Особливості обліку в автотранспортних підприємствах

Автомобільний транспорт є однією зі складових транспортної системи України. Виконуючи майже 80% обсягу вантажних перевезень економіки країни і більше ніж 90% пасажирських перевезень, автомобільний транспорт є також учасником процесу діяльності всіх інших видів транспорту (залізничного, морського, річкового, повітряного), тому що доставляє вантажі та пасажирів до пунктів відправлення (залізничних станцій, морських та річкових портів, аеропортів) і вивозить вантажі та пасажирів із пунктів призначення.

Автомобільний транспорт (АТ) – це матеріальна основа виробничого процесу автотранспортних підприємств, в якому переміщення вантажів є одночасно і виробничим процесом, і продукцією.

Автомобільний транспорт України як державного, так і приватного сектору, поділяється на вантажний, пасажирський та транспортно-експедиційний. Звідси й автоперевезення поділяються на вантажні та пасажирські.

До функцій автомобільного транспорту належать:

Ø самостійне здійснення пасажирських і вантажних перевезень;

Ø сприяння роботі залізничного транспорту з вивезення вантажів зі станції;

Ø заміна у містах і приміських зонах іншого виду транспорту.

Автотранспортними підприємствами виконуються наступні господарські операції:

Ø експлуатаційні перевезення пасажирів і вантажів;

Ø гаражне обслуговування і зберігання рухомого складу, технічне обслуговування і ремонт автомобілів, причепів та їх агрегатів;

Ø транспортно – експедиційне обслуговування;

Ø навантаження порожніх автомобілів;

Ø перегін нових автомобілів із заводів;

Ø утримання і експлуатація транспортних агрегатів станцій технічного обслуговування вантажних автостанцій.

До особливостей обліку в автотранспортних підприємствах належать:

1. На АТП мають місце такі виробничі процеси – процес постачання (купівля бензину, запчастин, контейнерів); процес реалізації послуг; відтворення технічного стану засобів праці.

2. Наявність великої питомої ваги в основних засобах рухомого складу – транспорту, навантажувально-розвантажувальних машин, а також необхідність постійного обліку і контролю їх технічного стану, необхідності заміни окремих вузлів, деталей, їх ремонту.

3. Витрати АТП визначаються за видами виробництв: основне, допоміжне, обслуговуюче.

4. Калькуляційною одиницею є відповідні одиниці вимірювання окремих видів перевезень (робіт, послуг).

5. Значну частину загальних витрат становлять витрати на паливно – мастильні матеріали (ПММ), ремонт, технічне обслуговування (ТО), обов’язкове проходження технічного огляду в органах ДАІ.

6. Для обліку витрат за господарськими операціями транспортних підприємств призначено рахунок 23 “Виробництво”. На автотранспортних підприємствах до цього рахунка доцільно відкривати такі субрахунки:

- транспортування вантажів;

- перевезення пасажирів;

- транспортно-експедиційні витрати;

- інші види діяльності.

7. Для нарахування амортизації рухомого складу в бухгалтерському обліку часто обирають виробничий метод.

8. Відсутність незавершеного виробництва, відповідно, всі витрати відносять на собівартість реалізованих послуг.

9. АТП є платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів і збору за забруднення навколишнього середовища.

10. Водіям та технічному персоналу видається спеціальний одяг.

11. Оперативний облік випуску автомобілів на лінію та їхній технічний стан. Щоденно диспетчер складає разом з іншими службами диспетчерський рапорт, який є основою для використання його керівництвом АТП у прийнятті рішень щодо підвищення технічної готовності парку автомобілів.

12. Найпоширенішою формою обліку в АТП є журнально – ордерна форма обліку. Вона застосовується здебільшого у великих автогосподарствах. У приватних автогосподарствах застосовуються спрощена та проста форми обліку із застосуванням певного набору відомостей залежно від кількості облікових операцій, а також Журналу – Головної.