Культура України хрущовської «відлиги».

Після смерті Сталіна (1953р.) почалася часткова лібералізація радянського режиму, яка отримала назву «відлига». Це істотно покращило умови для розвитку культури в цілому.

1953р. здійснено перехід до обов'язкової семирічної ОСВІТИ. Проте не вистачало шкільних приміщень. Третина шкіл проводила заняття в дві, а то й три зміни.

У квітні 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про реформування шкільної освіти. Цей закон надавав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і фактично був використаний для русифікації українського шкільництва.

Визначним педагогом і громадським діячем цього часу був директор Павлишської середньої школи на Кіровоградщині Василь Олександ­рович Сухомлинський. Основну увагу він звертав на індивідуальне виховання, врахування особистості учня.

Певні досягнення були на той час і в НАУЦІ. Українські вчені чимало зробили для розвитку ракетної техніки, космонавтики, використання атомної енергії в мирних цілях.1956р. генеральним конструктором будівництва космічних кораблів став виходець з Житомирщини С. Ко-рольов. Широке визнання як конструктор турбореактивних двигунів здобув академік А. Люлька. Розвитку КІБЕРНЕТИКИ в Україні сприяла організація в 1957р. Обчислювального центру АН УРСР, перетвореного згодом на Інститут кібернетики. Його досягнення пов'язані з іменем В. Глушкова, першого і незмінного впродовж 20 років (з 1962) директора інституту. Найбільшим науковим центром республіки залишалася Академія наук УРСР, яку з 1962р. очолює Б.С.Патон. Лібералізація і десталінізація створили сприятливі умови для розвитку ЛІТЕРАТУРИ. Значним досягненням української прози став цикл романів М. Стельмаха «Велика рідня», «Кров людська — не водиця». «Хліб і сіль». Особливу популярність у повоєнні роки отримала творчість О.Гончара, автора трилогії «Прапороносці». Романом «Вир» назавжди вписав в історію української літератури своє ім'я Григорій Тютюнник. Видатним явищем в українській літературі стала опублікована в 1956 р. кіноповість О.Довженка «Поема про море». Збагачували поезію і прозу твори А. Малишка, П. Загребельного, Ю. Смолича, Ю Збанацького.

На розвиток української культури, на громадське життя в Україні суттєво вплинула нова генерація талановитих митців, які одержали назву «шестидесятників». Це був рух творчої молоді, яка розробляла оригінальну тематику, висловлювала нові думки, які відрізнялися від офіційних, і стала ядром духовної опозиції в країні.

Пожвавилося ТЕАТРАЛЬНЕ ЖИТТЯ. Хоча кількість театрів в Україні зменшилася та кількість глядачів зросла. Провідними театрами були їм. І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка в Харкові, їм. М. Заньковецької у Львові, ім. Лесі Українки у Києві, Київський театр опери та балету.

В Україні з'являється блискуче сузір'я чудових оперних співаків і співачок: Д. Гнатюк, А. Солов'яненко, Є. Мірошниченко, Д. Петри-ненко.

Українська національна музика мала значні досягнення й у галузі масової пісенної творчості. Здобутки мало і КІНОМИСТЕЦТВО України. До середини 50-х років фільми випускала лише Київська кіностудія по 1-2 на рік. Серед них слід відзначити «Подвиг розвідника» Б. Барнета, «Тарас Шевченко» І. Савченка.