Класифікація інформаційних систем

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних задач і рядом інших ознак, тому їх можна класифікувати за такими ознаками.

1. За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, техно­логічних процесів.

Державні ІС призначені для складання перспективних та поточних планів розвитку країни, обліку результатів та регулювання діяльності окремих ланцюгів наро­дного господарства, розроблюють державний бюджет та контро­люють його виконання і т-ін. До них відносяться автомати­зована система державної статистики (АСДС), автоматизована система планових розрахунків (АСПР). державна інформаційна систе­ма фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України, система обробки інформації з цін (АСОІ цін), система управління національним банком (АСУ банк), система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т.ін.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління ад­міністративно-територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інфор­мації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і кері­вним державним та господарським органам.

Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галу­зеві ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будів­ництві на транспорті і т.ін. В них розв'язуються задачі інформа­ційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування — промислова, непромислова, наукова.

інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУ ВО) — це системи із засто­суванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язу­вання задач управління виробничо-господарського діяльністю під­приємства.

Інформаційні системи управління технологічними процесами (ІСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верста­та, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від роз­глянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управлін­ня — для ІСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для ІСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших ІСУ — документи.

2. За рівнем автоматизації процесів управління -— інфор­маційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керів­ні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС.

Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на ІС на етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють та­кі типи ІС: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-управляючі (управлінські), інтелектуальні інформа­ційні системи та системи підтримки прийняття рішень.

Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на роз­в'язування задач пошуку інформації. Змістова обробка інформації у таких системах відсутня.

В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.

Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою «автоматизовані системи орга­нізаційного управління») являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці систе­ми призначені для автоматизованого розв'язування широкого ко­ла задач управління.

До інформаційних систем нового покоління належать систе­ми підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні систе­ми, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС).

СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призна­чена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем.

Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання об­числювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою, постійно зростає. У бага­тьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на діль­ницю бізнесу, що швидко розвивається.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних твор­чих задач. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні зміс­товні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з ма­тематичними. Логіко-лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три види інтелектуальних ЇС:

інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи ти­пу «запитання — відповідь»), які у процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до приро­дних;

розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим ко­ристувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі при­кладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої за­дачі з використанням складних методів і відповідних прикладних програм;

експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, в яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних мо­делей утруднене або неможливе.

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних ком­п'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).

3. За ступенем централізації обробки інформації — центра­лізовані ІС, децентралізовані ІС, інформаційні системи колектив­ного використання.

4. За ступенем інтеграції функцій — багаторівневі ІС з інтег­рацією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єд­нання — галузь і т.ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т.ін.

5. За типом ІС розподіляються на фактографічні, документальні ідокументально-фактографічні ІС.

Документальна ЇС — це система, в якій об'єктом зберігання і обробки є власне документи.

Фактографічна ІС — це система, в якій, об'єктом або сутністю є дещо, що являє для проблемної сфери багатосторонній інтерес (співробіник, договір, виріб тощо). Відомості про ці сутності можуть знаходитись у множині різних вхідних і вихідних повідомлень.

Контрольні запитання

1. Які основні напрямки розвитку інформаційних технологій?

2. Дати визначення економічного об’єкта.

3. Дати визначення проблемної сфери.

4. Дати визначення економічної інформаційної системи.

5. Дати визначення користувача ІС.

6. Класифікація інформаційних систем