IV.2. Робочі (знімальні) мережі великомасштабного топографічного знімання

IV. 2.1. Види геодезичної основи великомасштабного знімання. Розрахунок необхідної щільності робочої основи

Основа великомасштабного топографічного знімання поділяється на:

1. Основну (геодезичну).

2. Робочу.

Геодезичною основою великомасштабного знімання слугують:

1. Державна геодезична мережа (ДГМ) України, яка складається із
планової та висотної мереж, а також мереж спеціального призначення.

Планова державна мережа, як відомо, поділяється на: астрономо-геоде-зичну мережу 1 класу; геодезичну мережу 2 класу; геодезичні мережі згущення З класу.

Висотна державна мережа поділяється на нівелірні мережі І, II, III та IV класів.

До геодезичних мереж спеціального призначення належать:

• просторові геодезичні мережі на геодинамічних полігонах;

• спеціальні геодезичні мережі для інженерно-геодезичного
забезпечення будівництва, гірничої справи та інші мережі.

2. Розрядні мережі згущення, які поділяються на:

• мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції 4 класу;

• мережі полігонометрії, трилатерації й тріангуляції 1-2 розрядів;

• мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

Великомасштабне топографічне знімання

Державні мережі - частково, а розрядні мережі згущення - детально описано у розділі II цієї книги.

3. Знімальна геодезична мережа - планові, висотні й планово-висотні знімальні мережі або окремі пункти (точки), а також точки фотограмметричного згущення.

Густота (щільність) пунктів геодезичної основи великомасштабного знімання.

Щільність пунктів геодезичної основи визначається: а) масштабом знімання; б) перерізом рельєфу; в) цілями знімання.

Для геодезичного забезпечення топографічного знімання встановлюються такі норми щільності пунктів ДГМ:

• для знімання у масштабах 1: 25000 і 1: 10000 - 1 пункт на 30 км² і 1 репер на трапецію масштабу 1: 10000.

Середня щільність пунктів державної геодезичної мережі повинна бути доведена під час знімання у масштабі 1: 5000 до одного пункту на 20-30 км² і одного репера на 10-15 км². Під час знімання у масштабі 1: 2000 - один пункт ДГМ на 5-15 км² та один репер на 5-7 км². Подальше згущення геодезичної основи виконується за рахунок розрядних мереж згущення та знімальних мереж. Мережі згущення доводяться до щільності: 4 пункти на 1 км² у забудованих територіях та 1 пункт на 1 км² у незабудованих територіях. У районах меліоративного будівництва щільність повинна бути доведена до 1-2 реперів на 4 км². Для інженерних пошуків та будівництва у містах та промислових майданчиках - 8 пунктів на 1 км². Знімальна основа доводиться до щільності, що забезпечує безпосередньо знімання тим чи іншим методом. Для наочності вимоги до щільності пунктів наведені в табл. IV.2.1.

Виконаємо розрахунки необхідної щільності пунктів робочої основи.

У наш час, як уже зазначалось, під час знімання значних територій застосовують переважно стереознімання або комбіноване знімання. За комбінованим методом знімання рельєфу та дешифрування виконуються за допомогою мензульного знімання або оптичної чи електронної тахеометрії. Наземне топографічне знімання ситуації та рельєфу невеликих ділянок також найчастіше виконують електронними тахеометрами. Тому розрахуємо необхідну щільність точок робочої основи для цих методів знімання. Для таких розрахунків необхідно, передовсім, мати на увазі, що під час мензульного та тахеометричного знімання віддалі визначаються оптичними віддалемірами з відносною помилкою близько 1/300 і довжини ліній до пікетів не повинні бути більшими за 300 м.

Розділ IV

Таблиця IV. 2.7