💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Автоматичне керування поливом 3 страница

За допомогою технічних засобів автоматики контролюють мікроклімат у сховищах, температуру і вологість збереженого про­дукту, очищають його і сортують перед закладкою на збереження і перед надходженням до споживача чи на посів.

Зерно і зернопродукти на збереження закладають попередньо очищеними, просушеними й охолодженими до 10°С і нижче до температур, при яких усі життєві функції живих компонентів зернової маси загальмовуються. Для успішного збереження зерна в складах необхідно періодично контролювати вологість і температуру зернової маси.

Вологість контролюють у лабораторних умовах шляхом пере­вірки проб насіння, узятих з окремих місць сховища, а температуру – за показниками датчиків температури, які встановлюють у визначені місця зернової маси, що зберігається. Для насіннєвого зерна не можна допускати зниження температури до – 2°С і нижче, тому що через наявність вільної вологи і її замерзання порушується цілість насіння і знижується схожість. За показниками датчиків температури виявляють вогнища самозігрівання зернової продукції і гнилі в овочесховищах.

Самозігрівання вологої зернової маси виникає внаслідок біохімічних процесів, що протікають у ній, і поганої теплопровідності. При цьому температура в ділянці насипу, що самозігрівається, піднімається до 55...65°С, а іноді до 70...75⁰ С, що веде до втрати посівних, технологічних, харчових і фуражних якостей зернових продуктів.

Самозігрівання виникає в невентильованих місцях, в яких знаходиться зерно з підвищеною вологістю, особливо свіжозібране, з великою фізіологічною активністю.

Процес самозігрівання зернових продуктів і гниття картоплі та овочів супроводжується не тільки підвищенням температури, але й збільшенням виділення вологи. Унаслідок цього вогнища самозігрі­вання і гниття можна виявляти не тільки датчиками температури, але й по збільшенню показань датчиків відносної вологості повітря, що закладаються в масу продукції, яка зберігається.

Сортування сільськогосподарської продукції. Оскільки пи­тан­ня очищення і сортування зернових культур і продуктів їхні переробки розглядаються в курсі “Машини та обладнання в агропро­мисловому комплексі”, то тут розглянемо нові принципи автоматич­ного сортування сільськогосподарської продукції по її оптичних властивостях, що характеризує ступінь зрілості й інші якості плодів томатів і яблук, бульб картоплі, коренеплодів, а також листя тютюну.

Сортування картоплі за розмірами, відділення грудок землі, каменів, бульб уражених гнилизною і фітозеленню є дуже важливою післязбиральною операцією та операцією при закладанні її на збере­ження. Необхідність сортування картоплі перед посадкою викликана тим, що в процесі збереження до 15...20% бульб насіннєвої картоплі уражається різними гнилями, основна частина з яких складає суха гниль.

Витрати ручної праці на відділення бульб, що загнилися, перед посадкою складають 20...30% загальних трудозатрат на виробництво картоплі, а посадка несортованої картоплі приводить до недобору 15...20% врожаю.

Для сортування картоплі розроблені оптичні, радіоізотопні і температурні методи виявлення бульб, що загнили, і бульб уражених фітозеленню, а також грудок ґрунту і каменів.

Розглянемо принцип роботи оптичної установки для автоматичного сортування бульб картоплі (рис. 6.5), що використовує спектральні характеристики коефіцієнтів відбиття. Спектральні характеристики коефіцієнтів відбиття здорових і хворих бульб, як і грудок ґрунту і каменів, мають великі розходження на визначених довжинах хвиль. З бункера-живильника 3 бульби картоплі 4 надходять на роликовий транспортер, що поштучно виставляє і, обертаючи, переміщує їх у зону оптичного огляду.

Відбитий від бульби оптичний потік інфрачервоного випро­міню­вання 5 проходить через об’єктив 6 і аналізатор зображення 7 на дільник випромінювання 8. З дільника випромінювань оптичний потік, розділений на два канали, надходить через конденсатори 9 і фільтри 10 до фотоприймачів 11. Аналізатор зображення дозволяє по черзі оглядати (сканувати) поверхню бульби.

Від фотоприймачів сигнали, пропорційні коефіцієнтам відобра­ження оптичного потоку від поверхні бульби на двох довжинах хвиль (0, 95 мкм і 1, 25 мкм), надходять на електронний блок обробки 12. Електронний блок віднімає ці сигнали. У результаті на виході блоку 12 з’являється сигнал, що передається на виконавчий механізм 13 тільки від ушкодженої бульби чи грудок ґрунту і каменів.

Рис. 6.5. Схема установки для автоматичного сортування бульб картоплі:

1 – електропривод; 2 – транспортер-вистроювач; 2 – бункер-живильник;

4 – бульби картоплі; 5 – оптичні випромінювачі; 6 – об’єктив 7 – аналізатор зображення; 8 – дільник випромінювання; 9 – конденсатори; 10 – оптичні фільтри; 11 – фотоприймачі; 12 – блок обробки інформації; 13 – виконавчий механізм; 14 – заслінка; 15 і 16 – ємності для відходів і здорових бульб

У цьому випадку електромеханічний виконавчий механізм 13 повертає заслінку 14 і направляє гнилу бульбу чи сторонні тіла в ємність 15 для відходів.

При огляді здорової бульби різниця сигналів від обох фотоелементів позитивна, виконавчий елемент 13 не спрацьовує, а бульба вільно падає в ємність 16. Час передачі бульби з зони огляду в ємності погоджується з часом проходження сигналу і спрацьовування механізму 13 так, щоб останній відкидав пошкоджену бульбу при проходженні його повз заслінку 14. Продуктивність сучасної установки – до 6 штук бульб у секунду, або близько 2 т/год, похибка в роботі 5...10% в залежності від забруднення поверхні, а на мокрих бульбах похибка доходить до 30%.

Рис. 6.6. Схеми автоматичного сортування плодів томатів (а)

і яблук (б) за оптичними спектральними характеристиками:

1 – плід; 2 – освітлювачі; 3 – фотометрична камера; 4 – фотоелементи;

5 – підсилювально-перетворювальний пристрій; 6 – виконавчий механізм;

7 – заслінка; 8 – привод скануючих пристроїв

Сортування плодів томатів проводять за розмірами і зрілістю, а також відокремлюють плоди, уражені хворобами. За розмірами плоди томатів сортують на механічних калібрувальних машинах.

При поділі за зрілістю і відділенні хворих плодів заміряють пружність і твердість шкірочки плодів чи їх оптичні відбивні властивості.

На рисунку 6.6 а, показаний принцип поділу плодів томатів на 3 фракції по зрілості, а точніше, по забарвленню їхньої поверхні. Плід 1 у вільному падінні пролітає через центр фотометричної камери 3, де він опромінюється освітлювачами 2 видимого випромінювання. Відбиті від плоду промені, багаторазово переломлюючись на внутріш­ній, пофарбованій в білий колір поверхні камери, попадають на світлочутливі фотоелементи 4.

При відсутності плоду потоки видимого випромінювання від джерел освітлення, спрямовані назустріч один одному, створюють незначну освітленість у камері.

При перетинанні плодом світлового потоку фотоелементи 4 сприймають відбитий потік визначеного спектра, що залежить від зрілості (кольору) плоду 2. Сигнал з фотоелементів додається і подається на підсилювально-перетворювальний пристрій 5, що за допомогою виконавчого механізму 6 із заслінкою 7 розділяє плоди на три фракції – І, II і III (зелені, бурі і червоні).

Для сортування плодів яблук, що мають пошкоджену повер­х­ню від механічних ударів чи плями на шкірці від хвороб використо­вуються скануючі пристрої (рис. 6.6, б). У скануючій системі видиме випромінювання від освітлювача 2, керованого за допомогою електро­привода 5, поелементно освітлює поверхня плоду. Відбитий промінь сприймається фотоелементом 4 і направляється в підсилювально-перетворювальний пристрій 5. Значення вихідного сигналу u(t) фотоелемента залежить від стану поверхні і змінюється в часі за формою, показаної на нижній частині рисунка 6.6 б.

З виходу пристрою 5 до виконавчого механізму установки, що сортує, надходить сигнал, пропорційний площі ушкодження S_П.

Сортувальну установку можна використовувати для поділу овочів і плодів за розміром, переналагодивши підсилювально-перетворювальний пристрій на обчислення суми, пропорційної площі S_М перетину об’єкта.

Розроблений метод і схема сортування листів тютюну за кольором на три товарних сорти.

Ручне сортування листів тютюну малопродуктивне і часто необ’єктивне, що приводить до значного зниження якості тютюнової сировини.

Для автоматичного сортування листів тютюну на три товарних сорти запропоновано використовувати відбивні властивості листів тютюну і їхні колірні характеристики в так званій стандартній калориметричній системі RGB (перші букви англійських слів червоний, зелений і голубий). Останній показник тісно зв’язаний з характеристикою гатунку листів: до першого гатунку відносять жовті листи із вмістом темної зелені до 20 % площі листа, до другого – із вмістом темної зелені до 50% і до третього – вище 50%. Закупівельна ціна першого гатунку в 4...5 разів вище ціни нижчого гатунку тютюну.

Пристрій, що сортує листя, визначає відсоток темної зелені на площі листа тютюну, а залежно від цього відсотка листи розділяють на три гатунки.

Рис. 6.7. Схеми розпізнавального пристрою (а) і електронного блоку (б) автоматичного сортування листів тютюну на три товарних гатунки:

1 – електропривід транспортера; 2 – транспортер; 3 – пристрій, що подає листя тютюну; 4 – листя тютюну; 5 – освітлювач; 6 – об’єктив;

7 – скануючий диск з електроприводом; 8 – конденсатор; 9 – світло­розподілююча оптика з дихронічними дзеркалами; 10 – коригувальні фільтри; 11 – фотоелементи; 12 – електронний блок аналізу; 13 – пневматичні виконавчі механізми; 14 – компресор; 25, 16 – підсилювачі-компаратори;

17, 18 – логічні елементи “І”; 19 – обчислювальний пристрій;

20, 21, 22 – компаратори; 23, 24, 25 – реле виконавчих механізмів;

26 – блок індикації; I, II, III – ємності для прийому листів тютюну відповідного гатунку; ГТІ – генератор тактових імпульсів

Принцип дії пристрою, що сортує листя тютюну, наведено на рисунку 6.7. Лист тютюну 4 надходить на транспортер 2 із подаючого пристрою 5. Транспортер за допомогою електропривода 1 переносить лист у зону сканування. Оптичний потік випромінювача 5, відбиваючи від листа, проходить через об’єктив 6, отвір скануючого диска 7 і конденсатора 8 на світлорозподіляючу оптику 9 з дихронічними дзеркалами. В оптику 9 потік відбитого випромінювання розділяється на два канали, у яких за допомогою фільтрів 10 виділяються ділянки спектрів G і R. Оптичні сигнали, пропорційні значенням G і R, сприймаються фотоелементами 11 і передаються у формі напруг U_r і U_g на електронний блок аналізу 12. В електронному блоці напруги U_r, і U_g порівнюються з опорними напругами U_ОП, що визначають границю поділу між колірними характеристиками R і G. Обчислювальний пристрій 19 разом з логічними елементами “І” 17 і 18 визначає значення темно-зеленої площі S_g і жовтої площі S_r листа й обчислює відсоток темно-зеленої площі К.

Генератор тактових імпульсів ГТІ включає в роботу логічні елементи тільки при потраплянні листа тютюну в поле об’єктива і скидає результати обчислення при відході листа тютюну з поля об’єктива.

Вихідний сигнал з обчислювального пристрою надходить на компаратори 20, 21 і 22, що розділяють його на три канали відповідно до визначеного сорту листа. З компараторів сигнали проходять на індикатор 26, що визначає кількість листів по сортах, і на реле 23, 24 і 25. Листи першого гатунку вільно направляються в ємність І, а листи другого і третього гатунку за допомогою реле 24 і 25 і пневматичних клапанів 13 – у ємності ІІ і III. Живлення пневмоклапанів здійснюється від повітряного компресора 14.

Експериментальний зразок пристрою показав похибку сорту­вання 4, 5% і продуктивність до 10 листів у секунду, чи 65 кг/годину. Аналогічний пристрій використовують для сортування розсади на задану кількість груп в залежності від сумарної площі листів.

Електричні способи сортування сільськогосподарської про­дукції і матеріалів основані на тому, що їх електричні параметри (електропровідність, діелектрична проникність, поляризованість та ін.) залежать від складу і структури будови, стиглості і зрілості, біофізичних і біохімічних властивостей, шорсткості поверхні, щіль­ності, життєздатності і інших властивостей матеріалу, що сепарується.

Принцип дії таких сепаруючих пристроїв розглянемо на прикладі діелектричних сепараторів, що застосовуються в сільському господарстві для виділення біологічно цінного насіння, очищення насіння від важковідокремлюваного карантинного насіння смітних рослин і для калібрування насіння (за розмірами, однотипністю посівних і харчових властивостей тощо).

На рисунку 6.8 показана функціональна схема діелектричного сепаратора насіння. На циліндричному барабані 3 біфілярно намотана в один шар двопровідна ізольована обмотка. До несполучених між собою проводів обмотки від автотрансформатора 1 через кільця 5 і газосвітний трансформатор (усередині барабана) подається напруга 0, 5...0, 7 кВ промислової частоти 50 Гц. Значення напруги встанов­люють відповідно до виду насіння, що сепарується (злакові, овочеві боби, олійні, квіткові і інші культури). Насіння з бункера 2, потрапля­ючи на обмотку 6, притягуються до неї, а потім під дією сили тяжіння і відцентрових сил відриваються з нижньої частини барабана і потрапляють в різні секції приймального бункера залежно від їх властивостей. Щітки 4 служать для видалення з обмоток прилиплої дрібної і легкої смітної домішки і пилу.

Рис. 6.8. Функціональна схема діелектричного сепаратора насіння:

1 – автотрансформатор; 2 – бункери; 3 – барабан; 4 – щітка;

5 – кільця; 6 – обмотка

Таким чином виділяється фракція насіння (зазвичай перша по напряму обертання барабана), що має кращі посівні якості. З такої фракції виходить вища врожайність (на 15...20 %), знижуються норми висіву майже в 2 рази, спостерігається раніше одночасне дозрівання урожаю з підвищеною на 10...15 % стандартністю продукції.

Електричні, оптичні, теплові і акустичні властивості сільсько­господарської продукції використовують також при створенні нових приладів контролю зрілості кавунів, посівних якостей насіння, вмісту жиру і білка в молоці, свіжості яєць, вгодованості тварин, тощо.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть необхідність використання контролю і обліку сільсько­господарської продукції?

2. Поясніть призначення технічних засобів автоматики під час контрою і обліку сільськогосподарської продукції?

3. Які операції виконують перед закладанням зерна і зернопро­дуктів на збереження в зернові елеватори?

4. Принципи роботи систем автоматичного сортування бульб картоплі, плодів томатів, яблук, листя тютюну і яєць.

5. Поясніть роботу установки автоматичного сортування бульб картоплі по технологічній схемі.

6. Поясніть роботу установки автоматичного сортування томатів по схемі.

7. Поясніть роботу установки автоматичного сортування яблук.

8. Поясніть роботу установки автоматичного сортування листя тютюну по схемі.

9. Поясніть роботу установки діелектричного сепаратора насін­ня.

ТЕСТИ

1. Які параметри контролюють під час зберігання зерна на зернових елеваторах?

A. Температуру зернової маси.

B. Вологість зернової маси.

C. Вологість і температуру зернової маси.

2. Коли виникає самозігрівання зерна на елеваторах?

A. Внаслідок біохімічних процесів, що протікають у ній.

B. Внаслідок біохімічних процесів, що протікають у ній, і поганої теплопровідності.

C. Внаслідок і поганої теплопровідності.

3. Який принцип використовується на установці для автома­тичного сортування картоплі?

A. Використовується оптична установка для автоматичного сортування бульб картоплі, що використовує спектральні характеристики коефіцієнтів відображення бульб

B. Використовується оптична установка для автоматичного сортування бульб картоплі.

C. Використовуються спектральні характеристики коефіцієнтів відображення бульб.

7. АВТОМАТИЗАЦІЯ ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ

7.1. АВТОМАТИЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ СПОЖИВАЧІВ

Енергопостачання – це надійне і безперебійне забезпечення сільських споживачів електричною енергією, газом, гарячими повітрям і водою, парою і холодом.

Без пристроїв і систем автоматики неможливо організувати економічне, надійне і безперебійне енергопостачання сільських споживачів.

Без автоматичних пристроїв захисту і блокування, керування і регулювання, виміру і сигналізації людина не в змозі швидко знайти й усунути пошкодження, а також керувати швидкопротікаючими технологічними процесами в установках електропостачання.

Завдяки автоматизації підвищується забезпечення безперебій­ного електропостачання сільських споживачів і надійність роботи електроустаткування, скорочується кількість обслуговуючого персо­налу й експлуатаційні витрати, зростає якість електричної енергії і швидкість керування технологічними процесами, знижується собівар­тість виробленої електроенергії і поліпшуються умови роботи обслуговуючого персоналу.

В установках сільського електропостачання широке застосу­вання знайшли різні пристрої автоматики енергосистем.

Пристрої автоматичного захисту захищають електричні установки від ненормальних (перевантаження, зниження чи підви­щення напруги і частоти) і аварійних (короткі замикання, неповно­фазні режими, атмосферні перенапруги тощо) режимів. Захист виконують за допомогою плавких запобіжників, теплових розчіплю­вачів, магнітних пускачів, теплових і електромагнітних розчіплювачів автоматів і різних реле.

Пристрої автоматичного секціювання мереж дозволяють зберегти електропостачання основної маси споживачів шляхом автоматичного відключення пошкодженої ділянки мережі і частини споживачів, що живляться від цієї ділянки.

Автоматичне повторне включення (АПВ) забезпечує збере­же­ність електропостачання шляхом автоматичного відключення пошко­дженої ділянки на короткий час, а потім зворотного його включення після усунення в безструмову паузу короткого замикання. Звичайно такі минаючі (хитливі) короткі замикання спостерігаються в лініях електропередач. Завдяки АПВ число перерв у постачанні споживачів електричною енергією значно знизилося. До 80% загального числа споживачів, відключених при виникненні коротких замикань, успішно автоматично повторно включаються в експлу­атацію. Це пояснюється тим, що в період безструмової паузи (від часток секунди до декількох секунд) короткі замикання самоусу­ваються, оскільки електрична міцність пошкодженого елемента ізоляції при короткочасному відключенні в більшості випадків відновлюється.

Пристрої АПВ випускають як однократними, так і дво- і триразовими, тобто два і три рази виконують спробу автоматичного повторного включення після відключення лінії захистом. Схеми багаторазових пристроїв АПВ значно складніше однократних, тому їхнє застосування в сільському електропостачанні може бути виправдано лише на відповідальних установках.

Автоматичне включення резервного обладнання (АВР) забезпечує безперебійність електропостачання за допомогою швидкого автоматичного відключення релейним захистом пошкодженого облад­нання і підключення резервного обладнання чи джерела електро­енергії.

Якщо АПВ повторно включає лінію електропередачі, то пристрій АВР включає резервне джерело електроенергії (силовий трансформатор, резервну електромережу чи дизельну електростанцію) при виході з роботи основного.

Пристрої АВР відносно прості, і вартість їх незначна, тому економічний ефект від їхнього впровадження істотно помітний. Пристрої АВР ефективно використовують при електропостачанні тваринницьких комплексів, що мають частину споживачів першої і другої категорій.

Тривалість дії пристроїв АПВ і АВР у загальному випадку обмежується двома умовами. По-перше, час безструмової паузи повинне бути більше часу деіонізації середовища в місці короткого замикання і менше часу, що забезпечує самозапуск включених двигунів після відновлення напруги. Час рекомендується для АВР приймати рівним 0, 5..1, 5 с, для однократного АПВ – 0, 5...2 с, для дворазового АПВ у другому циклі – 10...15 с.

При оперативному відключенні джерел електропостачання пристрої АПВ і АВР виводяться з роботи, тобто вони не виконують повторного включення і включення резервного джерела.

Автоматичне частотне розвантаження джерела електропоста­чання (АЧР) запобігає надмірне зниження частоти, що загрожує розвитком аварії, шляхом примусового автоматичного відключення маловідповідальних споживачів при зниженні частоти через дефіцит потужності. Пристрої АЧР при зниженні частоти до 40...47 Гц (в залежності від конкретних енергосистем) по черзі відключають невідповідальні споживачі такою сумарною потужністю, щоб частота відновилася до 48...49, 5 Гц. Сільські електроспоживачі поки не охоплені пристроями АЧР, хоча для тваринницьких комплексів вони обов’язкові.

Автоматичне регулювання збудження генераторів і напруги в мережах забезпечує підтримку напруги в електроспоживачів на заданому рівні. Для більшості сільських споживачів відхилення напруги допускають від –7, 5 до +7, 5%, а для тваринницьких комплексів промислового типу – як для загальнопромислових споживачів: для електродвигунів і їхньої апаратури керування від –5 до +10%, для інших електроприймачів від –5 до +5% номінальної напруги.

Задане навантаження на шинах електростанцій забезпечується регуляторами збудження генераторів, на шинах підстанцій – при­строями автоматичного переключення під навантаженням відгалужень силового трансформатора, в електромережах і безпосередньо в електро­споживачах – статичними конденсаторами, що одночасно використовують як компенсатори реактивної потужності.

Пристрої автоматики для автоматичного пуску й зупинки електрогенеруючих агрегатів, автоматичного включення генераторів на паралельну роботу, регулювання частоти і розподілу активної потужності між паралельно працюючими агрегатами, застосовують на дизельних, гідравлічних і вітрових електростанціях сільськогоспо­дарського призначення, зокрема використовуваних як резервні джерела.

Крім того, в установках сільського електропостачання широко використовуються різного призначення автоматичні пристрої виміру, контролю і сигналізації, що дозволяють обслуговуючому персоналу стежити за режимами роботи установок і швидко визначати причину і порушення нормального режиму і місце аварій. Схеми і пристрої автоматизації перерахованих технологічних процесів електропоста­чання розглядаються в курсі “Електропостачання сільського господарства”.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під енергопостачанням сільських спожи­вачів?

2 Що забезпечує автоматизація електропостачання сільських споживачів?

3. Для чого використовують пристрої автоматичного захисту в установках сільського електропостачання?

4. Для чого використовуються пристрої автоматичного секцію­вання в установках сільського електропостачання?

5. Для чого використовується автоматичне повторне включення (АПВ) в установках сільського електропостачання?

6. Що забезпечує використання автоматичного включення резервного устаткування в установках сільського електропостачання?

7. Для чого використовується автоматичне частотне розванта­ження джерела електропостачання (АЧР) в установках сільського електропостачання?

8. Для чого використовуються різного призначення автоматичні пристрої виміру, контролю і сигналізації в установках сільського електропостачання?

ТЕСТИ

1. За допомогою яких пристроїв здійснюється автоматичний захист в установках сільського електропостачання?

A. Плавких запобіжників, теплових розчіплювачів, магнітних пускачів.

B. Плавких запобіжників, теплових розчіплювачів, магнітних пускачів, теплових і електромагнітних розчіплювачів автоматів і різних реле.

C. Теплових і електромагнітних розчіплювачів автоматів і різних реле.

2. Що є резервним джерелом електроенергії в системах сільського електропостачання?

A. Силовий трансформатор, резервна електромережа, дизельна електростанція.

B. Силовий трансформатор, резервна електромережа.

C. Дизельна електростанція.

3. Що забезпечує використання автоматичного регулювання збудження генераторів і напруги в мережах сільського електро­постачання?

A. Підтримку напруги в електроспоживача на більшому рівні

B. Підтримку напруги в електроспоживача на нижчому рівні

C. Підтримку напруги в електроспоживача на заданому рівні

7.2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕПЛОГЕНЕРАТОРІВ

Теплогенератори – це пристрої для нагрівання повітря про­дуктами згоряння рідкого палива без посереднього контакту їх з повітрям, що нагрівається. Теплогенератори призначені для опалення і вентиляції тваринницьких та інших виробничих приміщень.

При теплогенераторному опаленні приміщень можна обійтись без спорудження котелень, прокладання теплотрас, які дорого коштують.

Найбільше застосування знайшли теплогенератори ТГ-75, ТГ-1, ТГ-2, 5, ТГ-150, ТГ-350 і ТГ-500. Вони забезпечують підігрів від 5, 3 до 25 тис. м³/год. повітря до 60 °С, витрачаючи від 9 до 50 кг/год. рідкого палива.

Технологічна схеми теплогенератора ТГ показані на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Технологічна схема теплогенератора

Теплогенератор складається з корпуса 10, до якого приєднані або вбудовані в нього вентилятор 1 повітря, що підігрівається, вентилятор 2 топкового блока, пальник 5 з дифузорними розпилю­вачами палива, камера газифікації 7, топкова камера 8, теплообмінник-повітронагрівач 9, димар 11. Паливо подається в топку по паливо­проводу 3 і розпорошується повітрям від вентилятора 2. Відкриття і закриття паливопроводу здійснює електромагнітний вентиль YА, запалюють топку за допомогою електроіскрових електро­дів 6, для контролю наявності полум’я призначений фоторезистор 4.

Повітря через теплообмінник теплогенератора продувається за допомогою вентилятора з електроприводом. Теплообмінник склада­ється з камери згоряння і радіатора. Продукти згоряння віддають 82–86 % теплоти повітрю, що проходить через теплогенератор, і через димохід видаляються в атмосферу. Для спалювання рідкого палива призначений спеціальний пальник. Розпилена повітряно-паливна суміш запалюється електроіскрою, що виникає на електродах запалю­вання від підвищувального трансформатора. Електроди закріплені на ізоляторах. Наявність факелу контролюється двома фоторезисторами, які встановлені в блоці, що вбудований в корпус пальника.

Схема керування теплогенератором передбачає можливість його роботи в трьох режимах: опалення автоматичне, опалення ручне, вентиляція ручна.

Система автоматичного керування теплогенератором склада­ється з напівпровідникового терморегулятора типу ПТР-2, програм­ного блоку, блоку запалювання, блоку контролю нагрівання і датчика аварійного перегрівання, блоку слідкування за наявністю факелу в камері згоряння, блоку сигналізації.

Принципова електрична схема зображена на рисунку 7.2. У режимі автоматичного керування перемикачі SA1 і SA2 перебувають в положенні А. Якщо температура в приміщенні внаслідок вентиляції стає нижче заданої, контакти напівпровідникового терморегулятора Р замикаються, отримують живлення реле часу КТ і проміжне реле KV1, яке вимикає магнітний пускач КМ1 електровентилятора M1. Вентиляція приміщення припиняється.

Через 5 с після вмикання реле часу замикається його контакт КТ4 і магнітний пускач КМ2 отримує живлення (по колу контактів КТ3, КТ4, SA2, КТ1 і SK3). Вмикається двигун вентилятора пальника М2 і починається продувка камери згоряння.

Через 20–25 с замикаються контакти КТ2 реле часу і напруга подається на високовольтний трансформатор запалювання TV, вмикається електромагнітний клапан YA, що відкриває доступ палива до камери згоряння. Від іскри трансформатора TV повітряно-паливна суміш запалюється і освітлює камеру згоряння. Під дією світла опір R фотореле BL зменшується, що викликає спрацювання спочатку проміжного реле KV3, а потім і реле KV2, контакти якого KV2.2. і KV2.3 вимикають трансформатор запалювання TV і реле часу КТ.