Активізують пізнавальні інтереси дітей творчі завдання

1 зімпровізувати мелодію на певний текст («Дзвіночок дзвенить: дзень, день, день», «Дощик капає: кап-кап»;

2 створити музичний калейдоскоп із колядок та щедрівок;

3 створимти свій варіант музичного портрета;

4 створити свій варіант підголосків.

Формы виконання вправ варіативні: спів хором, группами, індивидуально, “ланцюжком”, чергування проспівування вслух и про себе, сольфеджуя (на голосні, на слоги), з затуленим ротом, з текстом и т. д. При читанні з листа у дитини проходить процес: “бачу – розумію – в думці уявляю – співаю”. В. Сухомлинский зазначав: “читання – це засада мислення та розумового мислення.

Керівник Неля Нікітіна, починає звукові вправи з середини діапазону (примарної зони). Примарні звуки - найбільш природні, зручні у співі.

Для вдосконалення розмовного апарату можуть бути використані наступні скоромовки, рифмовки:

Дзижчить над житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

Прийоми, що сприяють правильній вимові слів:

1 виразне читання тексту, пісні в процесі розучування;

2 колективно читати слова в ритмі пісні (застосовувати цей прийом виконання в швидкому темпі);

3 виразно читати слова, декламувати по одній людині для виразності виконання;

4 прочитати текст пісні - пошепки, чітко вимовляти.

К. І. Станіславський нагадував, що ми повінні стежити за тим, щоб завжди, постійно говорити на сцені і в житті правильно.... Лише за цієї умови " наб’ється " звичка, яка перетвориться у звичку, а нам не доведеться відволікати увагу на дикцію в момент сценічного виступу..[69].

Цікавий досвід роботи у хормейстера Маргаритаи Грицюк — керівник хору «Фантазія» ПДМ м. Рівне. У своїй діяльності вона застосовує такі творчі завдання та ігри:

Гра «Мій звук».

Дітям пропонується ізволікати з різноманітних предметів (ключи, бумага, каменці и т.п.) звуки (стукая, шурша, звеня) та знайти тембр, який спододобався. Пояснити свій вибір.

Гра «Колір та звук»

Розкладені різнокольорові картки. Дітям пропонується, вибрати колір, який би відповідав внутрішньому стану дитини, та виконати слідуючи завдання: — по черзі голосом озвучити колір, яким його чує дитина; — звучати разом (одночасно) кожний по-своєму.

Гра «Эмоцїії».

Картки з визначиними на них емоційними характеристиками (радість, горе, гнів, ніжність) видаються учасникам. Кожний намагається озвучити і передати в русі міміки ту чи іншу эмоцію. Інші діти пояснюють, аналізують побачене.

Рольова гра «Диригент».

Діти виразно емоційно передають диригентськи рухи, застосовуючи невербальну мову.

Гра «Асоціаціі».

Пропонується складання в’язанки асоціацій, пов’язаний з конкретним композитором. Наприклад: «Класик — геній — сонячний — легка музика» (Відповідь: В.А.Моцарт).

Також керівник використовує твори регіонального національного навчання, обробки пісень нашого краю та композиторів Рівненщини.

Розвивати асоціативне мислення можна за допомогою різних творчих ігор, завдань, наприклад: „Склади свою загадку на „музичну" тему". Використовуючи свій музичний і життєвий досвід, учні за подібністю з допомогою уявлення й асоціації складають свої загадки про все, що зв'язане з музикою.

Приклади загадок:

Стоїть великий, як лев, а грає, як сотня людей (орган).

У руці маленька, тоненька, а її всі слухаються (диригентська паличка).

Найчарівніший інструмент, який має кожна людина (голос).

На ній грають серенади (гітара).

Вона металева, а грає як соловей (флейта).

Народна, красива, за нею й пісня кладеться до душі (бандура).

Дзвенить дзвіночок у ліску й допомагає музиці грати (бубен).

Розмаїття творчої уяви на основі асоціацій і досвіду свідчить про спостережливість учнів, уміння образно мислити, узагальнювати уявлення, спричинене іншим.

На цьому етапі навчання учням було запропоноване завдання „Наш квітник", яке спрямоване на виявлення рівня сформованості рефлексії, асоціацій, фантазії. Учні намалювати свій хор як квітник, де кожен його учасник виступав у ролі якоїсь квітки, рослини чи дерева. Завдання проективне, але особливих методик для його розробки не потрібно, тому що учні у процесі обговорення своїх малюнків самі відкривають для себе нерівність стосунків у хорі, ролі кожного його учасника, своє місце в ньому й своє ставлення до цього місця. Крім того, кожен переносить ситуацію свого колективу на новий, незвичний грунт, і це завдання стає надзвичайно творчим.