Водостоки будівель

Дощові та талі води з покрівлі будівлі видаляються шляхом викиду води зі звисів, карнизів організованим відводом по зовнішніх чи внутрішніх водосто­ках.

Зовнішні водостоки (водоспуски) (рис. 31, а)складаються з жолобів, які збирають воду зі схилу покрівлі, та водостічних труб з воронкою, що скидають воду на вимо­щення біля будівлі. По проїздах вода стікає у дощоприймач, а далі – в мережу зовнішньої дощової каналізації. У зимові періоди водостоки об­мерзають і талі води видаляються не повністю, що призводить до руйнування бу­дівельні конструкції через їх зволоження. Зовнішні водостоки збільшують витра­ти на експлуатацію покрівлі (необхідність видалення снігу, сосульок), вони не довговічні та трудомісткі у ремонті. Тому їх влаштовують у будівлях, де немає можливості організувати внутрішній водостік, або в малоповерхових будівлях з невеликою площею покрівлі, в основному в південних районах.

Внутрішні водостоки (рис. 31, б)відводять по трубопроводах, що розташовані всередині будівлі. Вони надійно працюють в усі сезони й потребують мінімального обслуговування. Внутрішні водостоки отримали широке розповсюдження при будівництві будівель з плоскими покрівлями.

Вода з внутрішніх водостоків відводиться у зовнішні мережі дощової чи загально сплавної каналізації через закритий випуск (рис. 31, б).Приєднання водо­стоків до господарсько-побутової системи не допускається. Дозволяється викид дощової води у виробничу каналізацію незабруднених чи повторного викорис­тання вод. За відсутності каналізації випуск передбачається в лотки біля будівлі – відкритий випуск (рис. 31, в). Внутрішні водостоки складаються з приймачів атмосферних вод – водостічних воронок, стояків, відвідних труб, які з’єднують водостічні воронки зі стояками, випусків, пристроїв для прочистки.

Водостоки з відкритим випуском при від’ємних температурах зовнішнього повітря обладнують гідрозатвором, який у холодну пору року перешкоджає проникненню охолодженого повітря та промер­занню водостоку. В будівлях з від’ємною температурою передбачають устрої для підігріву водостоків (подача теплого повітря, електропідігрів).

Внутрішні водостоки монтують з напірних чавунних, азбестоцементних, пластмасових труб.

Водостічні воронкискладаються з корпуса, який влаштовуєть­ся в перекритті, рами, під яку заводиться гідроізоляція, ковпакаабо решіткидля затриму­вання сміття. Верхня частина воронки (ковпак, решітка) мають отвори з площею перерізу не менше ніж удвічі більшою перерізу відвідного пат­рубка, для зменшення опору руху та підпору води перед воронкою. Воронки обов’язково герметично з’єднані з покрівлею, щоб атмосферні води не просочувалися й не руйнували перекриття. Для цього шар гідроізоляціїкріпиться болтами між корпусомі рамою та заливається зверху мастикою.