Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
РОЗДІЛ 4. процедури включення вузла (АРМу) в мережу і його виключення
|
|
процедури включення вузла (АРМу) в мережу і його виключення. Так для відключення станції від мережі вона повинна дочекатися моменту, коли до неї дійде маркер, і послати попередній станції повідомлення про з'єднання з наступною станцією, починаючи з чергового циклу. Таким чином, фізично станція залишається підключеною до мережі, але інші станції вже не можуть посилати їй повідомлення. Така станція г логічно відключеною. Для зручності розгляду подібних питань введено поняття логічної тини (логічного кільця).
Проектування операцій логічного підключення і відключення вузла потребує прийняття трьох технологічних рішень на рівні реалізації функцій управління мережею:
1) перебудови логічної структури шини (кільця);
2) зміни параметрів керуючих алгоритмів (наприклад, тривалості часу, протягом якого станція може утримувати маркер);
3) прийому запитів на логічне підключення до мережі від неактивних станцій.
Виконання цих функцій покладається на одну чи декілька обслуговуючих станцій мережі.
Всі команди на виконання вищевказаних функцій передаються шляхом певної модифікації маркера. Приклад структури маркера при команді логічного відключення вузла в кільцевій ЛОМ наведено на рис. 4.7 (кадр " встановлення наступного вузла").
| Адреса приймача | Адреса передавача | Нова адреса наступного вузла | FCS |
Рис. 4.7.
FCS- байт, який ставиться після поля адрес
Реалізація функції логічного підключення до кільця технологічно значно складніша. Кожна обслуговуюча станція кільця запускає цю процедуру підключення через п поступлень маркера (число п встановлюється системною). На початку обробки цієї процедури обслуговуюча станція передає кадр " пошук наступного вузла" (рис. 4.8) з одним чи двома порожніми " вікнами" для запису вимог (два вікна потрібні в тому випадку, коли обслуговуюча станція має найменшу адресу).
486 ЧАСТИНА 3.
| OOOOOOnn | Адреса приймача | Адреса передавача | FCS | Вікно 1 | Вікно |
Рис. 4.8
п- кількість вікон
Станції, які бажають логічно підключитися до мережі, передають у відповідному вікні кадри " встановлення наступного вузла" (див. вище).
У літературі, присвяченій проблемам автоматизації офісної (організаційно-функціональної) діяльності, відмічається, що стовідсотково типового підприємства не існує, що пояснюється розмаїттям видів підприємств і робіт, які вони виконують (їх інформаційними моделями). Ця обставина накладає свій відбиток і на проблему створення універсальної системи комунікації для торговельних підприємств. Однак, ряд загальних вимог до інформаційних технологій на торговельних підприємствах все ж таки можна сформулювати. При цьому беруться до уваги наступні положення: більшості категорій працівників організаційно-функціонального призначення необхідна допомога в організації спілкування, у роботі з документами, використанні засобів обробки даних на робочому місці, а також допомога в організації ділових зустрічей (нарад, обговорень конференцій тощо). Відповідно з цим інформаційна технологія в ЛОМ торговельного підприємства повинна забезпечувати основні види зв'язку: телефонного та передачі даних, крім цього вона повинна надавати ряд послуг у галузі спільного використання ЕОМ та ліній комунікації (електронної пошти, доступу до даних тощо).
Сучасні апаратні і програмні засоби, що використовуються в АІС комерційного спрямування здатні працювати в різних видах мережних конструкцій:
> аналоговою телефонною мережею;
> мережею даних з комутацією каналів чи пакетів, незалежно від особливостей.
Поява цих послуг, а також багатьох додатків видів обслуговування в телефонії (особливо з широким використанням засобів мобільного зв'язку в комерційній діяльності та ІР-телефонії)та передачі даних, стало можливим завдяки використанню останніх досягнень розвитку всього спектру інформаційних технологій.
РОЗДІЛ 4
Питаннядля самоперевірки
1. Розкажіть про історію створення ЛОМ.
2. Які особливості створення ЛОМ?
3. Дайте характеристику вимогам до створення ЛОМ.
4. Яке поняття вкладається в термін " семирівнева модель ЛОМ"?
5. Перерахуйте елементи семирівневої моделі ЛОМ.
6. Що розуміється під компонентами мережі?
7. Які існують конфігурації побудови ЛОМ?
8. Перерахуйте сучасні топології ЛОМ.
9. Що розуміється під системою централізовано-розподіленої обробки даних у ЛОМ?
10. Які існують методи доступу до середовища передачі даних?
11. Які технологічні рішення отримали розповсюдження в сучасних ЛОМ?
|
|