Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Опис об’єкта екологічного моніторингу
|
|
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
за курсом «Моніторинг та методи вимірювання навколишнього середовища»
| Керівник: Пушкін С.П. Допущено до захисту «____»_________2007 р. Захищено з оцінкою ____________ | Виконала: студентки ІІІ курсу гр. ОЗ-42, ІЕЕ Зінченко М.С. Краснікова М.О. |
Київ 2007 р.
Зміст
| 1. Опис об’єкта екологічного моніторингу……………………... 2. Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря…………………………………………. 2.1 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки…………………………………………………………. 2.2 Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері………………………………………………………………………………………….. 2.3 Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря……………………….. 2.4 Визначення категорії небезпечності підприємств в залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу…………………………………………………….. 3. Організації екологічного моніторингу поверхневих вод……. 3.1 Оцінювання фонового стану річки………………………………… 3.2 Характеристика основних учасників водогосподарського комплексу (ВГК)………………………………………………………………….. 3.3 Визначення категорії пунктів спостереження та розміщення контрольних створів……………………………………………. 4.Організація спостереження і контролювання забруднення ґрунтового покриву басейну річки……………………………………... Висновки ……………………………………………………………. |
Курсова робота:
Організація екологічного моніторингу басейну ріки.
Метою курсової роботи є оволодіння методами моніторингу поточного стану різних компонентів довкілля та оцінки рівнів шкідливого впливу на них техногенних навантажень, перевірка, закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу, а також набуття навичок інженерного розв’язання задач з охорони навколишнього середовища для умов басейну, району, конкретного підприємства.
В курсовій роботі представлена розробка організації екологічного моніторингу регіону, на території якого розміщені населені пункти, підприємства промислового і сільськогосподарського призначення, протікає річка.
Опис об’єкта екологічного моніторингу
Басейн річки, що підлягає екологічному моніторингу, гіпотетично розташований у конкретній області, регіоні або адміністративному районі, на його території розміщені населені пункти (місто і село), підприємства і тваринницькі комплекси. Необхідно оцінити вплив джерела забруднення на атмосферне повітря, поверхневі води і ґрунтовий покрив з подальшим контролюванням стану середовищ та розробленням природоохоронних заходів.
Зважуючи на ці умови, об’єктом моніторингу обрано басейн р. Сівка в Івано-Франківській області, підприємство – ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана”.
Вихідні дані: область – Івано-Франківська. Площа Івано-Франківської області складає 13, 9 тис.кв.км, або 2, 3 % території України. Область двадцять друга за територією в державі й за адміністративно-територіальним поділом налічує: 14 районів і 5 міст обласного значення; 10 міст районного значення, 24 селища і 745 сіл (477 сільських рад). За чисельністю населення, яке станом на 01.01.2007 року налічує 1385, 4 тис.чол. (2, 95 ٪ від населення України), область посідає 15, а за питомою вагою сільських жителів - 4 місце серед регіонів України й відноситься до густонаселених. Щільність населення на 1 кв.км складає 100 чоловік. Міське населення складає 591, 7 тис.чол., сільське -793, 7 тис.чол.
| Дочірнє підприємство ДП „Калійний завод” утворено на базі заводу калійних добрив ВАТ „Оріана”, який був введений в експлуатацію в 1967 році з метою розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей та їх комплексної переробки. Підприємство є єдиним на даний час виробником калійних добрив в Україні. Основною продукцією заводу є сульфатні форми калійних добрив (калімагнезія) та каїніт – подвійна сіль калію та магнію. До складу заводу входять Домбровський кар’єр (діючий сировинний підрозділ), цех технологічного автотранспорту, рудник „Ново-Голинь” (знаходиться в стадії ліквідації), рудник „Пійло” (в стадії будівництва), сульфатна фабрика та фабрика грануляції. До 1996 року завод працював рентабельно. Однак через незадовільне технічне переозброєння заводу та дефіцит обігових коштів, спричинений переходом до бартерної схеми роботи, випуск мінеральних добрив зменшився з 132, 6 тис. тонн у 1995 році до 20, 9 тис. тонн у 1999 році. Через важкий фінансовий стан у жовтні 2001 року було зупинено випуск калімагнезії. Протягом останніх 9 років, коли підприємство фактично не працювало, в зоні його діяльності накопичено великий обсяг природоохоронних проблем, які потребують вирішення. Загальний об’єм незаповнених порожнин на рудниках заводу перевищує 7, 6 млн. м3, через що існує небезпека інтенсивного просідання земної поверхні, на якій розташовані більше 1300 житлових будинків п’ятьох населених пунктів (м. Калуш, сіл Хотинь, Кропивник, Сівка-Калуська, Голинь) та 23 промислові споруди. У 2002 році колегією Мінпромполітики затверджено ініційовану облдержадміністрацією Програму розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки, з бюджетним фінансуванням ДП „Калійний завод” обсягом 55, 2 млн. грн. Впровадження програми дало б змогу відновити та поступово довести випуск добрив до 500 тис. тонн в рік. В 2002 році також прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження плану заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана” на 2003-2012 роки”, яким обумовлено виділення заводу на ці цілі 21, 9 млн. грн. бюджетних коштів. За рахунок освоєння виділених у 2003-2005 роках бюджетних коштів на ДП „Калійний завод” було відновлено виробництво калійних добрив, розпочато виготовлення дослідно-промислової лінії з виробництва змішаних гранульованих калійних добрив та проведення природоохоронних робіт у зоні діяльності заводу. В той же час, недостатнє фінансування ДП „Калійний завод” (протягом 2003-2004 років підприємство недоотримало 20, 85 млн. грн., у тому числі 12, 9 млн. грн. – капітальних видатків та 6, 1 млн. грн. – на виконання природоохоронних робіт) унеможливлює виконання основних завдань програми, не дозволяє нарощувати обсяги випуску добрив без проведення реконструкції виробництва, спричинює загострення екологічної ситуації в зоні діяльності ДП „Калійний завод” і зупинку заводу. Ситуація не змінюється і в поточному році: галузевою програмою передбачено виділення заводу 17, 2 млн. грн., а бюджетне фінансування передбачає лише 2, 7 млн. грн. (на проведення природоохоронних робіт). Недофінансування ДП „Калійний завод” унеможливлює вирішення питання утилізації розсолів, біля 10 млн. м3 рідкої фракції яких накопичено у кар’єрі та хвостосховищі. При прориві дамб цих гідроспоруд розсоли можуть потрапити у водну систему р. Дністер і спричинити екологічну катастрофу європейського масштабу. Стан техногенно-екологічної безпеки в зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» В межах дії промислових виробництв ДП «Калійний завод» розташовані об’єкти, які негативно впливають на екологічний стан природного середовища, та можуть викликати небезпечні інженерно-геологічні процеси, а саме: · Просідання земної поверхні; · Утворення провальних воронок · Утворення карстів; · Утворення зсувів; · Забруднення ґрунтів; · Забруднення поверхневих та підземних вод. До таких об’єктів відносяться: · Відпрацьовані рудники «Калуш», «Ново-Голинь» та «Голинь»; · Домбровський кар’єр із відвалами №1 і №4 та акумулюючи ми ємностями №1, №2; · Хвостосховища №1 і №2 та шламонакоплювач сульфатної збагачувальної фабрики. Над питанням охорони природного середовища у 1970 – 1990 р.р. цілеспрямовано працював Калійний завод ВАТ «Оріана», залучаючи на договірній основі Державний науково-дослідний інститут Галургії (м. Калуш), державне підприємство «Спецгеологорозвідка» (м. Івано-Франківськ), Технічний університет нафти і газу (м. Івано-Франківськ), Карпатське відділення академії наук України (м. Львів) та інші. За результатами досліджень була побудована гідрохімічна карта Калуського промислового району (масштаб 1: 10000), де показано шість ареалів забруднення підземних вод, які утворились під впливом хвостосховищ, відвалів Домбровського кар’єру та розсолів, що витискаються з ліквідованого рудника «Калуш». З 1990р. роботи за спостереженням стану поверхні землі над рудниками, та гідродинамікою і гідрохімією підземних вод району, практично припинено. Такий стан із вивченням екологічного середовища району веде до неконтрольованого засолення, як підземних так і поверхневих вод і що найбільш небезпечно – утворення нових провалів в землі над рудником «Калуш». Аналогічна ситуація можлива і на руднику «Ново- Голинь», який ліквідовується шляхом заповнення розсолами з Домбровського кар’єру. Роботами ДНДІ Галургії над відпрацьованим рудником рекомендувалось пробурити спостережні свердловини як в шахту, для контролю за мініралізацією розсолів ті їх об’ємами, так і на всю потужність водоносного горизонту, для контролю гідродинаміки води. Такі заходи, разом із геодезичними спостереженнями за станом поверхні довели б можливість прогнозувати місця можливих провалів землі, та неконтрольоване заповнення рудника. Надзвичайна ситуація може виникнути на Дмбровському кар’єрі, куди можливий прорив вод р.Сівки. Факт розвитку карсту в сторону русла ріки свідчить, що ця ситуація може виникнути при проходженні інтенсивних повеней, що приведе до затоплення кар’єру та екологічної катастрофи. При виникненні такої ситуації станеться забруднення річок Лімнеця і Дністер, а це вже матиме характер міжнародної екологічної катастрофи. В кар’єрі за рахунок атмосферних опадів кожний рік прибуває 1, 3 млн. м3 висококонцентрованих розсолів. Ці розсоли використовуються для ліквідації порожнин рудника «Ново-Голинь». Після їх заповнення, розсоли, що поступають у кар’єр залишатимуться в ньому, збільшуючи свої об’єми. Важливим негативним фактором, що впливає на забруднення підземних і поверхневих вод є витіснення розсолів із ліквідованого рудника «Калуш». За останніми розрахунками 1994 р. у ріку Сівку з розсолами поступило 33, 8 тис.т солі. Пройшло 9 років і ситуація значно погіршилась, про що свідчить продовження процесу провалоутворення поверхні та засолення вод р. Сівки. Ареали засолення навколо джерел забруднення збільшуються, росте і мінералізація, що потребує проведення спеціальних досліджень і розробки заходів по зменшенню шкідливого впливу на навколишнє середовище. На сьогодні через відсутність коштів та неукомплектованості геолого-маркшейдерської служби заводу необхідними фахівцями, постійний контроль за станом екологічно небезпечних об’єктів не здійснюється. Такий стан не дає змоги своєчасно проводити прогнозування та попередження по можливі негативні техногенні явища. Коротка характеристика екологічно небезпечних об’єктів. Рудник «Калуш» експлуатувався більше ста років. На даний час рудник ліквідований шляхом заповнення відпрацьованих порожнин соляними розсолами в кількості 2502 тис.м3, що дозволило частково стабілізувати процес посідання земної поверхні. Незаповненим залишилось Хотінське шахтне поле, об’ємом 832 тис.м3, над яким розташована частина житлового масиву с. Хотінь. В зоні підробки шахтних полів знаходиться 65 житлових будинків. На північному каїнітовому полі і проммайданчику рудника утворилось 12 провальних воронок та просідання земної поверхна на вулиці Вітовського найбільша провальна воронка №10Б утворилась 12.02.1997 року. Для її ліквідації знадобилося 10, 6 тис. м3 гірничої породи. В межах шахтних полів рудника об лаштована мережа спостережних пунктів за гідродинамічним і гідрохімічним режимом поверхневих та підземних вод, а також розсолів, якими заповнені порожнини рудника. На сьогодні має місце засолення водоносного горизонту шахтними розсолами, в результаті чого виявлено і окунтурено два ареали засолення підземних вод. Перший, площею 1, 1 га – на Центральному полі, другий, площею 29 га – на Північному каїнітовому полі. Мінералізація вод у межах ареалів змінюється від 1, 8 – 10 г/л до 36 – 60 г/л. Існує небезпека подальшого витіснення шахтних розсолів у водоносний горизонт та утворення нових провальних воронок. На Хотіському полі можливе проникнення прісних поверхневих вод у гірничі виробки. Рудник «Ново - Голинь експлуатувався з 1966 -1995 р. За час роботи утворилося 12 млн. м3 підземних порожнин. Ліквідація рудника розпочата в 1996 р.Станом на 1.06.2003 р. у гірничі виробки подано 6, 3 млн. м3 розсолів. В зону підробки гірничими виробками земної поверхні потраплять 285 будинків с. Кропивник та 304 будинки с. Сівка-Калуська. Ліквідація рудника за браком коштів виконується з відставанням від проектного графіка. Несвоєчасне заповнення розсолами відпрацьованих порожнин може призвести до деформації земної поверхні та руйнації житлового фонду. Залишкова кошторисна вартість ліквідаційних робіт складає 20 млн. грн.. Спеціальних спостережень за станом поверхні та зміни фізичних властивостей гірничих порід над шахтними полями не проводиться. Рудник «Голинь» експлуатувався з 1930 – 1972 р., загальний об’єм порожнин склав 1, 7 млн. м3. Враховуючи гірничо-технічний стан рудника і те, що процес осідання земної поверхні над шахтним полем знаходиться на стадії затухання, інститутом «Галургії» було рекомендовано підземні порожнини рудника заповнювати розсолами лише у випадку аварійних ситуацій (поступання води в гірничі виробки, різке просідання земної поверхні). Для виконання цих робіт передбачено буріння спеціальної свердловини та прокладка трубопроводу для подачі розсолів у шахту. Кошти на проведення цих робіт не передбачені. Спеціальних спостережень за поверхнею не проводиться. Домбровський кар’єр експлуатувався з 1967 р. і є єдиною діючою сировинною базою для видобутку калійної руди. Балансові запаси руди на 1.01.2003 року становлять – 32 млн. тон. Розробка кар’єру передбачалась двома окремими дільницями. Південна-відпраціована у 1972 р., і в даний час заповнена розсолами в кількості 5, 2 млн. м3. Північна – відробляється вкрай незадовільно, внаслідок значного відставання розкривних робіт та інших техніко – економічних причин. На сьогодні рівень розсолів у Південній відпрацьованій дільниці кар’єру становить +253, 2 м. Гірничі роботи проводяться на Північній ділянці, яка знаходиться на відмітці +235 м, тобто рівень розсолів над робочим горизонтом має перевищення 18, 2 м, що складає небезпеку для персоналу, який виконує роботи на цій дільниці. Накопичення розсолів у кар’єрі унеможливить проводити видобувні роботи. Щорічно у кар’єрі внаслідок розчинення соляних покладів атмосферними опадами утворюється 1, 2 – 1, 4 млн. м3. В даний час ці розсоли використовуються для заповнення порожнин рудника «Ново - Голинь». Після закінчення ліквідаційних робіт на руднику розсоли будуть акумулюватись в кар’єрі, з часом його заповнять і самоплином виливатимуться в водні об’єкти, будуть проникати у підземний водоносний горизонт. Такий стан призведе до небезпечної ситуації, оскільки розсоли постійно будуть забруднювати грунт та водні об’єкти. Відвал №1. Площа 48 га, місткість 11, 3 млн. м3 соленосних порід, не рекультивований. Згідно технічної документації для рекультивації відвалу потрібно завести 660 тис. м3 ґрунту і спланувати поверхню відвалу та укоси. Кошторисна вартість робіт, згідно з проектом – 3, 3 млн. грн.. Відвал №4. Площа 38, 4 га, за складовано 7, 4 млн. м3 соленосних порід, частково рекультивований. З 1995р. по теперішній час через відсутність коштів роботи по рекультивації не ведуться. Для закінчення технічної рекультивації відвалу№4 потрібно ще завести 80 тис.м3 ґрунту і спланувати відкоси відвалу. Залишкова кошторисна вартість робіт 1, 5 млн.грн. Відвали №1 та №4 є потенційними джерелами засолення ґрунтів, поверхневих та підземних вод. Щорічно, в залежності від інтенсивності випадання атмосферних опадів на відвалах утворюються близько 300 тис. м3 розсолів із мінералізацією 127 – 240 г/л. У 1985 – 1993р.р. проведено вивчення стану поверхневих та підземних вод у районі солевідвалів № 1 №4. В результат цих досліджень зафіксований і оконтурений ареал забруднення підземних вод загальною площею 75 га. Мінералізація води у межах ареалу сягала 5, 5г/л. У 1995 р. проведено повторне гідрохімічне опробування наявних режимних пунктів. В результаті досліджень визначено ареал забруднення підземних вод загальною площею 140 га. Засолення поверхневих і підземних вод району солевідвалів вимагає водоохоронних заходів. В першу - чергу це ізоляція тіла солевідвалів від вилуговування його атмосферними опадами. У зв’язку з обмеженою мережею спостережливих свердловин контроль за формуванням та розповсюдженням ареалу забруднення водоносного горизонту в напрямку до ріки Лімниця не проводиться. 2 Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря. У басейні річки розташоване підприємство, яке є стаціонарним джерелом забруднення атмосферного повітря. Для визначення впливу цього підприємства на повітряний басейн над територією, що підлягає моніторингу, необхідно організувати систему спостереження і контролювання. 2.1 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки. |
|
|