а) вступна частина, основна частина, остання частина;

б) вступ, доказ (фактологічна частина), закінчення;

в) вступна частина, доказ, вказівки;

г) початок, доказ, закінчення.

49. Текст документа повинен бути:

а) емоційно забарвленим, переконливим, вірним;

б) точним, достовірним, стислим, переконливим, повним;

в) змістовним, цікавим, повним, гарним;

г) зрозумілим, об’єктивним, цікавим, конкретним, стандартизованим.

50. Правила ввічливості вимагають відповісти на одержаний лист

упродовж:

а) 7 – 10 днів;

б) 5 – 8 днів;

в) 6 днів;

г) 2 днів.

51. Дієприслівникові звороти у текстах документів вживаються:

а) наприкінці речення;

б) на початку речення;

в) у середині речення;

г) на початку, в середині речення.

52. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи – це

а) мовна система;

б) мовна норма;

в) мовний фактор;

г) мовний стиль.

53. Заяви, автобіографії, накази пишуться від:

а) першої особи;

б) другої особи;

в) третьої особи;

г) від першої і другої осіб.

54. Документ кий містить прохання особи, організації або установи щодо

здійснення своїх прав або захисту інтересів, – це …

а) заява;

б) запрошення;

в) лист;

г) пропозиція.

55. У документах варто вживати стандартизовані сполучення типу:

а) згідно з, у зв’язку із, у відповідності;

б) згідно, у зв’язку, відповідно;

в) згідно до, у зв’язку з, відповідно з;

г) згідно з, у зв’язку з, відповідно до.

56. Під час клопотання про посаду, влаштування на нову роботу подають:

а) супровідний лист;

б) лист-прохання;

в) рекомендаційний лист;

г) гарантійний лист.

57. Від першої особи складаються такі документи:

а) оголошення, рецензія, анотація, висновок, звіт;

б) заява, автобіографія, доповідна записка, наказ, розпорядження;

в) характеристика, договір, трудова угода, контракт, план;

г) оголошення, акт, запрошення, протокол, огляд.

58. Реквізити, які друкуються при виготовленні бланка, називаються…

а) зафіксованими;

б) постійними;

в) закріпленими;

г) змінними.

59. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку

мають назву …

а) штампом;

в) реквізитом;

б) бланком;

г) формуляром.

60. Формуляр – це:

а) сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку;

б) окремий елемент документа;

в) аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну

інформацію;

г) група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як

єдиний блок.

61. Бланк – це:

а) друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну

інформацію;

б) головний елемент документа;

в) сукупність реквізитів, розміщених у певній послідовності;

г) група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як

єдиний блок.

62. У діловому мовленні поєднуються функції:

а) інформативна, офіційна;

б) інформативна, волюнтативна;

в) оперативна, волюнтативна;

г) волюнтативна, ділова.

63. Мета складання вказується у …

а) заяві;

б) анотації;

в) автобіографії;

г) резюме.

64. Коротко подаються особисті, освітні та професійні відомості про особу,

котра бажає зайняти певну вакансію у …

а) автобіографії;

б) довідці;

в) резюме;

г) характеристиці.

65. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються:

а) у будь-якій послідовності;

б) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої

інформації;

в) у послідовності, що визначається автором документа;

г) у хронологічній послідовності.

66. Документ, за допомогою якого відбувається обмін інформацією та

оперативне управління найрізноманітнішими процесами діяльності

організацій і установ, називається:

а) службовим листом;

б) запрошенням;

в) оголошенням;

г) телеграмою.

67. По змісту й обсягу повноваження, які надаються представникові

письмові доручення не бувають:

а) особисті;

б) генеральні;

в) спеціальні;

г) разові.

68. У тексті резюме зазначають такі відомості:

а) розмір заробітної плати, короткі відомості про склад сім’ї, громадська думка

про працівника, паспортні дані;

б) мету складання документа, особисті дані, освіту, досвід роботи, знання мов,

додаткову інформацію;

в) дату й причину звільнення з останнього місця роботи, висловлювання

особистої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів;

г) певне прохання особи з його коротким обґрунтуванням, розмір заробітної

плати, паспортні дані.

69. Критичний відгук (дає аналіз і оцінку) на художній твір, друковану

наукову працю містить …

а) рецензія;

б) анотація;

в) резюме;

г) скарга.

70. Основні положення наукового тексту стисло формулюються у:

а) рефераті;

б) анотації;

в) конспекті;

г) тезах.

71. Види наукових робіт, що мають у структурній будові вступ, основну

частину, висновки, вказані у варіанті …

а) курсова робота, конспект, рецензія;

б) відгук, анотація, дипломна робота;

в) тези, лабораторна робота, монографія;

г) реферат, стаття, доповідь.

72. За повнотою викладу інформації реферати бувають:

а) інформативні та індикативні;

б) інформативні;

в) оглядові;

г) індикативні.

73. Мета реферату – це…

а) передання головного змісту певного джерела або основних поглядів на якусь

проблему за матеріалами кількох джерел;

б) висвітлення пріоритетних напрямків розробок, накреслення перспективи

подальших напрацювань;

в) впорядкування прочитаного або дослідженого матеріалу для послідовного

його викладу;

г) подання кінцевих або проміжних результатів дослідження.

74. Науковий стиль реалізується у таких жанрах:

а) виступ, нарис, памфлет, фейлетон, дискусія;

б) дисертація, монографія, стаття, лекція, підручник, відгук, анотація;

в) закон, кодекс, доручення, акт, оголошення, розписка;

г) дисертація, дискусія, оголошення, лекція, памфлет.

75. Наукова стаття – це:

а) обов’язково оригінальне дослідження, яке містить нову інформацію стосовно

зазначеної проблеми;

б) коротка, стисла характеристика змісту книги, рукопису тощо;

в) критичний відгук на художній твір, друковану наукову працю;

г) передання головного змісту певного джерела або основних поглядів на якусь

проблему за матеріалами кількох джерел.

76. Усі слова в рядку ніколи не бувають вставними:

а) принаймні, між іншим, тим часом, причому, майже;

б) нівроку, тим часом, очевидно, звичайно, майже;

в) між іншим, насамперед, на жаль, принаймні;

г) безумовно, майже, насамперед, тим часом.

77. Етикетні одиниці звертання відповідають культурі мовлення у варіанті

а) Шановний пан професоре! Вибачаюсь, що турбую Вас! Шановна громада!

Дорогий пане Олександр Івановичу!

б) Шановний пане професор! Вибачте, що турбуюсь щодо Вас! Шановная

громадо! Дорогий пан Олександр Іванович!

в) Шановний пане професоре! Вибачте, що турбую Вас! Шановна громадо!

Дорогий Олександре Івановичу!

г) Шановний пан професор! Вибачте, що турбую вас! Шановно громадо!

Дорогий Олександре Іванович!

78. Для реалізації причинно-наслідкових зв’язків між частинами тексту

наукових робіт вживаються такі мовні одиниці …

а) через те, що; у зв’язку з цим; залежно від цього;

б) отже, з опису видно, зокрема;

в) як уже зазначалося, узяти до уваги, навіть;

г) звідти, перед тим, на противагу.

79. До найпоширеніших форм монологічного усного професійного

мовлення належать:

а) анотація, тези, повідомлення, відгук;

б) розповідь, опис, роздум;

в) доповідь, промова, виступ, повідомлення;

г) діалог, полілог, монолог.

80. Пораду можна висловити так:

а) Чи не спробувати Вам вступити до університету?

б) Доведеться Вам вступити до університету

в) Не варто про це думати.

г) Чи не хочете Ви вступити до університету?

81. Лексика – це:

а) сукупність уживаних у мові слів;

б) вивчення словникового складу мови;

в) здатність слова мати кілька значень;

г) стилістична фігура, побудована на комічному або образному зближенні

слів.

82. Лексикологія – це:

а) мовна фігура, що побудована за допомогою поєднання протилежних за

змістом понять;

б) розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови;

в) слова повсякденного вжитку;

г) сукупність уживаних у мові слів.

83. Лексико-граматичні засоби впевненості, які вживаються для

позитивної оцінки рецензованої роботи подано у варіанті …

а) спробуємо навести приклади …; важливим є також питання ...;

б) автор ілюструє прикладами …; автор наводить переконливі приклади …;

в) автор переконливо доводить, що …; результати дослідження підтверджують

справедливість (чого?) …;

г) окремо варто виділити …; у різних джерелах наводяться … .

84. Лексико-граматичні засоби критики (непогодження, спростування), які

вживаються при оцінюванні рецензованої роботи подано у варіанті …

а) автор переконливо доводить, що …; результати дослідження підтверджують

справедливість (чого?) … ;

б) окремо варто виділити …; у різних джерелах наводяться …;

в) отже, проведене дослідження підтверджує, що …; відтак, можна

стверджувати, що …;

г) автор припускається, на наш погляд, помилкових тверджень …; висновки не

підтверджуються фактами ... .

85. У курсовій роботі досліджують …

а) наукову теоретичну проблему, яка має практичне значення;

б) окрему вузьку проблему, яка не одержала повного висвітлення в науковій

літературі або була досліджена на іншому матеріалі;

в) наукову концепцію, яка не одержала достатнього висвітлення в науковій

літературі;

г) сукупність проблем певної наукової сфери, які відзначаються новизною.

86. Вживання слова в одному значенні, зафіксованому у словнику, - це одна

із вимог до:

а) термінів;

б) професіоналізмів;

в) жаргонізмів;

г) загальновживаних слів.

87. Складноскорочені слова пишуться з великої літери, якщо вони:

а) є власними назвами;

б) ніколи не пишуться з великої літери;

в) мають усі потрібні граматичні ознаки;

г) є родовими назвами.

88. Не є вставними – слова, які подано у варіанті …

а) буквально, адже, мовби, у кінцевому підсумку;

б) отже, без усякого сумніву, проте;

в) безсумнівно, як завжди, на жаль, по-перше;

г) за повідомленням, наприклад, з одного боку.

89. Найбільш прийнятний для тексту ділового стилю, враховуючи його

точність і об’єктивність у варіант …

а) в результаті проведених реформ фірма отримала високий процент прибутків;

б) у результаті проведених реформ фірма одержала, приблизно, 5 процентів

прибутків;

в) в результаті проведених реформ фірма отримала 5 відсотків доходів;

г) у результаті проведених реформ фірма одержала 5 процентів прибутків.

90. Пояснюють і розкривають значення слова та його відтінки:

а) словники паронімів;

б) тлумачні словники;

в) термінологічні словники;

г) етимологічні словники.

91. Позначте словосполучення, яке не є термінологічним:

а) поточний рахунок;

б) брати участь;

в) збалансований бюджет;

г) дисконтна політика.

92. Системність, наявність дефініції, відсутність емоційного забарвлення –

це основні ознаки:

а) термінів;

б) канцеляризмів;

в) професіоналізмів;

г) книжної лексики.

93. Неофіційними синонімами до термінів виступають:

а) книжні слова;

б) жаргонізми;

в) інтернаціоналізми;

г) професіоналізми.

94. До наукових текстів належать:

а) виступ, дискусія, нарис, фейлетон;

б) підручник, довідник, словник, оповідання;

в) таблиця, угода, схеми, графіки;

г) стаття, реферат, тези, монографія.

95. Типові мовні звороти, які вживаються для обґрунтування актуальності

теми наукової роботи подано у варіанті …

а) у … розглядається актуальна проблема …; автор … висвітлює теоретично

значуще питання …; дослідження є узагальненням важливої …;

б) автором стверджується, що …; автор переконує, що …; автор наводить

висновки …; автор формулює висновки …;

в) окремо варто виділити …; у різних джерелах наводяться …; у зв’язку з …

треба підкреслити …;

г) автор наводить переконливі приклади …; автор цитує …; у статті наведено

статистичні дані …; автор використовує дані … .

96. Закінчене самостійно виконане наукове дослідження, яке відзначається

науковою новизною, має практичне значення та готується з метою

публічного захисту – це:

а) курсова робота;

б) дипломна робота;

в) тези;

г) наукова стаття.

97. Слово – це:

а) комплекс звуків;

б) мінімальна мовна норма;

в) комплекс звуків, який має лексичне значення і використовується у мовленні

як єдине ціле;

г) основна одиниця спілкування.

98. Лексико-граматичні засоби критики, які вживаються при оцінюванні

рецензованої роботи подано у варіанті …

а) автор переконливо доводить, що …; результати дослідження підтверджують

справедливість (чого?);

б) об’єкт дослідження характеризується такими особливостями …; умови та хід

дослідження дозволяють висунути теорію;

в) не зрозуміло, що автор має на увазі, стверджуючи (що?) …; автор випускає з

поля зору;

г) спробуємо навести приклади …; важливим є також питання.

99. Слова, що не є вставними подано у варіанті …

а) за словами, крім того, отже, звичайно;

б) між іншим, врешті, одним словом, безперечно;

в) з іншого боку, по-друге, за даними;

г) при цьому, тим часом, нібито, між тим.

100. Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене соціальне

поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя – це:

а) термін;

б) професіоналізм;

в) фразеологізм;

г) книжне слово.

101. В текстах наукових робіт для зв’язку з попередньою та наступною

інформацією вживаються лексичні конструкції …

а) завдяки цьому; по-перше; доречно; при цьому;

б) іншими словами; з одного боку; можна підсумувати;

в) на завершення; більш того; через те, що; проте;

г) як зазначалось, як було показано, відповідно до цього.

102. Логічна послідовність викладу текстів за професійним спрямуванням

реалізується за допомогою слів …

а) безумовно, справді, ясна річ, кажуть, нарешті;

б) безперечно, певно, як кажуть, мовляв, очевидно;

в) по-перше, з одного боку, до речі, проте, з цією метою;

г) певна річ, по-моєму, зверніть увагу, за даними, в усякому разі.

103. Рецензія - це:

а) науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі,

газеті;

б) відгук, критична оцінка того чи іншого різновиду творчої роботи: наукової

праці, художнього твору, вистави, кінофільму тощо;

в) передання головного змісту певного джерела або основних поглядів на якусь

проблему за матеріалами кількох джерел;

г) коротка, стисла характеристика змісту книги, рукопису тощо.

104. Коротка узагальнювальна характеристика книги (чи її частини),

статті, рукопису тощо, яка розкриває зміст, структуру та інші особливості,

- це:

а) відгук;

б) анотація;

в) рецензія;

г) резюме.

105. Лексико-граматичні засоби впевненості, які вживаються для

позитивної оцінки рецензованої роботи подано у варіанті …

а) можна з упевненістю сказати, що …; враховуючи вищезазначене, можна

стверджувати, що …;

б) завдання дослідження формулюється …; метою роботи є дослідження …;

в) автор ілюструє прикладами …; автор наводить переконливі приклади …;

г) окремо варто виділити …; у різних джерелах наводяться … .

106. Монологічні форми усного мовлення подано у варіанті …

а) реферат, анотація, тези, конспект;

б) повідомлення, виступ, промова, доповідь;

в) реферат, виступ, промова, анотація;

г) конспект, доповідь, повідомлення, тези.

107. Найважливішими питаннями під час співбесіди є:

а) питання на кмітливість;

б) питання про професійні навики;

в) питання про сімейний стан;

г) питання про лідерські якості.

108. Політичною, діловою, звітною, науковою може бути:

а) нарада;

б) бесіда;

в) доповідь;

г) промова.

109. Словники виконують такі функції …

а) номінативну, оперативну;

б) інформативну, номінативну;

в) нормативну, оперативну;

г) інформативну, нормативну.

110. У рецензії доцільно вживати таки варіант поданого речення …

а) Представлена на рецензію курсова робота у кінцевому результаті заслуговує

позитивної оцінки;

б) Представлена на рецензію курсова робота між тим заслуговує позитивної

оцінки;

в) Представлена на рецензію курсова робота, безперечно, заслуговує

позитивної оцінки;

г) Представлена на рецензію курсова робота тим часом заслуговує позитивної

оцінки.

111. Стислий виклад книги чи іншого першоджерела з метою фіксування

інформації – це…

а) тези;

б) реферат;

в) анотація;

г) конспект.

112. За кількістю реферованих джерел виділяють реферати:

а) інформативні, оглядові;

б) індикативні, монографічні;

в) монографічні, оглядові;

г) оглядові, індикативні.

113. За повнотою викладу інформації реферати бувають:

а) інформативні, монографічні;

б) оглядові, індикативні;

в) індикативні, монографічні;

г) інформативні, індикативні.

114. За укладачами реферати поділяють на:

а) складені авторами;

б) складені однією чи кількома особами;

в) складені авторами і неавторами;

г) складені неавторами.

115. Складові частини реферату – це…

а) вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури;

б) вступ, основна частина, висновки;

в) основна частина, висновки, список використаної літератури;

г) план, основна частина, висновки, список використаної літератури.

116. Прокоментувати тему, обґрунтувати актуальність, сформулювати

мету наукової роботи потрібно у…

а) плані;

б) вступі;

в) висновках;

г) основній частині.

117. Головні положення теми, вилучені з прореферованих праць,

викладають у…

а) вступі;

б) основній частині;

в) висновках;

г) плані.

118. Короткий підсумок, напрямки практичного застосування описаної

інформації роблять у…

а) плані;

б) основній частині;

в) висновках;

г) вступі.

119. Головна вимога до реферату – це…

а) використання ілюстративного матеріалу;

б) не включати другорядну інформацію;

в) не вдаватись до плагіату;

г) наявність опрацьованих джерел.

120. Реферат – це праця…

а) науково-дослідницького характеру;

б) описового характеру;

в) інформативного характеру;

г) пізнавального характеру.

121. Найбільш поширений жанр наукового стилю мови-дослідження, яке

містить нову інформацію стосовно зазначеної проблеми – це …

а) тези;

б) анотація;

в) реферат;

г) наукова стаття.

122. Матеріали наукового дослідження можуть бути покладені в основу …

а) наукової доповіді;

б) публічного виступу;

в) анотації;

г) тез.

123. Ознайомлення слухачів з авторською концепцією чи особливостями

дослідження – це головна мета, з якою публікують …

а) наукову статтю;

б) тези;

в) анотацію;

г) рецензію.

124. Слово «анотація» походить від … мови

а) латинської;

б) грецької;

в) німецької;

г) англійської.

125. Обсяг анотації повинен становити …

а) більше 500 друкованих знаків;

б) не більше 500 друкованих знаків;

в) 200 друкованих знаків;

г) від 200 до 500 друкованих знаків.

126. Відгук, критична оцінка того чи іншого різновиду творчої роботи –

це…

а) рецензія;

б) відгук;

в) резюме;

г) огляд.

127. Визначення актуальності теми, її важливості для науки, виробництва

чи інших сфер – це важливий елемент …

а) реферату;

б) анотації;

в) рецензії;

г) тез.

128. Загальну оцінку наукової роботи подають у …

а) рецензії;

б) науковій статті;

в) дипломній роботі;

г) анотації.

129. Анотація, рецензія, тези, реферат – це письмові види роботи, що

належать до …

а) офіційного стилю;

б) конфесійного стилю;

в) публіцистичного стилю;

г) наукового стилю.

130. До усного стилю мовлення належить …

а) наукова стаття;

б) наукова доповідь;

в) анотація;

г) тези.

131. Закінчене наукове дослідження, яке, на відміну від реферату,

відзначається самостійністю і містить елемент наукової новизни, – це …

а) дипломна робота;

б) наукова стаття;

в) курсова робота;

г) тези.

132. Закінчене самостійно виконане наукове дослідження, яке

відзначається науковою новизною і має практичне значення, – це …

а) дипломна робота;

б) курсова робота;

в) тези;

г) наукова стаття.

133. Між частинами дипломної роботи рекомендується дотримуватися

таких пропорцій …

а) вступ – до 15%, основна частина – 80%, висновки – 5% від загального обсягу

тексту;

б) вступ – до 10%, основна частина – 80-85%, висновки – 5-10% від загального

обсягу тексту;

в) вступ – 5%, основна частина – 85%, висновки – 10% від загального обсягу

тексту;

г) вступ – 10-15%, основна частина – 80-90%, висновки – до 10% від загального

обсягу тексту.

134. Поділ тексту на логічні складові частини, які графічно відокремлені

одна від одної, називають …

а) абзацом;

б) параграфом;

в) частиною;

г) рубрикацією.

135. Найпростіший спосіб рубрикації – це …

а) пункти;

б) абзаци;

в) параграфи;

г) розділи.

136. Система нумерації може бути такою:

а) нова;

б) традиційна;

в) комбінована;

г) комбінована, нова.

137. Питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції,

становлять:

а) порядок денний;

б) повістку денну;

в) питання протоколу;

г) порядок протоколу.

138. Варіантів комбінованої рубрикації тексту записаний неправильно …

а) а); б); в); г);

б) А); Б); В); Г);

в) 1); 2); 3); 4);

г) Розділ ІІ.

139. У наукових працях використовують такі види посилань:

а) надрядкові;

б) підрядкові;

в) цифрові;

г) внутрішньотекстові та підрядкові.

140. Прізвище та ініціали автора (авторів), назва, місце видання,

видавництво, рік видання, кількість сторінок – це елементи

бібліографічного опису …

а) статті;

б) книги;

в) збірника;

г) журналу.

141. У системі буквеної рубрикації не використовують такі літери:

а) Ж, К, Р, Щ, С;

б) В, Г, Д, Ф, Х, Щ;

в) А, У, И, Е, Ю, Я;

г) Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

142. Найпростіший спосіб рубрикації – це поділ тексту на:

а) фрагменти;

б) частини;

в) параграфи;

г) абзаци.

143. Характерними ознаками офіційно-ділового стилю є:

а) вживання побутової лексики;

б) широке використання емоційно забарвленої лексики;

в) наявність реквізитів ,що мають певну черговість;

г) вживання конфесійної лексики.

144. Культура писемного і усного мовлення всіх, хто користується

українською мовою, полягає в тому, щоб:

а) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкцій речень;

б) користуватися мовою в повсякденному житті;

в) досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватися їх;

г) розрізняти основні стилі та підстилі писемної мови.

145. До документів щодо особового складу належать:

а) заява, трудовий договір, доручення;

б) автобіографія, резюме, заява, розписка;

в) автобіографія, заява, резюме, характеристика;

г) наказ, акт, накладна, лист-претензія.

146. Розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників, - це…

а) лексикологія;

б) лексикографія;

в) орфографія;

г) орфоепія.

147. Зібрання слів, розташованих у певному порядку, - це…

а) список;

б) перелік;

в) словник;

г) посібник.

148. Функціями словників є:

а) пізнавальна та нормативна;

б) комунікативна та нормативна;

в) світоглядна та інформативна;

г) інформативна та нормативна.

149. Залежно від змісту матеріалу та способу його опрацювання словники

поділяють на:

а) енциклопедичні та філологічні;

б)енциклопедичні та термінологічні;

в) лінгвістичні та термінологічні;

г) лінгвістичні та фінансові.

150. Пояснюють та розкривають значення слова та його відтінки…

а) словники паронімів;

б) термінологічні словники;

в) тлумачні словники;

г) етимологічні словники.

151. Слова певної галузі науки, техніки, мистецтва містяться у…

а) словниках синонімів;

б) термінологічних словниках;

в) орфографічних словниках;

г) тлумачних словниках.

152. Перелік слів та словоформи у їх нормативному написанні передають…

а) орфографічні словники;

б) орфоепічні словники;

в) тлумачні словники;

г) термінологічні словники.

153. Нормативна та інформативна функції лексем закріплені у…

а) довідниках;

б) словниках;

в) підручниках;

г) правописі.

154. Вживання слова в одному значенні, зафіксованому у словнику – це

одна із вимог до:

а) професіоналізмів;

б) жаргонізмів;

в) термінів;

г) загальновживаних слів.

155. Науку, що вивчає українську термінологію, називають:

а) лексикологією;

б) мовознавством;

в) термінознавством;

г) лексикографією.

156. Точність, однозначність, систематичність, відносна незалежність – це

вимоги до:

а) професіоналізмів;

б) термінів;

в) діалектизмів;

г) архаїзмів.

157. За кількістю значень уся лексика поділяється на такі групи:

а) полісемічна, моносемічна;

б) історизми, архаїзми;

в) однозначні, переносні;

г) активна, пасивна.

158. Слово лексикологія має походження з …

а) англійського;

б) французького;

в) грецького;

г) латинського.

159. Мета професіоналізмів – це …:

а) точне визначення предмета, явища, процесу;

б) спрощення спілкування між людьми певних професій;

в) надання певного колориту мовленню;

г) передання досвіду в процесі спільної діяльності та інформації в тексті

ділового документа.

160. Дієслово має такі граматичні ознаки:

а) не змінюється;

б) має ступені порівняння;

в) відмінюється;

г) змінюється за способами, часами, числами, особами.

161. Відмінюються такі форми дієслів:

а) неозначена форма;

б) безособові дієслова;

в) дієприкметник;

г) дієприслівник.

162.Умовний спосіб виражається:

а) часткою ся (сь);

б) частками не, ні;

в) часткою хай (нехай);

г) часткою би (б).

163. Дієслова наказового способу не мають:

а) форми першої особи однини;

б) форми першої особи множини;

в) форми третьої особи однини;

г) форми третьої особи множини.

164. Категорія особи виражається за допомогою:

а) займенників;

б) суфіксів;

в) закінчень роду і числа;

г) особових закінчень.

165. Складні та складені числівники на початку речення записують:

а) цифрами;

б) словами;

в) цифрами й у дужках словами;

г) словами й у дужках цифрами.

166. Однозначне число, що вказує на одиниці виміру, пишеться:

а) цифрами;

б) словами;

в) цифрами й у дужках словами;

г) словами й у дужках цифрами.

167. Іменники у сполученні з дробовими числівниками вживаються:

а) у називному відмінку множини;

б) у родовому відмінку однини;

в) у родовому відмінку множини;

г) у знахідному відмінку множини.

168. Займенники співвідносяться з:

а) іменниками, прийменниками, частками;

б) іменниками, прикметниками, числівниками;

в) дієсловами, прислівниками, дієприслівниками;

г) іменниками, числівниками, дієсловами.

169. Основне функціональне призначення займенників:

а) виражають різні відношення між повнозначними словами;

б) з’єднують слова та речення, надають їм певних відтінків значення;

в) виступають засобом розгортання та встановлення змістових зв’язків у тексті;

г) виражають певні смислові відношення тільки з відповідною формою.

170. У науковому та діловому мовленні для встановлення з аудиторією

тіснішого зв’язку вживається займенник:

а) я;

б) ви;

в) ми;

г) вони.

171. Мовні одиниці вживаються для реалізації причинно-наслідкових

зв’язків між частинами тексту різних видів наукових робіт (наукової

статті, наукової доповіді, лекції, курсової або дипломної роботи):

а) отже, іншими словами, аналіз показує, з опису видно;

б) як уже зазначалося, проаналізований матеріал, узяти до уваги;

в) через те, що; у зв’язку з цим; у такому випадку; залежно від цього;

г) звідти, перед тим, тепер, сьогодні, теперішній час.

172. Прикметник – це …

а) самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на

питання який? чий?

б) службова частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання

який? чий?

в) самостійна частина мови, що виражає кількість предметів і відповідає на

питання котрий?

г) самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто?

що?

173. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються:

а) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої

інформації;

б) у хронологічній послідовності;

в) у послідовності, що визначається автором документа;

г) у будь-якій послідовності.

174. Службовий лист – це …:

а) головний документ, що підтверджує трудову діяльність громадян;

б) поширений вид документації, один із способів обміну інформацією;

в) документ, у якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за

підписами представників адміністрації;

г) документ, у якому коротко викладено особисті, освітні та професійні

відомості про особу.

175. Службові листи за функціональними ознаками поділяються на:

а) супровідні і гарантійні;

б) ділові і приватні;

в) ті, що потребують відповіді і ті, що не потребують відповіді;

г) листи-замовлення, листи-пропозиції.

176. За кількістю адресатів розрізняють листи:

а) гарантійні, супровідні;

б) звичайні, циркулярні, колективні;

в) листи, що потребують відповіді, і листи, що не потребують відповіді;

г) колективні, звичайні.

177. Колективний лист – це …:

а) лист, який пишуть від імені керівників кількох установ, але надсилають на

одну адресу;

б) лист, який надсилають на адресу однієї інстанції;

в) лист, який надсилають цілій низці установ;

г) надсилається одній інстанції.

178. Звичайний лист – це …:

а) лист, який надсилають цілій низці установ;

б) лист, який надсилають на адресу однієї інстанції;

в) лист, який надсилають на одну адресу, але пишуть його від імені керівників

кількох установ;

г) лист, у якому порушується проста тема: прохання про підтвердження тощо.

179. Починати листа потрібно з ...

а) наказу;

б) прохання;

в) звертання;

г) опису фактів або подій.

180. Службові листи пишуть:

а) з обох сторін;

б) на будь-якому чистому аркуші паперу;

в) на білосніжному аркуші паперу лише з його лицьової сторони;

г) на чистому бланку.

181. До реквізитів службового листа не належить:

а) номер;

б) підпис керівника організації;

в) заголовок;

г) дата.

182. Поширеними вступними фразами у службових листах є посилання на

попередню домовленість, яку оформляють так:

а) у відповідності з нашою домовленістю;

б) відповідно нашої домовленості;

в) відповідно з нашою домовленістю;

г) згідно з нашою домовленістю.

183. Рекомендаційні листи – це листи, у яких:

а) гарантується виконання робіт;

б) супроводжують якісь документи, товар тощо;

в) містять клопотання про посаду, влаштування на нову відповідальну роботу;

г) щось пропонується (проект робіт, різноманітні послуги тощо).

184. Мовний етикет – це …:

а) правильність і змістовність висловлювань;

б) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій

діяльності (усній чи писемній);

в) сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі

мовлення;

г) модель побудови однотипних документів.

185. На думку М.Г. Стельмаховича, український мовленнєвий етикет – це

…:

а) унікальна, універсальна модель їх мовної діяльності;

б) національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості;

в) не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу;

г) життєва необхідність для народу.

186. Мету резюме слід формулювати так:

а) хочу бути маркетологом;

б) заміщення вакантної посади маркетолога;

в) пошук роботи маркетолога;

г) маю бажання працювати маркетологом.

187. Найважливіші правила спілкування між представниками різних країн

охоплені у:

а) діловому протоколі;

б) етикеті;

в) діловому протоколі та етикеті;

г) протоколі.

188. Документ укладений на вимогу керівника, в якому ви пояснюєте певні

свої вчинки, називається:

а) звітом;

б) пояснювальною запискою;

в) доповідною запискою;

г) рапортом.

189. Якщо телефонуєте ви, то:

а) насамперед запитаєте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для

бесіди;

б) насамперед запитаєте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника;

в) насамперед привітаєтеся, назвете організацію, яку ви представляєте, також

своє прізвище, ім’я та по батькові;

г) назвете організацію, яку ви представляєте, своє прізвище ім’я та по батькові.

190. Висловити власний погляд можна, скориставшись такою фразою:

а) я рахую, що цю книжку варто придбати;

б) я вважаю, що цю книжку варто придбати;

в) я пропоную Вам придбати цю книжку;

г) я наполягаю, щоб Ви придбали цю книжку.

191. Своєрідним «трампліном» для аргументування із наведених етапів

ділової бесіди є:

а) етап аргументування

б) етап спростування;

в) етап підведення підсумків;

г) етап передавання інформації.

192. Бесіда – це …

а) публічний виступ із будь-якого приводу;

б) спілкування двох або більше осіб з метою обміну думками, інформацією

тощо;

в) прилюдне повідомлення на певну тему;

г) спільне обговорення, вирішення певних питань, вироблення та прийняття

рішень у всіх сферах громадського й політичного життя.

193. Ділове спілкування регулює офіційні стосунки комунікантів у:

а) державно-правовій сфері;

б) суспільно-виробничій;

в) державно-правовій і суспільно-виробничій сферах;

г) виробничій сфері.

194. З усіх видів ділового спілкування (публічний виступ, ділова бесіда,

службова нарада, переговори) вимагає сумлінної підготовки:

а) ділова бесіда;

б) публічний виступ;

в) переговори;

г) службова нарада.

195. Доповідь – це …

а) одна з найпоширеніших форм публічних виступів;

б) документ, у якому фіксується хід і результати роботи наради, засідань;

в) це обмін думками стосовно якогось питання;

г) спілкування двох або більше людей, під час якого обмінюються думками,

інформацією тощо.

196. Структура ділової бесіди складається:

а) із п’яти фаз;

б) із чотирьох фаз;

в) із трьох фаз;

г) із шести фаз.

197. Недопустимим під час бесіди є:

а) коректні висловлювання;

б) переконливість викладу;

в) аргументованість поглядів;

г) повчання партнера.

198. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:

а) ретельно готуватися до неї, основну увагу зосереджувати на власному «я»;

б) ретельно готуватися до неї, бути уважним, тактовним, враховувати точку

зору співбесідника;

в) ретельно готуватися до неї, висловлювати думки точно, лаконічно, постійно

перебивати співрозмовника, щоб встигнути все сказати;

г) залучити слухачів до дискусії.

199. На підсумковому етапі використовують етикетні мовні формули:

а) схвалення, згода;

б) пропозиція, порада;

в) побажання;

г) прохання.

200. Щоб стати цікавим співрозмовником, необхідно:

а) повчати слухачів, вживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе

ставлення до людей;

б) говорити про те, що цікавить слухачів, мати всебічні знання;

в) мати всебічні знання;

г) усміхатися, говорити тільки про себе.

201. Вступ доповіді повинен містити:

а) переконливі цифри, факти, цитати;

б) причину, мету виступу, розкривати суть конкретної справи;

в) підсумок виступу;

г) переконливі міркування.

202. Основна частина промови передбачає:

а) виклад матеріалу;

б) доказ;

в) спростування;

г) виклад матеріалу, доказ, спростування.

203. Успіх публічного виступу залежить від:

а) міміки;

б) жестів;

в) зовнішнього вигляду;

г) професійного рівня промовця.

204. Структура доповіді повинна відповідати таким вимогам:

а) суцільний текст, без ліричних відступів, висновки узгоджені зі вступом;

б) висвітленню кожного питання приділяти однакову кількість часу;

в) теоретична обґрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення

переконливих прикладів;

г) суцільний текст, без ліричних відступів.

205. За змістом і формою описи бувають:

а) загальні;

б) конкретні;

в) предметні;

г) загальні, конкретні, предметні тощо.

206. Розповідь – це …

а) динамічний функціональний тип мовлення, що виражає повідомлення про

послідовний розвиток подій;

б) систематизований виклад предмета промови, його частин, особливостей;

в) тип мовлення, за допомогою якого розкривають зв’язок між явищами

дійсності;

г) тип мовлення, за допомогою якого доводять або спростовують тези.

207. Мовлення людини – це …:

а) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій

діяльності (усній чи писемній);

б) своєрідна візитна картка, свідчення рівня освіченості людини, її культури;

в) сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі

мовлення;

г) дотримання усталених мовних норм усної літературної мови.

208. Головним завданням культури мови є:

а) пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному

оформленні мови;

б) вживання діалектів;

в) використання жаргонізмів;

г) вживання суржику.

209. Основною ознакою культури мовлення є:

а) правильність;

б) точність;

в) змістовність;

г) багатство.

210. Доречність мовлення передбачає:

а) добір мовних засобів відповідно до мети й умов спілкування;

б) поповнення свого індивідуального словника, виховання чуття мови;

в) добір слів й побудову речення так, щоб найточніше передати зміст

висловлювання;

г) дотримування норм літературної мови.

211. Нормативність – це …:

а) дотримування правил усного та писемного мовлення;

б) бути оригінальним у висловлюванні та вміти впливати на співрозмовника;

в) кожне висловлювання завжди повинно мати основну думку, ідею;

г) виклад думок, що включає зміст, форму й мовне вираження.

212. Однією з комунікативних якостей мовлення й ознаки його культури є:

а) виразність;

б) точність;

в) змістовність;

г) доречність.

213. Фахова підготовка економіста передбачає:

а) досконале знання законів, високий рівень культури мовлення;

б) знання рідної мови;

в) володіння силою слова;

г) користування всіма мовними одиницями залежно від умов спілкування.

214. Мовна освіта передбачає:

а) мовне виховання;

б) формування усвідомленої позитивної мовної поведінки;

в) мовне навчання;

г) мовне виховання і формування усвідомленої позитивної мовної поведінки.

215. Висока культура мови – це …:

а) інтелігентська забаганка;

б) життєва необхідність для народу;

в) виховання навичок літературного спілкування;

г) несприйняття спотвореної мови або суржику.

216. Позначте правильний варіант визначення поняття «неологізм»:

а) неологізми – нові слова або нові значення, які виникали разом із новими

поняттями, предметами та явищами;

б) неологізми – слова, які прийшли з інших мов;

в) неологізми – невідомі слова;

г) неологізми – нові слова.

217. Слова, які вживаються у багатьох неблизькоспоріднених мовах і

зберігають подібність у звучанні і тотожність значення - це …:

а) неологізми;

б) архаїзми;

в) інтернаціоналізми;

г) старослов’янізми.

218. Власне українська лексика – це …:

а) слова, які не мають іншомовних відповідників;

б) слова, наявні в усіх слов’янських мовах;

в) слова, що виникли в період самостійного існування нашої мови;

г) слова, спільні для всіх індоєвропейських мов.

219. Складноскорочені слова пишуться з малої літери, якщо вони:

а) не мають граматичних ознак;

б) є родовими назвами;

в) не відмінюються;

г) не є власними назвами.

220. Синоніми – це...:

а) слова, різні за значенням, але близькі за звучанням;

б) слова, різні за звучанням, але близькі за значенням;

в) слова, різні за звучанням і протилежні за значенням;

г) слова, протилежні за значенням.

221. Пароніми – це...:

а) слова, близькі за звучанням і різні за значенням;

б) слова, близькі за звучанням і значенням;

в) слова, які протилежні за значенням;

г) слова, різні за звучанням і близькі за значенням.

222. Умовні назви, що досить точно передають місце вживання слів у

нашому житті, їхню емоційно-експресивну характеристику та спосіб

вживання – це…

а) розмовні, загальновживані;

б) книжні, писемні, нейтральні;

в) загальновживані, рідковживані;

г) емоційно забарвлені, нейтральні.

223. Мета професіоналізмів – це …:

а) точне визначення предмета, явища, процесу;

б) спрощення спілкування між людьми певних професій;

в) надання певного колориту мовленню;

г) передання досвіду в процесі спільної діяльності та інформації в тексті

ділового документа.

224. Текст документа поділяється на такі взаємозумовлені логічні

елементи:

а) вступна частина, основна частина, остання частина;

б) вступ. основна частина (доказ), закінчення;

в) початок, доказ, закінчення;

г) закінчення, вступ, доказ.

225. Документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії, –

це…:

а) характеристика;

б) автобіографія;

в) резюме;

г) рекомендаційний лист.

226. Автобіографія, характеристика, заява, резюме належать до:

а) господарсько-договірних документів;

б) документів щодо особового складу;

в) розпорядчих документів;

г) канцелярських документів.

227. Документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку

про працівника як члена колективу, – це…:

а) резюме;

б) характеристика;

в) доповідна записка;

г) заява.

228. Заява - це…:

а) документ, у якому дається оцінка працівникові;

б) документ, у якому висловлюється певне прохання;

в) опис свого життя;

г) документ, у якому дається характеристика працівникові.

229. Культура писемного і усного мовлення всіх, хто користується

українською мовою, полягає в тому, щоб:

а) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкцій речень;

б) користуватися мовою в повсякденному житті;

в) досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватися їх;

г) розрізняти основні стилі та підстилі писемної мови.

230. Мовний стиль – це:

а) індивідуальна манера письма поета, науковця;

б) засоби вияву експресивності висловлюваного;

в) сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та

характером висловлювання;

г) єдність художніх образів і форм їх вираження.

 

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.182 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал