Первісні релігійні вірування стародавніх слов'ян

Вступ

Серцевиною культури стародавніх слов'ян, як і культури будь-якого народу є світогляд. Уяву про світогляд стародавніх слов'ян дають їхні релігійні вірування та міфологія. Їх вивчення вимагає екскурсу в глибини стародавніх епох, оскільки вони почали формуватися ще на світанку людської цивілізації. Крім того, етнографія слов'янських народів дає нам багатий і дорогоцінний матеріал для вивчення релігійних вірувань стародавніх слов'ян та їх залишків у сучасній релігійній культурі.

Релігійні уявлення слов'ян-праукраїнців еволюціонували так само, як і в інших давніх народів. Історична література свідчить про те, що вже у IX ст. вздовж середньої течії Дніпра жили поляни, на лівобережжі Дніпра і берегах Десни — сіверяни, на узбережжі Бугу — бужани, навколо річки Дністер — уличі, між Бугом і Прутом — тиверці, біля берегів цих та інших річок проживали ще кривичі, ільменці, радимичі та ін. їхній світогляд релігієзнавство визначає як сукупність антропоморфного анімізму, тотемізму і магії. Підставами для таких визначень є як давні літературні джерела, так і пережитки ранніх народних вірувань у народів сучасних України, Білорусі, Росії

Вчені починають цікавитись релігією і міфологією стародавніх слов’ян з кінця ХVIII століття і саме це запізніле явище є причиною втрати великого об’єму інформації. У початкових творах про релігію слов’ян більше романтичної фантазії аніж історичних фактів. Починаючи з ХІХ століття дослідники намагаються розглядати достовірні джерела, які ще збереглися про вірування слов’янських народів.

Джерелами до вивчення дохристиянської релігії слов’ян служать письмові повідомлення, які датуються VI-XII ст., археологічні пам’ятки. Пережитки давніх вірувань і обрядів, які збереглись до нашого часу.

Метою мого реферату є вивчення релігії і міфології давніх слов’ян, від початку її утворення до впровадження християнства. У цій роботі я планую

прослідкувати фактори та чинники, які впливали на формування багатої і розвиненої релігійної системи східних слов’ян, що дало їй змогу прорости на християнському грунті.

Актуальність роботи полягає у дослідженні релігійної системи слов’ян, традиції якої тісно переплелись з християнськими. Тому ми сьогодні повинні

не тільки знати обряди кожної з цих релігій, а і вміти проводити межу між тим, де закінчується християнство і починається язичництво, чого наше суспільство, успадкувавши це від Візантії, ніяк не може навчитись.

Первісні релігійні вірування стародавніх слов'ян

Дослідники стародавньої культури відзначають, що первісні релігійні вірування мали характер практичний, домашній і господарський, необхідний людині на кожному кроці життя. За характером ці вірування були натуралістичного спрямування, тісно пов'язані з навколишнім світом. Людина прагнула бути в єдності і найкращих стосунках з природою, оскільки вона на кожному кроці переконувалась у своїй залежності від неї. Тому в первісних релігіях відображено шанобливе ставлення людини до навколишнього середовища — перш за все до сонця, води, землі, дерев і т. д., а особливо до тварин і птахів.

Ранні релігії стародавніх слов'ян були анімістичними. Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування. Тому до природи стародавні слов'яни ставились як до живої істоти. Культ природи лежав в основі первісного релігійного світогляду. Основу анімістичного світогляду складають три елементи: аніматизм — оживлення, анімізм — одухотворення і антропоморфізм — уособлення (олюднення). Анімістичний світогляд був основою всіх стародавніх вірувань, він глибоко проник в художню культуру, навіть нашу мову. Ранні релігійні вірування майже всіх народів Землі у своєму розвитку, крім анімізму,

пройшли такі стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство.

Всі ці форми ранніх релігійних вірувань були властиві релігії і міфологічному світогляду стародавніх слов'ян. З допомогою ранніх форм релігійних вірувань люди вчились узагальнювати свій життєвий досвід, розвивати уяву про навколишній світ, шукати першопричину буття. Так у стародавніх слов'ян складалась уява про богів і першооснову світу, про походження життя (з'єднання небесного вогню і води, за стародавніми віруваннями, творить життя).