Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мета та завдання курсу «Методологія музично-педагогічного дослідження». Об’єкт та предмет музично-педагогічного дослідження.






Тема 1.

Сучасній соціокультурній ситуації, духовному становленню суспільства притаманний інтенсивний розвиток демократичних процесів, встановлення гуманістичних відносин, пробудження творчої самосвідомості особистості, розкріпачення творчих здібностей та потенційних можливостей. Втім для сучасному періоду становлення мистецької освіти є характерним нагромадження методологічних підходів, теорій освіти, хаос педагогічних та музично-конкретних методів. З огляду на це випливає необхідність коригування мети та змісту методологічної підготовки та методологічних основ музично-педагогічного дослідження. Це пов’язано з тим, що сучасний вчитель має бути здатним до професійної самостійності, концептуального мислення, ініціативи у вирішенні педагогічних завдань.

Можливості для реалізації цих важливих завдань сучасні вчені вбачають у створенні спеціальних умов для переходу вищої музично-педагогічної освіти з репродуктивно-рецептурного підходу на концептуально-творчий. Йдеться про роль глибокого усвідомленого та рефлексійного знання про музичну освіту школярів, яке з»являється завдяки дослідницькому підходу до педагогічної діяльності вчителя музики, його вмінню здійснювати, крім традиційного підходу до освіти школярів, наукове дослідження. Такий шлях можна подолати тільки завдяки цілеспрямованій методологічній освіті студентів, яка є важливою часткою цілісної системи вузівської освіти.

На думку відомих вчених Е.Б. Абдулліна, С.У. Гончаренка,

В.А. Сластьоніна, методологічна підготовка вчителя має спрямовуватися на формування методологічної культури студентів, яка проявляється в уміннях оперування методологічними знаннями, рефлексивно-ціннісного сприймання педагогічного процесу, усвідомленого перетворення різноманітних педагогічних процесів та ситуацій. Методологічна підготовка спрямована на встановлення системних, міждисциплінарних зв’язків між усіма частинами теоретичної (філософської, мистецтвознавчої, музично-педагогічної) підготовки вчителя музики. Отже, з огляду на розрив між загальнофілософськими, мистецтвознавчими знаннями та існуючою практикою музично-педагогічної освіти, слід вважати необхідною підготовку студентів до наукового аналізу їхньої навчально-професійної діяльності як художньо-педагогічної, тобто – професійно зорієнтованої.

Мета курсу «Методологія музично-педагогічних досліджень» – поглиблення науково-теоретичного мислення майбутнього вчителя музики, формування його наукового світогляду, що дозволяє здійснювати різноспрямоване науково-педагогічне дослідження, різновекторну музичну освіту, усвідомлено використовувати широкий спектр музично-педагогічних підходів до музичної освіти, естетичного виховання учнів.

Завдання:

a. Формування методологічних та теоретичних знань про сучасні наукові підходи, зв’язок музичної педагогіки із різними галузями науки та мистецтва, основних категорій музичної педагогіки.

b. Розвиток професійного мислення вчителя музики на високому рівні, формування творчої самостійності, вміння здійснювати інтелектуально-творчу діяльність, здатність усвідомлено, грамотно та нестандартно підходити до вирішення педагогічних завдань музичної освіти школярів ЗОШ, учнів позашкільних навчальних закладів.

c. Виховання творчої особистості вчителя музики, здатної брати активну участь у музично-естетичному пізнанні та духовному перетворенні навколишнього світу, здійснювати інноваційну музичну освіту, адекватну розвиткові культури, мистецьким запитам суспільства.

У дослідженні відомого російського вченого Е.Б. Абдулліна обґрунтовано принципи та функції методологічної підготовки вчителя музики, сутність яких випливає з особливого впливу даної підготовки на духовно-особистісну сферу майбутнього вчителя музики. Д іяльнісно-орієнтаційна функція свідчить про здатність методологічної підготовки вдосконалювати особистісно-ціннісні орієнтації студента у галузі мистецтва та музичної педагогіки, розвитку концептуального бачення професійно значущих завдань. Евристична функція трансформує навчально-виховний процес з метафізичного, репродуктивного на діалектико-творчий, що дозволяє вчителеві музики вже у ВНЗ враховувати причинно-наслідкові зв’язки у навчально-педагогічному процесі, моделювати педагогічні ситуації, здійснювати самостійну науково-дослідну роботу у різних напрямах: історико-педагогічному, теоретико-методичному з педагогіки, мистецтвознавства, культурології. Методологічні основи наукового дослідження згідно евристичній функції, сприятимуть формуванню творчого мислення вчителя музики із такими його характеристиками, як випереджуюче відображення, емпатійно-творча настанова, педагогічна рефлексія. Аксіологічна функція дозволяє вчителеві музики вибудовувати соціальну та професійну позицію фахівця, здатного визнавати та стверджувати загальнолюдські, професійні та особистісні цінності.

Основні положення загальної методології дозволяють сформулювати принципи методологічної підготовки: системності, який розглядає методологічні знання вчителя музики як систему, що має структурні компоненти; як частину загальнофілософського, загальнонаукового та частковонаукового знання, як єдність теоретичних та методичних знань, як єдність загального (педагогічна практика), особливого (педагогіка вищої школи) та часткового (музично-педагогічна освіта). Принцип системностіпроявляється через аналіз музично-педагогічної освіти як єдність мотиваційної, змістової та операційної (процесуальної) частин його підготовки. Принцип професійної спрямованості засвідчує регулятивну роль музично-педагогічної діяльності вчителя, яка поєднує емоційно-ціннісний та логіко-конструктивний аспекти освітнього процесів, спрямовує майбутнього вчителя на врахування особистісної сторони музичної освіти, важливості виховання індивідуальності учня засобами мистецтва, здатної до адаптації у культурно-освітньому середовищі.

Важливим аспектом методології музично-педагогічного дослідження є аналіз структури самої методологічної підготовки вчителя. Цікавим можна вважати точку зору Е.Б. Абдулліна, який виділяє наступні елементи складової методологічної освіти:

1. Досвід творчої діяльності вчителя музики, який формується у процесі методологічного осмислення і вирішення проблем музично-педагогічної теорії та практики. Автор вважає, що результат методологічної діяльності вчителя музики проявляється передусім як його здатність до творчості, (музичної, педагогічної), інші елементи складової якої знаходяться до неї у супідрядності, залежать від неї. Отже, якщо вчитель музики здатний до таких проявів творчості як конструювання, моделювання, проектування художніх ідей, символів, образів, емоційних смислів та змістів, його методологічна підготовка знаходиться на високому рівні.

Абдулін вважає, що досвід творчої діяльності студента, майбутнього вчителя проявляється через здатність вбачати та аналізувати у музично-педагогічній теорії та практиці суперечності різного рівня та характеру; уміння висувати на їх підставі припущення та гіпотези; уміння здійснювати відбір, інтерпретацію та екстраполяцію психолого-педагогічних, мистецтвознавчих та культурологічних наукових положень, елементів знань у сферу актуальних проблем музичної педагогіки; уміння висувати прогностичні ідеї, спрямовані на вдосконалення власної професійної діяльності на підставі саморефлексії та самоаналізу; уміння моделювати та аргументувати власні варіанти підходів до вирішення конкретних проблем музичної педагогіки.

Спираючись на праці М.М. Бахтіна, Л.С. Виготського та О.Ф. Лосєва, Л.В. Занкова, О.П. Рудницької, О.Я. Ростовського та їнших відомих теоретиків, Е.Б. Абдулін вбачає ядром накопичення досвіду творчої діяльності вчителя музики художньо-пізнавальну задачу, яка є різновидом пізнавального питання, пов’язаного із різними аспектами музично-педагогічної діяльності. Її структура відома - виявлення суперечності, постановка проблеми, пошук шляхів її вирішення, аналіз набутих результатів, узагальнення-висновки.

2. Другим елементом методологічної підготовки вчителя музики, який дозволяє здійснити музично-педагогічне дослідження, є методологічні знання, що є необхідними для пізнання і перетворення музично-педагогічної дійсності. Саме вони створюють основу для здійснення діалектичного, системного підходу у процесі осмислення професійно-значущих проблем, врахування закономірностей, норм та принципів музично-педагогічного процесу. Завдяки засвоєнню методологічних знань майбутні вчителі музики вдосконалюють власні інтелектуальні здібності та емоційно-вольові якості особистості. Вчені класифікують методологічні знання на дві групи: 1. логіко-понятійні, як знання про сутність методологічної підготовки вчителя та методологічні засади наукового дослідження, про сутність методологічної культури вчителя музики, поняття про методологічний аналіз, його сутність, функції та принципи дії; уявлення про методологічну рефлексію та її практичну функцію у діяльності вчителя музики.; 2)предметно-змістові, що дають уявлення про сутність та характер методологічної діяльності вчителя музики й мають три рівні а)філософський; б)загальнонауковий; в) частковонауковий. Знання всіх рівнів дозволяють розглядати методологію як особливу галузь осмислення та професійної рефлексії наукової та художньої картини світу, створюють основу для осягнення вчителем музики специфіки творчого засобу пізнання та перетворення музично-педагогічної дійсності.

Філософський рівень методологічних знань включає провідні ідеї, погляди видатних вчених, митців, узагальнення про сутність мистецтва, музичного мистецтва, музичної освіти та музичного виховання, які є досвідом, представленим у працях видатних мислителів минулого та сучасності.

Знання загальнонаукові містять провідні положення з близьких до музичної педагогіки галузей науки (музикознання, культурологія, музична психологія, соціологія, фізіологія, соціальна педагогіка). Загальнонаукові знання характеризуються певною можливістю співвідношення із різними проблемами музично-педагогічної діяльності. Ця галузь знань спрямована на пізнання та перетворення музично-педагогічної діяльності, вона включає також систему філософсько-естетичних та частково-наукових знань.

Знання частково-наукового рівня охоплюють комплекс вироблених у музичній педагогіці ідей, поглядів, підходів, на підставі яких вирішуються ті чи інші її проблеми. Це також знання та поняття, що характеризують інноваційні процеси, що відбуваються у загальній та музичній педагогіці, у гуманітарних науках в цілому.

3. Третій елемент змісту методологічної підготовки вчителя музики – це досвід про засоби методологічної діяльності, на підставі якого відбувається засвоєння методологічних знань, накопичення необхідного для даного аспекту професійної діяльності вчителя музики творчого досвіду. Важливими уміннями методологічної діяльності вважають: уміння виділяти актуальні та значущі по відношенню до конкретної для вчителя музики проблеми музичної педагогіки; вміння екстраполяції філософського, загальнонаукового або частковонаукового знання (положення) у галузь музично-педагогічної теорії та практики; вміння здійснювати постановку проблемно-пошукового завдання концептуального характеру та знаходження способів, засобів, педагогічних умов для її вирішення; використання методологічних знань різного рівня задля якісного перетворення особистісного професійного досвіду. Отже, зміст третього елементу як складана система, передбачає комплекс мисленевих та практичних дій вчителя музики. Їхнє здійснення має бути творчим та обумовлюватися специфікою музично-педагогічної проблеми або завдання, а також індивідуально-особистісними якостями вчителя музики.

4. Четвертий елемент змісту методологічної підготовки вчителя музикидосвід емоційно-ціннісного ставлення вчителя до методологічної діяльності, який емоційно спрямовує зміст даної підготовки на духовно-особистісну професійну сферу педагога-музиканта. Зміст цього елементу залежить від характеру та спрямованості професійної діяльності, пов’язаної із методологічним осмисленням проблем музичної педагогіки. Вивчення професійних проблем вимагає, як правило, звернення до широкого спектру морально-естетичних питань, які зумовлюють критичне осмислення різноманітних світоглядних позицій. Зміст цього елементу послуговується активізації духовних, особистісних та світоглядних аспектів особистості вчителя музики, сприяє розвиткові його самосвідомості, почуття

Провідною основою здійснення сучасного наукового дослідження із урахуванням вимог методологічної культури, є перехід студента від емпіричного та репродуктивного мислення на цілісне, теоретичне, концептуальне. Важливим засобом осягнення проблем музично-педагогічної дійсності є розвиток особистісно-ціннісного ставлення студента до процесу методологічної підготовки, формування емоційно-художній аспект методологічного мислення. Перебудова професійного мислення є тим фундаментом, на якому буде формуватися професійне становлення студентів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.