Структурна схема радіорелейної станції.

Під структурою радіорелейних станцій розуміють склад обладнання станцій і спосіб його взаємодії, які забезпечують виконання поставлених функціональних задач. Усі станції радіорелейної лінії поділяються на два типи: кінцеві і проміжні.

Задача кінцевих станцій - формування багатоканальних групових сигналів, перетворення їх в радіосигнал і передача його на найближчу проміжну станцію, а також прийом радіосигналу від цієї станції, перетворення його в груповий багатоканальний сигнал і демодуляція цього сигналу.

Відповідно з цим кінцеві станції містять один напівкомплект прийомо-передавального обладнання, який включає: комутаційне обладнання, апаратуру ущільнення, УКХ передавач і приймач, антенно-фідерну систему, контрольно-вимірювальну апаратуру та обладнання електроживлення всієї апаратури станції.

Комутаційне обладнання забезпечує роботу радіорелейної станції у різних режимах, підключення та комутацію абонентських каналів, виділення частини каналів на вузол зв'язку.

Апаратура ущільнення призначена для формування багатоканальних групових сигналів і зворотнього їх перетворення в індивідуальні сигнали.

Передавач УКХ – формує робочу частоту із заданою стабільністю і кроком сітки необхідної потужності, а також забезпечує модуляцію коливань робочої частоти груповим багатоканальним сигналом.

Приймач УКХ – забезпечує зворотне перетворення сигналів робочої частоти до ширини спектру групового сигналу, підсилення прийнятих сигналів із заданою чутливістю та вибірністю.

Антенно-фідерна систем а включає блоки частотної розв’язки, фідерні лінії та антени.

Блоки частотної розв’язки (БЧР) призначені для сумісної роботи передавача та приймача на одну антену. Елементи блоку забезпечують розв’язку між сигналами передачі і прийому.

Антени забезпечують випромінювання та прийом електромагнітних коливань.

Вимірювальна апаратура забезпечує контроль переданих і прийнятих сигналів на виході всіх елементів станції.

Структура проміжних станцій залежить від методу ретрансляції сигналів. Розрізняють наступні методи ретрансляція сигналів:

· Ретрансляція по високій чи проміжній частоті (ретрансляція без демодуляції сигналів);

· Ретрансляція по груповому спектру частот - з однією ступінню демодуляції сигналів;

· Ретрансляція по спектру індивідуальних каналів - із двома ступенями демодуляції сигналів.

На лінії великої довжини, як правило, використовуються всі три види ретрансляції.

Проміжна радіорелейна станція має два напівкомплекти прийомо-передавального обладнання, використання якого залежить від режиму роботи проміжної станції. Радіорелейні станції військового призначення являються універсальними, вони можуть працювати як кінцеві, так і в якості проміжних або вузлових, що зумовлено наявністю в їх складі двох напівкомплектів прийомо-передавального обладнання.

Ретрансляція по високій чи проміжній частоті застосовується тільки на станціях, де не потрібно відгалуження каналів зв'язку.

При ретрансляції сигналу по груповому спектру частот прийнятий з одного напрямку зв'язку радіосигнал УКХ приймачем доводиться до групового спектру і передається на УКХ передавач, що працює в іншому напрямку і на іншій частоті зв'язку. У цьому випадку для прийому і передачі сигналів не потрібно спеціальних прийомних і передавальних пристроїв, тому що використовуються ті ж приймачі і передавачі, що установлені на кінцевих станціях.

При ретрансляції сигналів по спектрах індивідуальних каналів крім приймачів і передавачів, що працюють у двох напрямках зв'язку, повинна використовуватися апаратура ущільнення для кожного напрямку зв'язку. Ретрансляція сигналів забезпечується з'єднанням між собою входів і виходів апаратури ущільнення різних напрямків зв'язку. Таке з'єднання називається низькочастотним транзитом.

При ретрансляції сигналів по індивідуальним каналам відбувається їхнє максимальне викривлення, тому що на лінії вони декілька разів піддаються повній демодуляції і повторній модуляції.