Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.

До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

= де – індекс позитивного статусу;

– кількість позитивних виборів, отриманих досліджуваним;

– число членів групи.

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

=

де – індекс негативного статусу;

– кількість негативних виборів, отриманих досліджуваним;

– число членів групи.

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

де – коефіцієнт взаємності;

– кількість взаємних позитивних виборів;

– загальна кількість позитивних виборів у групі.

ІІ Етап дослідження міжособистісних стосунків (ретест)

Ретест проводиться після первинного дослідження через 6-7 тижнів з тими ж досліджуваними. Ретест передбачає проведення соціометрії у сфері навчальної діяльності та дозвілля та аутосоціометрії. Він дозволяє перевірити первинну інформацію, а також прослідкувати динаміку міжособистісних стосунків у групі.

На основі даних тесту та ретесту будується характеристика групи та характеристика досліджуваного.

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. Оскільки соціометричний тест проводився у сфері спільної навчальної діяльності та дозвілля, то у характеристиці необхідно глибоко проаналізувати не лише характер взаємостосунків у кожній з них, а й з’ясувати, наскільки вони відповідають одна одній.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі:

- Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті, хто вони?

- Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?

- Чи існує відповідність між «соціометричними зірками» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?

- Чи зберігається відповідність між «зірками» у різних сферах у тесті та ретесті?

- Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «соціометричної» зірки?

- Якщо у групі є діти, які були «соціометричною зіркою» за результатами 1-3 досліджень, то який груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень?

- Який груповий статус за результатами кожного з 4 досліджень отримав офіційний лідер групи?

2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»:

- Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті, хто вони?

- Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?

- Чи існує відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?

- Чи зберігається відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у різних сферах у тесті та ретесті?

- Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого»?

- Якщо у групі є діти, які отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого» за результатами 1-3 досліджень, то який груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень? Чи покращилося їх положення у групі при ретесті? Якщо так, то в якій сфері?

- На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?

- На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?

- Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньо групових стосунків?

3. Аналіз рівня групової згуртованості:

- Скільки дітей у кожному з досліджень отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?

- Чи є діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали лише позитивні вибори?

- Чи є діти, які в усіх чотирьох дослідженнях отримали лише негативні вибори?

- Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній).У яких сферах він простежується, у скількох дослідженнях повторюється?

- Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?

- Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?

- Чи є зв’язки між членами мікрогруп та? Які ці зв’язки?

- У якій зі сфер (навчальної діяльності чи дозвілля) група отримала вищий показник групової згуртованості?

- Чи змінилися показники групової згуртованості у різних сферах при ретесті?

- Чи є у групі відсутність збігу позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?

- Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

Схема написання соціально-психологічної характеристики досліджуваної дитини

Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків має базуватися на характеристиці міжособистісних стосунків в групі в цілому і містити відповіді на такі питання:

1. Аналіз положення досліджуваного у групі:

- Який груповий статус отримала досліджувана дитина у кожному із чотирьох досліджень?

- Які у неї індекси позитивного і негативного статусу за результатами кожного дослідження?

- У якій сфері (навчальної діяльності чи дозвілля) вона має вищий статус?

- Чи змінилося положення дитини у групі за результатами ретесту? Якщо є зміни, то у якій сфері і які?

2. Аналіз особливостей стосунків досліджуваного у групі:

- Чи співпадають позитивні і негативні вибори досліджуваної дитини у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті?

- Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини симпатію?

- Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини антипатію?

- Чи є досліджувані, які у різних випадках демонстрували протилежне ставлення до дитини?

- Чи є досліджувані, які отримали від дитини позитивні вибори у кількох дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?

- Чи є досліджувані, які отримали від дитини негативні вибори у кількох дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?

- Чи є досліджувані, по відношенню до яких дитина продемонструвала протилежне ставлення у різних випадках?

- Представники яких статусних груп спрямували на дитину позитивні вибори?

- Представники яких статусних груп спрямували на дитину негативні вибори?

- На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої позитивні вибори?

- На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої негативні вибори?

- З ким має дитина позитивні і негативні взаємні вибори? У яких сферах? Чи змінилися вони при ретесті?

- Чи має дитина зв’язок з офіційним лідером? Який цей зв’язок (позитивний - негативний; взаємний – односторонній; у яких сферах простежується; у скількох дослідженнях повторюється)?

- Чи має дитина зв’язки з неофіційним лідером? Які?

- Чи простежуються «напружені» зв’язки дитини з членами групи (вона робить позитивний вибір іншого досліджуваного, а отримує від нього негативний або навпаки, сама робить негативний вибір, а отримує позитивний)? Як багато таких випадків у кожному з досліджень? У якій сфері їх більше? Чи збільшилася кількість таких зв’язків при ретесті? (повторному дослідженні)

- Чи входить дитина до мікрогруп? Якщо так, то до яких?

3. Визначення напрямків подальшої дослідницької та корекційної роботи з дитиною:

- Можливі напрямки дослідження та корекції статусу досліджуваного у групі.

- Можливі напрямки дослідження та корекції системи міжособистісних стосунків досліджуваного у групі.

Література:

1. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХ-РАХ-М», 2000. – 248 с.

2. Немов Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М.: Педагогика, 1988. – 144 с.

3. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 416 с.