Статус Національного Банку України.

Національний Університет Харчових Технологій

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Політична економія»

на тему: «Банки, їх види та функції в ринковій економіці»

Студента 3 курсу з скороч.ф.н.

Напряму підготовки 6.030508

Спеціальності «Фінанси і кредит»

Швидкий М. О.

Керівник доц., к. е. н.

__________________

Національна шкала­­________________

Кількість балів______Оцінка ECTS____

Члени комісії

__________________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Київ – 2015 рік

Зміст

Вступ …………………………….………………………………………………….

Розділ 1. Кредитна система України…………………………………………….5

1.1. Структура кредитної системи України……………………………………...5

1.2. Національна банківська система………………………………………...…..6

Розділ 2. НБУ та його функції………………….................................................10

2.1. НБУ як найважливіша ланка банківської системи………………………..10

2.2. Статус національного банку України……………………………...............11

2.3. Основні завдання і функції НБУ…………………………………………...13

Розділ 3. Функції та операції комерційних банків…………………………….17

3.1. Розвиток комерційних банків України ……………………………………17

3.2. Функції комерційних банків……………………………………………..…19

3.3. Послуги, що надають комерційні банки……………………………..……24

3.4. Активні і пасивні операції…………………………………………...……..27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...

ВСТУП

Курсова робота „Банки: сутність, види та функції” займає значне місце в курсі політичної економії, адже за своїм місцем в економічній системі банки найближче стоять до бізнесу, його потреб, його кон’юнктури, що постійно змінюється. Саме тому ринок висуває банк у число основних, ключових сегментів економічного регулювання.

Актуальність теми полягає в тому, що Україна переживає нелегкий час перехідного періоду до регульованої ринкової економіки, що зумовлює появу нових економічних явищ, відносин, інституцій, типових для країн з розвинутою економікою. Стрижнем такої економічної інфраструктури є банківська система, становлення i бурхливий розвиток якої ми нині спостерігаємо. Складова частина банківської системи представлена мережею комерційних банків i квазiбанкiвських установ, яка покликана задовольняти потреби населення, держави та народного господарства у банківських послугах i створити умови для стабiлiзацiї та поступового зростання економіки.

Об’єкт дослідження є Національний Банк України, комерційні банки.

Предмет дослідження – операції, які вони виконують, їх функції, значення в економіці країни, а також проблеми їх розвитку і удосконалення.

Мета цієї роботи — дослідити діяльність комерційних банків в ринковій економіці, дати визначення банку як унікального явища економічного життя, проаналізувати структуру банківської системи, яка виконує функції " кровоносної системи" економіки, дати оцінку їх впливу на формування ринкової соціально-орієнтованої економіки в Україні і показати перспективи розвитку. Об’єктом дослідження

Методи дослідження - аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, узагальнення, спостереження, порівняння, опис, позитивний і нормативний аналіз, логічний метод, метод поєднання логічного та історичного.

Завданням курсової роботи є аналіз, вивчення та дослідження кредитної системи України, операцій та функцій Національного банку України та комерційних банків України. Дана тема дозволяє з’ясувати проблеми розвитку комерційних банків як складової фінансової банківської системи України та її економічного зростання взагалі. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.

Сучасний стан розвитку економіки України потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування. Ця потреба обумовлюється тим, що банківська система України - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки і є одним з основних чинників політики економічного зростання. Адже через неї здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання.

Структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 7 підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг курсової роботи складає 32 сторінок.

1 КРЕДИТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

1.1 Структура кредитної системи України

Функціонування національної економіки як ринкової системи тісно пов’язане з таким поняттям, як кредитна система, кредит і процент, банки і банківська система

Кредитна система – це сукупність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу.

Коротше кажучи — це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, бюджету й населення та використання цих коштів на умовах повернення для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Головною ланкою кредитної системи є банки. Банк — це особлива організаційна одиниця бізнесу, сферою діяльності якої є операції з позичковим капіталом. Вони виступають одночасно у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних грошових коштів. Банки мають клієнтів (позичальників і кредиторів), а також кореспондентів (інші банки і кредитно-фінансові інститути, з якими банк підтримує постійні ділові стосунки, що базуються на взаємності надання послуг).

Кредитна система включає як банки, так і небанківські фінансово-кредитні інститути (Додаток А). Сучасна банківська система в нашій країні представлена двома рівнями банків: перший рівень — центральний банк (Національний банк України) з відповідною мережею своїх установ, другий рівень — комерційні банки.

Сьогодні Україна намагається перейти від планової, командної до соціально орієнтованої ринкової економіки. Здійснюється переорієнтація в кожній сфері економічного життя країни, в тому числі і в кредитній, де істотно змінився характер і напрямки руху кредитних відносин.

1.2 Національна банківська система

Національна банківська система України представлена двома рівнями банків: Національний банк України, 23 регіональних обласних управління якого розміщені на території держави; Національний банк України разом з Кримським республіканським управлінням та банківськими установами всіх рівнів утворює єдину організаційну кредитну систему, яка ґрунтується на національній грошовій одиниці і виконує функції резервної системи.

НБ України є емісійним центром, він має монопольне право на випуск в обіг і вилучення з обігу готівки, визначає правила її перевезення, зберігання та інкасації.

Національний банк створює державну скарбницю резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів та золотих запасів і організовує її діяльність, представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, з міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними організаціями, в яких міжнародне співробітництво передбачено на рівні центральних банків.

Національний банк є «банком банків», тобто він здійснює операції з банками, що входять до національної кредитної системи, виконує обов'язки банку уряду.

Комерційні банки в українській економіці є явищем новим, хоч у розвинутих країнах — це одна з найстаріших і найпоширеніших груп кредитних установ, що виконують більшість фінансових операцій та послуг, відомих у підприємницькій практиці. Комерційні банки створюють на акціонерних або пайових засадах. Засновниками їх можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, за винятком органів влади всіх рівнів та спеціалізованих суспільних фондів. Вони незалежні від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в прийнятті рішень, пов'язаних з поточною банківською діяльністю.

Комерційні банки можуть створювати спілки, асоціації та інші об'єднання для власної діяльності та захисту своїх інтересів. Вони здійснюють свою діяльність на основі ліцензій на ведення банківських операцій, одержаних від Національного банку України.

Комерційні банки за порівняно короткий термін перетворилися на основу кредитної системи в Україні. За умов жорсткої фіскальної політики практично відсутнє державне інвестування економіки. У цих умовах цю функцію беруть на себе комерційні банки.

З метою забезпечення своєї фінансової міцності та захисту інтересів клієнтів комерційні банки діють згідно з економічними нормативами, встановленими Національним банком, створюють страхові та резервні фонди.

Комерційні банки зобов'язані виконувати операції з касового виконання бюджету за дорученням Національного банку, їм заборонено проводити діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також проводити всі види страхування. Вони можуть на договірних засадах залучати та розміщувати кошти один одного у формі депозитів, кредитів і здійснювати інші взаємні операції. За нестачі коштів для кредитування клієнтів і виконання прийнятих зобов'язань комерційні банки можуть звертатися за одержанням кредитів до Національного банку.

В Україні комерційні банки ще мають певні обмеження у своїй кредитній діяльності. Це обумовлене політикою антиінфляційних заходів, з одного боку, і стримуванням зростання процентних ставок в умовах інфляції для кредитування промислових підприємств і посилення їх кредитоспроможності — з іншого.

Існують різні види комерційних банків, які відрізняються формою власності, своїми функціями, організаційною структурою. Відповідно до форм власності банки поділяються на державні, кооперативні, акціонерні; залежно від операцій, які вони виконують, — на універсальні і спеціалізовані. За організаційною структурою розрізняються банки, які мають велику мережу філій, розташованих по всій території країни, і безфілійні банки. До перших належать ті, що були створені на базі колишніх державних банків. Це, — зокрема, акціонерно-комерційний банк розвитку агропромислового комплексу «Україна», банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», банк розвитку промислово-будівельного комплексу «Укрпромбудбанк», банк заощаджень населення «Укрощадбанк». Ці банки є універсальними.

В Україні функціонує ряд інших універсальних банків, створених на пайових умовах. Деякі з них мають незначну кількість філій або не мають їх зовсім. Крім того, в країні існують філії комерційних банків інших держав.

До кредитних установ парабанкивської системи відносяться лізингові, факторингові, інвестиційні, страхові, фінансові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, каси взаємної допомоги. Серед цих небанківських інститутів слід виділити страхові організації, пенсійні фонди, ломбарди і каси взаємної допомоги, які існують на території нашої країни. Інші установи будуть створюватися в недалекому майбутньому в міру розвитку ринкових відносин.

Кредитні установи парабанківської системи відрізняються від інших орієнтацією на обслуговування певних типів клієнтури або на здійснення 1-2 видів послуг.

Найскладнішою проблемою є створення фінансово-кредитного механізму і мобілізація кредитних ресурсів для виходу з кризи і стабілізації економіки в цілому. З цією метою уряд України розробив спеціальну програму, ядро якої становлять проблеми пошуку засобів і шляхів подолання спаду життєвого рівня, виробництва важливих товарів, подолання кризи недовиробництва, поступового пожвавлення й економічного зростання. Згідно з цією програмою, вплив на ряд галузей і сфер економіки відбувається за допомогою інструментів і механізмів грошової, фінансово-кредитної, податкової, цінової та митно-тарифної політики.

Роль кредитної системи полягає в тому, що вона підтримує високу норму народногосподарського нагромадження, сприяє вирішенню проблеми реалізації товарів та послуг на ринку, розвиткові галузей промисловості та будівництва, міжнародної торгівлі, який, у свою чергу, підштовхує виробництво.

2 НБУ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

2.1 НБУ як найважливіша ланка банківської системи

Національний Банк України (НБУ) – державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи.

На відміну від багатьох інших відомств, які постали на ґрунті колишніх республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З’явившись відразу ж після проголошення незалежності, він став однією з її вагомих ознак.

Національний банк є емісійним центром держави, проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, створенні та зміцненні національної грошової системи. Національний банк координує діяльність банківської системи в цілому і здійснює нагляд за діяльністю банків та кредитних установ, проводить їх державну реєстрацію, ліцензування банківських операцій [5; с. 4].

НБУ забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних запасів та резервів держави, здійснює з ними операції. Він організує міжбанківські розрахунки на базі Центральної розрахункової палати.

Діяльність НБУ взаємопов`язана з економічним розвитком України. Найважливішою метою НБУ є створення грошово-кредитних механізмів, спроможних забезпечити стабільність гривні – національної грошової одиниці.

НБУ робить чималий внесок у формування фінансового ринку та ринку цінних паперів. Він створює умови для об`єктивного курсоутворення, захисту національної валюти та стабілізації гривні.

Про важливість діяльності центральних банків для всієї національної економіки свідчить досвід, накопичений центральними банками у високорозвинених країнах. Взагалі, поява центральних банків – явище порівняно нещодавнє. Банк Англії і Банк Швеції, найстаріші з центральних банків, були засновані наприкінці ХVII ст., а Федеральна резервна система (Fed) – центральний банк Сполучених Штатів – тільки в 1913 р. [18; с. 491].

В Україні ж НБУ виник 1991 року за умов розкладу платіжної системи і відсутності грошової готівки, позаяк гроші друкувалися в Росії. Тоді треба було відірвати безготівкову систему платежів від Росії, щоби уникнути перекачування грошових коштів, створити засоби обігу – так звані купоно-карбованці. Так чи інакше НБУ виконав ці завдання, заклавши підвалини формування національної грошової системи в Україні.

Статус Національного Банку України.

Статус Національного банку України визначається насамперед Конституцією України та Законом України «Про банки і банківську діяльність» від вересня 1991 року. Національному банку присвячено розділ ІІ даного Закону.

Згідно зі ст. 99 Конституції «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України».

Ст. 100 Основного закону передбачає: “Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом”.

Банківська система є однією з підсистем фінансової системи України. Банківська система України є дворівневою і складається з НБУ та комерційних банків. НБУ разом зі своїми філіями становить перший рівень банківської системи.

Згідно статті 6 Закону «Про банки і банківську діяльність» «Національний банк України є власністю України, юридичною особою. Його статут затверджується Президією Верховної Ради України». НБУ є підзвітним Верховній Раді. У відповідності до ст. 93 Конституції України та ст. 7 вищезгаданого Закону НБУ має право законодавчої ініціативи.

Ст. 85, п.18 Конституції України відносить до повноважень Верховної Ради України «призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України; призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України».

За ст. 8 Закону «Про банки і банківську систему» НБУ є:

1) центральним банком України, який проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

2) емісійним центром;

3) валютним органом;

4) органом банківського нагляду;

5) банком банків;

6) державним банком;

7) організатором міжбанківських розрахунків.