Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Самоврядування з об’єднаннями громадян






Держава, місцеве самоврядування і громадські формування є са-

мостійними частинами політичної системи суспільства, кожна з яких

має власну структуру, принципи організації та діяльності. Вони є неза-

лежними у вирішенні питань, що належать до їх компетенції, і водно-

час тісно взаємодіють між собою. Зокрема, демократична держава усіля-

ко підтримує самостійність громадських формувань, які у свою чергу

допомагають державі вирішувати завдання соціально-економічного і

культурного характеру, беруть участь у формуванні самих органів

публічної влади тощо.

На сьогодні важливим напрямком діяльності держави є якісна зміна

її взаємовідносин із громадськими формуваннями. Насамперед, йдеться

про переорієнтацію діяльності держави від прямого керівництва гро-

мадськими формуваннями до сприяння реалізації конституційного пра-

ва громадян України на свободу об’єднання в політичні партії та гро-

мадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, як це

передбачено ст. 36 Конституції. Усвідомлення суспільного значення

об’єднань громадян для формування громадянського суспільства і де-

мократичної держави привело до їх інституціоналізації, тобто правового

нормування порядку їх створення та діяльності з боку держави. В Укра-

їні правовий статус об’єднань громадян визначається законами «Про

об’єднання громадян», «Про політичні партії в Україні», «Про молодіжні

та дитячі громадські організації» тощо.

Загальні принципи взаємодії органів державної влади з об’єднан-

нями громадян закріплені у ст. 8 Закону «Про об’єднання громадян»:

1) держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об‘єднань

громадян, легалізованих у порядку, передбаченому законом; 2) втручан-

ня державних органів та службових осіб у діяльність об’єднань грома-

дян, так само як і втручання об’єднань громадян у діяльність держав-

них органів, службових осіб не допускається, крім випадків, передбаче-

них Законом. Взаємодія об’єднань громадян із органами місцевого

самоврядування ґрунтується фактично на тотожних засадах, що дає

підстави для висновку про спільність вихідних засад взаємовідносин

об’єднань громадян з усіма органами публічної влади. Однак на харак-

тер взаємодії суттєво впливає вид самого об’єднання громадян, адже всі

вони, незалежно від назви, поділяються на політичні партії та гро-

мадські організації.

Політичні партії відіграють особливу роль у політичній системі. Дер-

жава та місцеве самоврядування є тими соціальними інститутами, де

партійні інтереси можуть виступати як суспільні, забезпечуватися влад-

ною підтримкою, супроводжуватися механізмом їх реалізації. Однак

державний і муніципальний апарат не повинен «зрощуватися» з партій-

ним, тому органам публічної влади та їх посадовим особам заборонено

виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати

їм привілеї, сприяти у провадженні їх діяльності. Членами політичних

партій не можуть бути судді, працівники прокуратури, працівники ор-

ганів внутрішніх справ, співробітники СБУ та військовослужбовці.

Політичні партії відіграють ключову роль у формуванні органів

публічної влади, оскільки є головними суб’єктами права висування кан-

дидатів на всі виборні посади в органах публічної влади — від поста Пре-

зидента України до депутата місцевої ради. Саме за партійною ознакою

потім формуються депутатські фракції у Верховній Раді України, Вер-

ховній Раді АРК та місцевих радах, новий склад уряду (особливо ко-

аліційного).

На відміну від політичних партій, громадські організації обмежені

в можливостях участі у виборчому процесі. Вони не мають права вису-

вати кандидатів на виборах чи брати участь у фінансуванні передвибор-

ної кампанії, однак можуть поряд із партіями брати участь у передви-

борній агітації.

Всі об’єднання громадян підлягають обов’язковій легалізації, яка

може бути здійснена шляхом реєстрації або повідомлення про заснуван-

ня. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають

обов’язковій реєстрації Міністерством юстиції України, їх місцеві осе-

редки та місцеві об’єднання громадян — Головним управлінням Мініс-

терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними,

Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в

містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконкомами сіль-

ських, селищних, міських рад. Всеукраїнські та місцеві громадські ор-

ганізації можуть легалізуватися і шляхом повідомлення про заснування.

Для здійснення цілей і завдань зареєстровані об’єднання громадян

можуть представляти і захищати свої законні інтереси та інтереси своїх

членів у державних та громадських органах, брати участь у політичній

діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації),

вносити пропозиції до органів публічної влади тощо. Центральні орга-

ни об’єднань громадян мають право розробляти і вносити на розгляд

органів публічної влади проекти нормативно-правових актів з питань

своєї статутної діяльності. Під час зустрічей з посадовими особами ор-

ганів публічної влади представники об’єднань громадян мають змогу

інформувати їх про наявні в суспільстві проблеми, висловлювати влас-

не бачення шляхів і способів їх вирішення.

Об’єднання громадян беруть активну участь у вирішенні питань

місцевого значення та в діяльності органів місцевого самоврядування.

Їх представники можуть бути присутніми на сесіях місцевих рад з пра-

вом дорадчого голосу, брати участь у засіданнях постійних комісій

місцевих рад, виконавчих комітетів, загальних зборах громадян за

місцем проживання, проводити спільні засідання з органами самоор-

ганізації населення.

Невтручання в законну статутну діяльність об’єднань громадян з

боку органів публічної влади та їх посадових осіб не виключає контро-

лю за законністю їх функціонування. Зокрема, органи, які проводять їх

легалізацію, здійснюють контроль за додержанням ними положень ста-

тутних документів; нагляд за додержанням законності об’єднаннями

громадян здійснюють органи прокуратури, а контроль за джерелами,

розмірами надходжень і сплатою податків — фінансові органи й орга-

ни Державної податкової адміністрації.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.