Педагогічна практика

Педагогічна практика - форма професійного навчання у вищій школі, спрямована на практичне засвоєння майбутніми фахівцями закономірностей І принципів педагогічної діяльності, формування основних професійних умінь і переконань.

Види, тривалість і терміни проведення практики визначаються для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня з урахуваням специфіки спеціальностей і спеціалізацій. Студенти проходять такі види педагогічної практики: педагогічна практика студентів І-ПІ курсів; літня педагогічна практика; навчально-виховна практика студентів IV-V курсів. Зміст практики та форми звітності визначаються Положенням про педагогічну практику студентів та програмами практик, розробленими кафедрами факультету та кафедрами педагогіки і психології університету.

Під час педагогічної практики студенти шляхом особистого досвіду роботи в школі оволодівають уміннями та навичками викладання свого предмета і виховання учнів, вчаться самостійно і творчо застосовувати знання, здобуті в процесі навчання у вищому педагогічному навчальному закладі, опановують сучасні методи і форми педагогічної діяльності, нові прогресивні технології навчання і виховання.

11. Методична робота – ланка системи безперервного підвищення кваліфікації вчителів. Зростання соціальних вимог до школи вимагає подальшого удосконалення всіх ланок підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема організації методичної роботи в школі.

Однією з ланок безперервного підвищення кваліфікації вчителів є внутрішкільна методична робота. Дамо визначення сутності науково-методичної роботи.

Науково-методична робота – це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі вчителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, на досягнення оптимальних результатів освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина.

Принципи НМР:

· Науковість

· Зв’язок із життям

· Системність

· Комплексний характер

· Систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість

· Творчий характер

· Конкретність

· Спрямованість на виділення головного, істотного в підвищенні кваліфікації

· Єдність теорії та практики

· Оперативність, гнучкість, мобільність

· Колективний характер

Функції НМР:

Функція планування

Функція планування є проекцією в майбутнє науково-методичної діяльності для досягнення уявлюваної мети, перетворення інформації про майбутнє на директиви для цілеспрямованої науково-методичної діяльності.

Планування розвитку системи науково-методичної роботи –це, по суті, прийняття реального управлінського рішення, моделювання оптимального варіанта управління нею.

Організаційна функція

Ця функція пов’язана з удосконаленням її структури та змісту різних рівнів і підрозділів управління і здійснюється через реалізацію планів науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації на всіх рівнях і в усіх формах. Особливе значення для функціонування системи науково-методичної роботи має координація роботи з інститутами вдосконалення вчителів і науково-методичними центрами, рай методкабінетами, курсами при навчальних закладах, кафедрами університетів і педагогічних інститутів, районними і шкільними МО і кафедрами тощо.

Діагностична функція

Вивчення реального якісного стану педкадрів – необхідна умова для прогнозованої розробки головних напрямків змісту й методів організації підвищення їхньої кваліфікації на найближчу та далеку перспективи, вдосконалення системи науково-методичної роботи.

Прогностична функція

Прогнозування – наукове дослідження особливого роду, предметом якого є не тільки тенденції, а й перспективи розвитку того чи іншого педагогічного явища.

Педагогічне прогнозування – це інформаційний процес отримання й використання випережувальної інформації про розвиток відповідних педагогічних і пов’язаних з ним об’єктів з метою оптимізації навчально-виховної діяльності.

Моделююча функція

Ця функція полягає в розробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи в школі та управлінні закладами освіти, у формуванні та впровадженні насамперед моделей передового досвіду, їхньої експериментальної перевірки, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження.

Компенсаторна функція

Ця функція передбачає забезпечення педагогів інформацією, а також формування вмінь, які не були набуті ними в процесі базової професійної освіти.

Відновлювальна функція

Відновлювальна функція системи науково-методичної роботи педагогічних кадрів полягає у відновленні тих знань і вмінь, які по закінченню педагогічного навчального закладу могли бути частково забуті або втрачені. Вона потребує подальшого розвитку.

Зміст відновлювальної функції в управлінні науково-методичною роботою значно поглиблюється в умовах прийняття Державних стандартів освіти та реалізації шкільних базових програм з основ наук з урахуванням предметних і міжпредметних зв’язків і в перспективі створення інтегрованих курсів, вирішення проблеми початкового формування комп’ютерної грамотності молодших школярів.

Коригуюча функція

Спрямована на виправлення в діяльності педагогічних кадрів недоліків, пов’язаних із використанням застарілих методик, що не містять нових вимог, умов і можливостей суспільства.

Координуюча функція

Спрямована на подолання дублювання, паралелізму змістовного, часового та науково-методичного характеру.

Координуюча функція управління науково-методичною роботою є засобом процесу забезпечення її погоджених функціонуючих компонентів.

Пропагандистська функція

Спрямована на інформування та агітацію працівників навчальних закладів системи загальної середньої освіти за впровадження в практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду, розкриття тих істотних переваг, які вони надають суті й технології успішної роботи, високих кінцевих результатів.

Контрольно-інформаційна функція

Зміст контрольно-інформаційної функції полягає в оцінюванні відповідності результатів науково-методичної діяльності плановим завданням і нормативним вимогам. Реалізацію цієї функції спрямовано на пошук, обробку, аналіз і систематизацію інформації про стан науково-методичної діяльності, здійснення зворотнього зв’язку та контролю.

Управління системою науково-методичної роботи та її компонентами може бути ефективними лише у разі здійснення постійного контролю як спрямовуючого чинника регулювання. Наслідки контролю з одного боку дають змогу з’ясувати причини відхилення у функціонуванні системи науково-методичної роботи, а з іншого – є основною для об’єктивного оцінювання поточних і кінцевих результатів.

Інтегративна функція

Зміст цієї функції може полягати в злитті, об’єднанні, погодженні різноманітних впливів науково-методичної роботи на педагога, на формування його як усебічно розвиненої особистості. Реалізація інтегративної функції має забезпечити цілісний розвиток особистості педагога і передбачає оволодіння традиційними науково-методичними знаннями і вміннями, нормами стосунків як сходинками в духовному зростанні. Звідси випливають такі напрямки всебічної підготовки педагога, як науково-методичний і загальнокультурний. Перший напрямок має інтегрувати знання на раціональному рівні, другий – на емоційно-чуттєвому.

Отже, головним призначенням функцій управління науково-методичною роботою в школі є формування його індивідуальної, авторської високоефективної системи педагогічної діяльності. Усі функції спрямовані на:

· збагачення знань педагогів;

· розвиток світогляду, ціннісних орієнтирів;

· розвиток мотивів творчої діяльності;

· розвиток стійких моральних якостей особистості;

· розвиток сучасного стилю педагогічного мислення;

· розвиток педагогічної техніки;

· розвиток емоційно-вольової саморегуляції.

Функціональний цикл управлінської діяльності: цілевстановлення, декомпозиція мети та розподіл її реалізації на різних етапах управління, моделювання