💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Психологічна характеристика студентства

«Шлях в студенти» починається значно раніше, ніж студентське життя. Психологи постійно фіксують широко розвинене прагнення стати студентом у життєвих планах молоді, яка закінчує середню школу. Звичайно, життя внесе поправки в ці плани. Проте це свідчить про те, що домінуючою орієнтацією є орієнтація на розумову працю і пов'язане з цим прагнення здобути вищу освіту. Для молоді продовження освіти є великою соціальною, моральної і психологічної цінністю.

Студент (від лат. Studens, рід. Відмінок studentis - ретельно працюючий, займається), учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу. У Стародавньому Римі і в середні століття студентами називали будь-яких осіб, зайнятих процесом пізнання. Зорганізацією в 12 столітті університетів термін «студент» став уживатися для позначення учнів (спочатку і викладають) у них осіб; після введення учених звань для викладачів (магістр, професор та ін) - тільки учнів. (Довідка з енциклопедії)

Студентство як особлива група виникла в Європі в 12 столітті одночасно з першими університетами. Середньовічне студентство було украй неоднорідний як в соціальному, так і у віковому відносинах. З розвитком капіталізму і підвищенням соціальної значущості вищої освіти роль студентства у житті суспільства зростає. Студентство є не тільки джерелом поповнення кваліфікованих кадрів, інтелігенції, а й саме становить досить численну й важливу соціальну групу. Хоча висока вартість вищої освіти та наявність цілого ряду інших соціальних бар'єрів робили його доступним в більшості випадків тільки для заможних верств суспільства, і саме воно давало його отримав людям значні привілеї, вже в 19 - поч. 20 ст. студентство відзначилося високою політичною активністю і відігравало помітну роль в суспільному житті.

Аналіз соціальної структури студентів педагогічного інституту важливий в аспекті соціальної справедливості, тому що показує доступність вищої освіти для різних верств суспільства, тобто з точки зору «вирівнювання шансів для всіх. Важливою є можливість проходження навчання на бюджетній основі для слабо захищених верств населення, таких як сироти, студенти з малозабезпечених сімей.

Але є ще й соціокультурний аспект цієї проблеми: у якому соціальному середовищі є оптимальний, матеріальні і культурні умови для формування комплексу особистісних якостей, необхідних для здобуття вищої освіти? Адже для успішного проходження конкурсу, формування академічної дисципліни студентів, прагнення добре засвоювати досліджуваний предмет, розвивати кругозір і т. д. Тому представники одних соціальних верств виявляються більш конкурентоспроможними для системи вищої освіти (легше надходять до престижного вузу, на престижний факультет), інші - менш конкурентоспроможними.

Які ж зміни відбуваються в соціальній структурі студентства в даний час? У чому виражається найбільш суттєві особливості його соціальної культури, як здійснюється його відтворення?

По-перше, серед батьків студентів порівняно небагато незайнятих (безробітних, непрацюючих пенсіонерів, інвалідів і т. д.). Т. е.соціальна структура студентства, в порівнянні з соціальною структурою суспільства виглядає як більш благополучна, є структурою «поліпшеного» типу. По-друге, соціальний склад студентства є досить строкатим: у ньому широко представлені і традиційні, і нові страти: частина з студентів мають дітей, свої сім'ї, роботу, займаються бізнесом, приватним підприємництвом і проходять навчання на заочному відділенні. По-третє, домінуючою групою є студенти - вихідці із сімей фахівців з вищою освітою. По-четверте, студентство швидко поповнюється представниками нового для нас шару - молодими людьми з сімей, де один з батьків, а то й обидва батьки - власники приватних фірм в різних шарах бізнесу.

До числа специфічних особливостей студентства слід віднести ще декілька типових рис. Перш за все, таку, як престиж. Як зазначалося вище, студентство є найбільш підготовленою, утвореної частиною молоді, що, безсумнівно, висуває його в число передових груп молоді. Це в свою чергу зумовлює формування специфічних рис психології студентського віку.

Прагнучи завершити навчання у вузі і таким чином реалізувати свою мрію про отримання вищої освіти, більшість студентів усвідомлюють, що ВУЗ є одним із засобів соціального просування молоді, а це служить об'єктивною передумовою, формує психологіюсоціального просування.

Спільність цілей в отриманні вищої освіти, єдиний характер цінностей праці - навчання, спосіб життя, активну участь у громадських справах ВНЗ сприяє виробленню у студентства згуртованості. Це проявляється в різних формах колективістської діяльності студентів.

Іншою важливою особливістю є те, що активна взаємодія з різними соціальними утвореннями суспільства, а також специфіка навчання у ВУЗі призводять студентство до великої можливості спілкування. Тому досить висока інтенсивність спілкування - це специфічна риса студентства.

Значущою рисою студентства є також напружений пошук сенсу життя, прагнення до нових ідей і прогресивним перетворенням у суспільстві. Ці прагнення є позитивним чинником. Проте в силу недостатності життєвого досвіду, поверхні в оцінці ряду явищ життя, деякі студенти від справедливої ​ ​ критики недоліків можуть переходити до бездумного критицизму.

Професійні плани у молоді виникають під впливом різних засобів впливу - думки батьків, вчителів, друзів, книг, передач і т. д.

З іншого боку, масове прагнення до вищої освіти призводить до того, що власні можливості, схильності і здібності оцінюються часом не у відповідності з обраною професією, а за принципом «лише б з дипломом». І де вже тут думати про те, щоб обрана професіявідповідала схильностям і здібностям, коли головним і визначальним стає принцип: «Не важливо, в який ВНЗ вступати, лише б поступити».

Зараз ВНЗ для більшості школярів є дуже високою цінністю. Прагнення молоді до ВНЗ, супроводжується настільки високим конкурсом, що він негайно виявляє всі огріхи у викладанні, особливо у сільській школі.

Безсумнівно, що успіх роботи ВНЗ з підготовки висококваліфікованих фахівців багато в чому залежить від якісного набору поповнення студентів. Проте слід враховувати, що у прийнятого до ВНЗ молодої людини багато розчарування виникають в результаті його недостатньої поінформованості про майбутню спеціальність, характер діяльності, необхідних здібності і уміння, соціальних і психологічних вимогах, пропонованих фахівця.

Для студентів роки навчання - один з найважливіших періодів їх життя. Цей час отримання освіти, придбання професійної кваліфікації, етап узгодження своїх бажань, можливостей, орієнтацій з умовами та вимогами з боку суспільства. Вони, зокрема, виражаються в наборі професій, спеціальностей і посад, які не завжди достатньо добре відомі випускнику школи, абітурієнту, студенту.

Вибір майбутньої професії завжди індивідуальний, оскільки він представляє собою частину особистісного самовизначення, знаходження майбутнім фахівцем свого покликання. Критерієм його ефективності виявляється задоволеність своєю справою і становищем у суспільстві, а також місцем, зайнятому в професійному світі.

Певна частка незрілості у професійній поведінці молоді, особливо до переходу від навчання до професійної діяльності, цілком природнаі обумовлена ​ ​ психологічно, але за роки стагнації і кризи виникають умови, які породжують широке поширення серед молоді соціального і професійного інфантилізму.

Підводячи підсумки, можна сказати наступне: по-перше, зміни в портреті студентства за соціальним походженням і за рівнем життя (а вони досить тісно пов'язані) вказують на наростання диференціації, неоднорідності, відмінностей у студентській масі. Поступово пріоритет у формуванні студентства переходить до шарів, більш адаптованим до економічних реалій нашого суспільства. Якщо цей процес буде розвиватися і далі, то доступ найбідніших верств до вищої освіти, виявиться сильно утруднений. По-друге, стабілізація відтворення студентської молоді показує, що інтерес до вищої освіти зберігся, що також знайшло відображення в «підйомі» його цінності в ієрархії інструментальних цінностей студентів. Однак суперечності, які виникають між інститутом вищої освіти, і різними іншими сегментами суспільства призводять до наростання дисфункціональних наслідків. Вони різноманітні за своїми проявами і проглядаються, зокрема, в незадоволеності студентів якістю одержуваної підготовки, деформації окремих верств освітнього процесу. І найголовніше - відбувається неухильне зниження основного результату функціонування вищої школи - освіченості студентів, рівня їх професійної компетентності.

Професійне самовизначення грунтується на системі життєвих сенсів, які визначає для себе людина і які впливають на його діяльність і життєву ситуацію [14].