Судді 6

1. Сини Ізраїля [знову] почали учиняти лихе перед очима Господа, і віддав їх Господь в руки мідіян на сім літ.

2. Важкою була рука мідіян над Ізраїлем, і сини Ізраїля вчинили собі печери від мідіян у горах, і міцні укріплення.

3. Коли посіє Ізраїль, прийдуть мідіяни й Амалик і мешканці Кедему;

4. І стоять шатрами, і винищують урожай землі до самої Гази, і не лишають для поживи Ізраїлеві ні вівці, ні вола, ані віслюка.

5. Бо вони приходили з худобою і з шатрами своїми, приходили в такій чисельності, як сарана; їм і верблюдам їхнім не було порахунку, і ходили по землі, спустошуючи її.

6. І вельми зубожів Ізраїль від мідіян, і заволали сини Ізраїля до Господа.

7. І коли заволали сини Ізраїля до Господа на мідіян,

8. Послав Господь пророка до синів Ізраїля, і сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, вивів вас із дому рабства.

9. Визволив вас із руки єгиптян та з руки всіх, що пригнічували вас, прогнав од вас, і дав вам землю їхню,

10. І сказав вам: Я Господь, Бог ваш; не шануйте богів аморейських, на землі яких ви мешкаєте; але ви не підкорилися голосові Моєму.

11. І прийшов Ангел Господній, і сів у Офрі під дубом, що належав Йоашеві авіезерянину; син його Гедеон молотив тоді пшеницю у виноградному чавилі, аби приховати це від мідіян.

12. І з'явився до нього Ангел Господній, і сказав йому: Господь з тобою, хоробрий воїне!

13. Гедеон сказав йому: Пане мій! Якщо Господь з нами, то чому спостигло нас усе це? І де всі чудеса Його, про котрі оповідали нам батьки наші, говорячи: З Єгипту вивів нас Господь? Нині залишив нас Господь і віддав у руки мідіянам.

14. Глянувши на нього, Господь сказав: Рушай із силою твоєю, і врятуй Ізраїля від руки мідіян; знай, Я, посилаю тебе.

15. [Гедеон] сказав Йому: Господе! Як урятую я Ізраїля? Ось, моя родина найнужденніша в Манасії, і я в домі батька мого найменший.

16. І сказав йому Господь: Я буду з тобою, і ти завдаси поразки мідіянам, як одному чоловікові.

17. [Гедеон] сказав йому: Якщо я надбав благодаті перед очима Твоїми, то вчини мені знамення, що Ти говориш зі мною.

18. Не відходь звідси, благаю тебе, доки я не прийду до тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед Тобою. Він сказав: Я залишусь до повернення твого.

19. Гедеон пішов і приготував козеня і опрісноків з ефи борошна; м'ясо поклав до корзини, а юшку влив до горщика, і приніс до Нього, і запропонував під дубом.

20. І сказав йому Ангел Божий: Візьми м'ясо і опрісноки, і поклади на цей камінь, і вилий юшку. Він так і вчинив.

21. Ангел Господній простягнув кінець палиці, котра була в руці його, торкнувся м'яса і опрісноків; і знявся з каменя вогонь, і спожив м'ясо й опрісноки; і Ангел Господній зник з-перед очей його.

22. І побачив Гедеон, що це Ангел Господній, і сказав Гедеон: [Ох], Володарю Господе! Тому що я бачив Ангела Господнього лицем до лиця.

23. Господь сказав йому: Мир тобі, не бійся, не помреш.

24. І спорудив там Гедеон жертовника Господові, і назвав його Єгова-Шалом. Він є ще донині в Офрі Авіезеровій.

25. Тієї ночі сказав йому Господь: Візьми бичка зі стада батька твого і другого бичка семилітнього, і зруйнуй жертовника Ваала, котрий у батька твого, і зрубай святе дерево, що біля нього.

26. І споруди жертовника Господові, Богові твоєму, на верховині скелі цієї, як належить, і візьми другого бичка, і принеси для всеспалення на дровах дерева, яке зрубаєш.

27. Гедеон узяв десятеро з рабів своїх і вчинив, як говорив йому Господь; та оскільки він боявся домашніх батька свого і мешканців міста зробити це вдень, то вчинив це вночі.

28. Уранці підвелися мешканці міста, аж ось, жертовник Ваалів зруйнований, і дерево при ньому зрубане, і другий бичок піднесений для всеспалення на новоспорудженому жертовнику.

29. І говорили вони один одному: Хто це вчинив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Йоашів, учинив це.

30. І сказали мешканці міста Йоашові: Виведи сина твого: він має вмерти за те, що зруйнував жертовника Ваала і зрубав дерево, котре при ньому.

31. Йоаш сказав усім, що підступилися до нього: Чи вам заступатися за Ваала, чи ви врятуєте його? Хто буде заступатися за нього, той буде приречений на смерть цього ж ранку; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, тому що він зруйнував його жертовника.

32. І почав називати його від того дня Єруббаалом, говорячи: Нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовника його.

33. А тим часом, усі мідіяни і амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли [Йордан] і отаборилися в долині Ізреел.

34. А Дух Господній виповнив Гедеона; він засурмив у сурму, і скликаний був Авіезер йти за ним.

35. І послав послів до всього коліна Манасіїного, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Нефталима, і ці прийшли назустріч із ним.

36. І сказав Гедеон Богові: Якщо Ти врятуєш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти,

37. То ось, я постелю на току стрижену вовну: якщо роса буде лиш на вовні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти порятуєш Ізраїля моєю рукою, як говорив Ти!

38. І сталося так. І підвівся він уранці, другого дня, і почав вичавлювати вовну і вичавив із вовни повне горня роси.

39. І сказав Гедеон Богові: Не розгнівайся на мене, якщо знову скажу і ще востаннє вчиню випробування над вовною: нехай буде сухо лише на одній вовні, а на всій землі нехай буде роса.

40. Бог так і вчинив тієї ночі: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.