Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Поділ товаровиробників за ступенем прийняття освоєння і впровадження інновацій
|
|
| № п/п | Категорії людей | % | Особливості темпераменту | Особистістні якості |
| 1. | Новатори | 3, 0 | Полюбляють ризик, лег-ко справляються з невиз-наченістю і мають широ-ку мережу зв’язків за ме-жами місцевого району | Думають абстрактно, вважаються невизначе-ними за мисленням, мають засоби, щоб бути новаторами. У більшості про їх не думають як про лідерів, тому що вони працюють лише на себе |
| 2. | Ранні впровад-жувачі | Люди з високим рівнем освіти, менш догматич-ні, надають перевагу науці і технологіям | Мають абстрактне мислення. Відрізняються діловим підходом до прийняття рішень. Користуються великою повагою в суспіль-стві | |
| 3. | Рання більшість | Обмірковують можливі наслідки. Не є лідерами думки | Добре інтегруються в системі. Приймають рішення про впровадження і новації раніше середнього рівня | |
| 4. | Пізня більшість | Це скептики, які як правило, поки уважно не перевірять, не пере- питають, не зроблять | Оберігаються всіх можливих ризиків від впровадження і невизначеності. Інновації впроваджують лише через економічну необхідність | |
| 5. | Відстаючі | Боягузи. В більшості це виробники товарів чи послуг, у яких недоста-тньо ресурсів | Мають вузький кругозір. Люблять посила-тися на безліч традицій і історію для того, щоб не займатися впровадженням нових розробок чи нових методів господарювання |
Результати наукових досліджень показують, що виділення серед товаровиробників категорій людей, залежно від їх темпераменту та особистісних характеристик, має великий вплив на організацію роботи консультантів.
Так, якщо консультанту потрібно апробувати нову технологію, методику, схему управління або іншу новацію, провести польові експерименти тощо, перед тим як рекомендувати це нововведення іншим клієнтам, у більшості випадків потрібно мати справу з новаторами.
Якщо ж треба розпочати масове впровадження апробованого і добре зарекомендованого нововведення (або, іншими словами, розпочати освоєння нового ринку), то в цьому випадку необхідно робити ставку на неформальних лідерів, дивлячись на яких, освоєнням нововведення займуться і інші. Саме через неформальних лідерів найбільш ефективно здійснюються процеси навчання, поширення знань і впровадження науки у виробництво.
Характеристика категорій товаровиробників свідчить, що серед новаторів і представників ранньої більшості знайти неформальних лідерів практично неможливо. Люди, що належать до першої категорії, не люблять ділитися своїм досвідом з оточуючими і працюють, в основному, на себе.
Представники ж ранньої більшості часто не відрізняються високою компетентністю. Таким чином, неформальні лідери частіше всього зосереджені в групі ранніх впроваджувачів.
Консультанти мають виявити серед товаровиробників неформальних лідерів через соціологічне опитування. Можна поставити, наприклад, запитання:
ü “Вкажіть двох чи більше товаровиробників, з якими Ви найбільш часто спілкуєтесь? ” чи
ü “До кого Ви найбільш часто звертаєтесь за порадою про те, чи варто застосовувати новий метод? ”.
Представників ранньої більшості краще використовувати для того, щоб завоювати (освоїти, монополізувати) новий ринок.
Категорія клієнтів з групи “пізня більшість” характеризується тією особливістю сприйняття нововведень, якій відповідає прислів’я “не пощупає, не повірить! ”. Тому, для того, щоб представники цієї категорії клієнтів сприйняли і освоїли нововведення, необхідно організовувати виставки, демонстраційні покази, польові дні тощо.
Для того, щоб нововведення взяли на озброєння представники з групи “відстаючі”, недостатньо організації інформаційно-консультаційних заходів. Тут допомагають клієнту знайти інвестора, отримати кредит або інше.
Щоб надана консультантом інформація користувалась у виробників товарів чи послуг попитом, вона повинна відповідати таким вимогам:
Таким чином, ефективність комунікації при передачі знань залежить не тільки від рівня професійної підготовки консультантів, а й від методів передачі знань клієнтам – методів консалтингової діяльності.
|
|