Корисливі зловживання, що скоюються шляхом вико­ристання підроблених кредитних авізо.

Здійснення цих злочинів передбачає попереднє отриман­ня злочинцями чистих бланків авізо з відбитками печаток банківських установ. (Авізо — це письмове повідомлення відправника одержувачеві про відвантаження продукції, пе­реведення коштів тощо). Ці бланки можуть бути придбані у комерційних банках або скопійовані за допомогою високотехнологічної копіювальної техніки. З мстою підтвердження джерел грошових коштів, обгрунтування розрахункових операцій складаються підроблені платіжні доручення та інші документи «від імені» підприємницьких організацій (най­частіше — комерційних банків). Треба мати на увазі, що підроблені авізо частіше всього складаються від імені ко­мерційних банків, до розрахункового касового центру (РКЦ) банку платника можуть не надходити і в таких ви­падках проводок по кореспондентських рахунках немає. Ці операції не знаходять відображення також і в табуляграмах взаєморозрахунків, що їх складає РКЦ банку.

До характерних ознак скоєння злочину належать:

· безпосередня доставка нарочним, представниками ко­мерційного банку або його клієнтами кредитового авізо до РКЦ банку одержувача коштів,

· оформлення платіжних документів з порушенням відповідних вимог (рукописне оформлення документа, на­явність виправлень, дописок, відсутність печаток від­правника та інших необхідних реквізитів),

· надходження до РКЦ банку кількох бланків авізо за од­ним номером і серією,

· відсутність підтвердження банком відправника перераху­вання грошових коштів на запит банку отримувача або ініціативне підтвердження (по телетайпу, телеграфу) до­стовірності кредитового авізо без отримання відповідного запиту від банку отримувача,

· наявність на бланку телеграми відправника ознак підробок печатки та підписів працівників банку, відсутність на телеграмі відтиску календарного штампа та підписів працівника відділення зв'язку, а також відсутність або пере­кручення переказового ключа при передачі тексту телеграми.

Виявлення і документування злочинів, які скоюються з використанням підроблених кредитових авізо, здійснюються у таких напрямках:

а) збираються і перевіряються відомості щодо викори­стання підроблених банківських платіжних документів шля­хом аналізу карток по рахунках МФО (міжфінансовий обо­рот) за певний період,

б) у разі виявлення кредитових авізо із ознаками підробок, необхідно в РКЦ і комерційних банках-одержува­чах авізо перевірити, чи надсилалися запити на підтвердження фактів переказу грошових коштів,

в) перевірка авізо, по яких підтвердження про переказ грошей не одержано, надалі здійснюється у банку платника: встановлюється наявність їх копій та інших платіжних доку­ментів, які є підставою для проведення розрахункової опе­рації, з метою подальшого порівняння їх з оригіналом авізо. Крім цього, необхідно зазначені в авізо суми зіставити із сумами, відображеними на кореспондентських рахунках банку платника і банку одержувача,

г) якщо кошти зараховуються на розрахункові рахунки клієнтів, обов'язково треба перевірити достовірність здійснення господарської операції, за яку ці кошти отримані. Для підтвердження або спростування цих фактів аналізуються договори постачання, товарно-транспортні документи та інші супровідні товарні документи (наряди на вантажно-розвантажувальні роботи, товарні ярлики, сертифікати). У бухгалтерії підприємств, що отримали або переказали грошові кошти, необхідно проаналізувати виписку розрахункового рахунку банку, операції, які в ній зазначені, зіставити виписку з особовим рахунком підприємства у банку.

У випадках, коли факт використання підроблених авізо для перерахунків грошових коштів задокументовано, разом із вирішенням питання про порушення кримінальної справи Із керівництвом банку вживаються заходи до блокування j коштів, які надійшли на рахунки клієнтів, і сторнування платіжних документів. Якщо підприємство перерахувало кошти у порядку розрахунків в інші банки, їм надсилаються телеграми з вимогою заблокувати ці кошти та поясненням причин такого звернення. У цих випадках кошти, зараховані на кореспондентські рахунки комерційних банків, списуються з них регіональними підрозділами Національного банку України.

При виявленні і документуванні таких злочинів оперативні співробітники повинні враховувати ту особливість, що і підприємницькі структури, яким перераховуються грошові кошти, можуть бути фіктивними, тобто такими, що j реєструються лише з мстою одержання коштів і ніякою господарською діяльністю не займаються. Тому надзвичайно важливо оперативно відпрацьовувати зв'язки керівників і службовців комерційних банків, інших підприємницьких структур, на чиї рахунки перераховуються кошти. Як правило, ці особи знають дійсних організаторів злочинних дій.