Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Характеристика принципів побудови бюджетної системи України 9 страница
|
|
- дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов' язань, ефективним використанням коштів і майна, за станом і достовірністю бухгалтерського обліку й фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальноо-бов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і в суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;
- дотриманням законодавства про державні закупівлі;
- діяльністю суб' єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;
2) здійснює контроль за:
- виконанням функцій з управління об' єктами державної власності;
- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм і звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в розпорядників бюджетних коштів;
- усуненням виявлених недоліків і порушень;
3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 % статутного капіталу;
4) вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
- вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;
- звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни і про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;
- готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення причин, які призвели до допущення недоліків і порушень, тощо;
- здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Міністерство фінансів України;
- застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
- передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законодавством1.
До системи органів Державної податкової служби України (далі - ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два регіони і більше), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об' єднані і спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України. Її діяльність спрямована на здійснення контролю за сплатою до бюджетів і державних цільових фондів, податків, зборів та обов' язкових платежів, втілення єдиної державної податкової політики та політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері2.
Основними повноваженнями ДПС України у формуванні дохідної частини бюджету є:
1) контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, обов' язкових платежів, контроль за сплатою яких покладено на ДПС України;
2) контроль за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття та обліку податків, обов' язкових платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;
3) облік податків, обов' язкових платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС України, та складанням звітності щодо стану розрахунків платників із бюджетом;
4) контроль за погашенням податкового боргу з податків, обов' язкових платежів платників податків, зокрема тих платників, майно яких перебуває в податковій заставі;
5) контроль за забезпеченням стягнення заборгованості суб' єктів господарювання за кредитами під державні гарантії або позиками, залученими державою; за відстроченням, розстроченням та реструктуризацією податкових зобов' язань і/або податкового боргу;
6) аналіз надходжень податків і обов' язкових платежів, прогнозування макроекономічного впливу і впливу змін податкового законодавства на обсяги й джерела податкових надходжень, розроблення пропозицій щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
7) подання Міністерству фінансів України та Державній казначейській службі України звіту про надходження податків, обов' язкових платежів.
Органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їхніх інтересах відповідні функції, також мають повноваження щодо бюджету. Відповідно до чинного законодавства виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; установлення місцевих податків та зборів; прийняття рішень щодо передання коштів із відповідного місцевого бюджету1.
Власними повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання до районних, обласних рад відповідних фінансових показників і пропозицій для складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення в установленому порядку видатків з місцевого
бюджету. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть об' єднувати на договірних засадах кошти відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань щодо спільних інтересів територіальних громад.
До повноважень районних і обласних рад належить розподіл переданих із державного бюджету коштів у вигляді дотацій, суб-венцій відповідно між районними бюджетами, міськими бюджетами міст обласного значення, бюджетами сіл, селищ, міст районного значення. Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження: підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України.
Отже, органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
21.Державна фінансова інспекція України, Національний банк України як органи контролю у сфері формування дохідної частини бюджетів.
Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінс-пекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України. Держфінінспекцію України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем' єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра фінансів, та звільняє з посади Президент України.
Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об' єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах і містах. Основним завданням Держфінінспекції України є проведення державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування. Наявність даного органу є обов' язковою в системі органів виконавчої влади, оскільки виявляються такі порушення фінансово-бюджетної дисципліни:
- порушення вимог Бюджетного кодексу щодо нецільового використання бюджетних коштів, взяття до сплати зобов' язань понад затверджені асигнування, відволікання бюджетних коштів у довготривалу дебіторську заборгованість тощо;
- зайве витрачання бюджетних коштів унаслідок оплати завищених обсягів та вартості виконаних робіт, наданих послуг;
- витрачання бюджетних коштів на придбання меблів, обладнання, автотранспорту та інших матеріальних цінностей з перевищенням граничних нормативів, а також на утримання автотранспорту понад установлені ліміти;
- незаконне передання державного та комунального майна суб' єктам недержавної форми власності;
- незастосування обов'язкових процедур державних закупівель;
- заниження вартості активів унаслідок непроведення індексацій, неоприбуткування майна та лишків товарно-матеріальних цінностей.
Основними причинами зазначених порушень є низька якість внутрішнього контролю та безвідповідальність багатьох розпорядників бюджетних коштів. Зокрема, лише протягом одного 2010 р. на 12, 3 тис. підприємств, установ і організацій виявлено майже 32, 6 млрд грн незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі 7, 6 млрд грн бюджетних коштів. Унаслідок неправомірних дій окремих керівників (реалізацію товарів, робіт, послуг за заниженими цінами, безоплатне надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо) бюджетами усіх рівнів, бюджетними установами та організаціями, підприємствами втрачена можливість отримати належні їм доходи в сумі понад 2, 5 млрд грн, у тому числі бюджетами - 685, 9 млн грн. Держфінінспекція України має такі повноваження: 1) здійснює державний фінансовий контроль за:
- дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов' язань, ефективним використанням коштів і майна, за станом і достовірністю бухгалтерського обліку й фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальноо-бов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і в суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;
- дотриманням законодавства про державні закупівлі;
- діяльністю суб' єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;
2) здійснює контроль за:
- виконанням функцій з управління об' єктами державної власності;
- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм і звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в розпорядників бюджетних коштів;
- усуненням виявлених недоліків і порушень;
3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 % статутного капіталу;
4) вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
- вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;
- звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни і про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;
- готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення причин, які призвели до допущення недоліків і порушень, тощо;
- здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Міністерство фінансів України;
- застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
- передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законодавством1.
До системи органів Державної податкової служби України (далі - ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два регіони і більше), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об' єднані і спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України. Її діяльність спрямована на здійснення контролю за сплатою до бюджетів і державних цільових фондів, податків, зборів та обов' язкових платежів, втілення єдиної державної податкової політики та політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері2.
Основними повноваженнями ДПС України у формуванні дохідної частини бюджету є:
1) контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, обов' язкових платежів, контроль за сплатою яких покладено на ДПС України;
2) контроль за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття та обліку податків, обов' язкових платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;
3) облік податків, обов' язкових платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС України, та складанням звітності щодо стану розрахунків платників із бюджетом;
4) контроль за погашенням податкового боргу з податків, обов' язкових платежів платників податків, зокрема тих платників, майно яких перебуває в податковій заставі;
5) контроль за забезпеченням стягнення заборгованості суб' єктів господарювання за кредитами під державні гарантії або позиками, залученими державою; за відстроченням, розстроченням та реструктуризацією податкових зобов' язань і/або податкового боргу;
6) аналіз надходжень податків і обов' язкових платежів, прогнозування макроекономічного впливу і впливу змін податкового законодавства на обсяги й джерела податкових надходжень, розроблення пропозицій щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
7) подання Міністерству фінансів України та Державній казначейській службі України звіту про надходження податків, обов' язкових платежів.
Органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їхніх інтересах відповідні функції, також мають повноваження щодо бюджету. Відповідно до чинного законодавства виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; установлення місцевих податків та зборів; прийняття рішень щодо передання коштів із відповідного місцевого бюджету1.
Власними повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання до районних, обласних рад відповідних фінансових показників і пропозицій для складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення в установленому порядку видатків з місцевого
бюджету. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть об' єднувати на договірних засадах кошти відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань щодо спільних інтересів територіальних громад.
До повноважень районних і обласних рад належить розподіл переданих із державного бюджету коштів у вигляді дотацій, суб-венцій відповідно між районними бюджетами, міськими бюджетами міст обласного значення, бюджетами сіл, селищ, міст районного значення. Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження: підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України.
Отже, органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах із місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
22.Структура та завдання органів Державної фіскальна служби України.
Перспективним і маловивченим залишається питання про правовий статус держави як самостійного суб’єкта податкового права. Сама постановка проблеми є досить новою і, як правило, в літературі висвітлена недостатньо.
Держава Україна, а також її територіальні громади беруть участь у податкових правовідносинах не безпосередньо, а в особі уповноважених органів, що наділяються державою відповідною компетенцією. Останні діють від імені та в інтересах особи, що представляється, - держави, а не на власний розсуд. Будь-якого власного інтересу вони не мають. Таким чином, основним представником держави в податкових правовідносинах виступають органи ДФСУ.
Органи ДФСУ входять до системи органів, що здійснюють мобілізацію коштів до централізованих фондів держави та складають єдину централізовану систему управління та контролю за дотриманням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету податків і зборів, митних платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 4 Положення про ДФСУ, п. 14.1.11 ст. 14 ПКУ).
На сьогодні до системи органів ДФСУ входять центральний апарат Державної фіскальної служби України, територіальні органи на місцях та спеціалізовані департаменти (інформаційно-довідковий департамент, департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення, спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень).
Правовий статус органів ДФСУ регулюється Податковим кодексом України (ст. 19-1-21, 41), Положенням про ДФСУ, затвердженим Постановою КМУ від 21 травня 2014 р. № 236 та іншими нормативно-правовими актами.
Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує:
1) державну податкову політику;
2) державну політику у сфері державної митної справи;
3) державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
4) державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Структуру апарату ДФС затверджує її Голова за погодженням з Міністром фінансів.Штатний розпис, кошторис ДФС затверджує Голова ДФС за погодженням з Мінфіном.
ДФС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Основна мета діяльності органів ДФСУ - забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету податків і зборів, митних платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Для реалізації покладених державою завдань органи ДФСУ наділяються спеціальною компетенцією - сукупністю державно-владних повноважень у сфері оподаткування.
Основні завдання ДФС:
1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:
державної податкової політики;
державної політики у сфері державної митної справи;
державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;
державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;
державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
23.Функції органів Державної фіскальна служби України.
Серед основних функцій органів ДФСУ у сфері оподаткування виділяють:
а) реалізацію державної податкової та митної політики;
б) облік платників податків;
в) податковий контроль;
г) застосування фінансових санкцій;
д) роз’яснювальну та інформаційну роботу щодо застосування податкового законодавства.
Основні завдання ДФС:
1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:
· державної податкової політики;
· державної політики у сфері державної митної справи;
· державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;
· державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
· державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;
· державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
24.Податковий контроль: поняття, види, методи.
Стаття 61 ПКУ дає визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПКУ, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
Стаття 62 ПКУ визначає способи здійснення податкового контролю. Так, податковий контроль здійснюється шляхом:
1). ведення обліку платників податків;
2). інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
|
|