Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга пророка Ісаї 6 страница






21. Немає миру лиходіям, говорить Бог мій.

Ісаїя 58

1. Гукай голосно, не утримуйся; піднеси голос твій, мов сурма, і покажи народові Моєму на беззаконня його, і домові Якова – гріхи його.

2. Вони щодня шукають Мене і хочуть знати шляхи Мої, ніби народ, що чинить праведно і не залишає законів Бога свого; вони благають Мене судів правди, прагнуть наблизитися до Бога.

3. Нащо ми постимося, коли Ти не бачиш? Упокорюємо душі свої, а Ти не знаєш? Ось, у день посту вашого ви звершуєте волю вашу і вимагаєте важкої праці від інших.

4. Ось, ви поститеся для сварок і розбрату і для того, щоб зухвалою рукою бити інших; ви не поститеся в цей час так, щоб голос ваш був почутий угорі.

5. Чи такий той піст, котрого Я вибрав, – день, коли людина знесилює душу свою, коли згинає голову свою, мов тростина, і підстеляє під себе вереття і попіл? Чи це назвеш постом і днем, що угодний Господові?

6. Ось піст, котрого Я вибрав: Розбий кайдани неправди, розітни ланцюги ярма, і пригноблених відпусти на волю, і розламай усіляке ярмо:

7. Поділися з голодним хлібом твоїм і вбогих, що поневіряються, заведи до оселі; коли побачиш роздягнутого – одягни його; і від єдинокровного твого не ховайся.

8. Тоді засяє, мов зоря, світло твоє, і уздоровлення твоє невдовзі зросте, і правда твоя піде перед тобою, і слава Господня буде супроводжувати тебе.

9. Тоді ти покличеш, і Господь почує; заволаєш, і Він скаже: Ось Я! Коли ти викинеш із середовища твого ярмо, перестанеш піднімати пальця і говорити образливе,

10. І віддаси голодному життя твоє, і наситиш душу змученого: тоді світло твоє засяє в темряві, і морок твій [буде], мов полудень;

11. І буде Господь вождем твоїм завжди, і в пору посухи буде насичувати душу твою і виповнювати кості твої, і ти будеш, як напоєний водою сад, і як джерело, котрого вода ніколи не вичерпається.

12. І забудуються [нащадками] твоїми пустелі віковічні: ти відновиш підвалини поколінь, і будуть називати тебе відновлювачем зруйнованого та шляхів для населення.

13. Якщо ти утримаєш ногу твою заради суботи від задоволення вигадок твоїх святого дня Мого, і будеш називати суботу втіхою, святим днем Господнім, пошанованим, і вшануєш її тим, що не будеш займатися звичними твоїми клопотами, догоджати забаганці твоїй і марнословити,

14. То будеш мати радість у Господі, і Я піднесу тебе на верховини землі і дам споживати тобі спадщину Якова, батька твого: уста Господні виповіли це.

Ісаїя 59

1. Ось, рука Господа не зменшилася для того, щоб рятувати, і вухо Його не поважчало для того, щоб чути.

2. Але беззаконня ваші відлучили вас від Бога, і гріхи ваші відвертають лице [Його] од вас, щоб не чути.

3. Бо руки ваші осквернені кров'ю, а пальці ваші – беззаконням; уста ваші виповідають лжу, язик ваш проголошує неправду.

4. Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не захищає істину; сподіваються на пусте і виповідають брехню, започатковують зло і породжують злочини.

5. Висиджують гадючі яйця і тчуть павутиння; хто поживу з них учинить – помре, а якщо роздушить, – виповзе гадюка.

6. Павутиння їхнє для одягу непридатне, і вони не покриються своїм витвором; справи їхні – вправи неправедні, і насильство в руках їхніх.

7. Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття безневинної крови; думки їхні – думки нечисті, спустошення і загибель на стежках їхніх.

8. Шляхів миру вони не відають, і немає суду на стежках їхніх; шляхи їхні криві, і ніхто, хто рухається ними, не знає миру.

9. А тому так далеко від нас суд, і правосуддя не сягає до нас; ждемо на світло, і ось пітьма, – озорення, і ходимо в мороці.

10. Обмацуємо, наче сліпі, стіну, і, наче без очей, ходимо навпомацки в полудень, наче в сутінки, серед живих – як мертві.

11. Усі ми ревемо, як ведмеді, і стогнемо, як голуби; наджидаємо суду, і немає [його], – порятунку, але він задалеко від нас.

12. Бо злочини наші численні перед Тобою, і гріхи наші свідкують супроти нас; бо злочини наші з нами, і беззаконня наші ми знаємо.

13. Ми зрадили, і збрехали перед Господом, і відступили од Бога нашого; обмовляли наклепом і зрадою, започатковували і народжували з серця ложні слова.

14. І суд відступив назад, і правда стала віддалік, бо істина спіткнулася на майдані, і чесність не може увійти.

15. І не стало істини, і той, що ухиляється від зла, зазнав образи. І Господь побачив це очима своїми і обурився, що немає суду.

16. І бачив, що немає людини, і дивувався, що немає заступника; і допомогло Йому рамено Його, і правда Його підтримала Його.

17. І Він поклав на Себе правду, мов панцера, і шолом спасіння – на голову Свою; і одягнувся в шати помсти, наче в одяг, і покрив Себе ревністю, мов плащем.

18. У міру покарання, за цією мірою Він поверне супротивникам Своїм – люттю, а ворогам Своїм – помстою, островам відплатить належним.

19. І злякаються ймення Господнього на заході і слави Його – на сході сонця. Якщо ворог прийде, мов ріка, п'одув Господній прожене Його.

20. І прийде Визволитель Сіону і [синів] Якова, що відвернуться од безчестя, говорить Господь.

21. І ось, заповіт Мій з ними, говорить Господь: Дух Мій, котрий на тобі, і слова Мої, котрі вклав Я в уста твої, не відступлять од уст твоїх і від уст нащадків твоїх, і від уст нащадків нащадків твоїх, говорить Господь, віднині і довіку.

Ісаїя 60

1. Підведися, світися, [Єрусалиме], бо прийшло світло твоє, і слава Господня зійшла над тобою.

2. Бо ось, пітьма накрила землю, і морок – народи; а над тобою засіяє Господь, і слава Його з'явиться над тобою.

3. І прийдуть народи до світла твого, і царі – до промінкого над тобою сяяння;

4. Зведи очі твої і подивися довкола: усі вони збираються, ідуть до тебе; сини твої здалеку йдуть і донечок твоїх на руках несуть.

5. Тоді побачиш і зрадієш, і затремтить і поширшає твоє серце, тому що скарби моря попливуть до тебе, і маєтність народів прийде до тебе.

6. Безліч верблюдів заполонить тебе – дромадери з Мідіяну та Ефи; всі вони із Шеви прийдуть, золото принесуть і ладан, і сповістять славу Господа.

7. Усі вівці кедарські будуть зібрані до тебе; барани невайотські послужать тобі: зійдуть на вівтар Мій пожертвою бажаною, і Я прославлю дім слави Моєї.

8. Хто вони, що летять, мов хмарини, і як голуби – до голубників своїх?

9. Так, на Мене чекають острови і попереду в них кораблі таршішські, щоб перевезти синів твоїх здалеку, і з ними срібло їхнє і золото їхнє в ім'я Господа Бога твого і Святого Ізраїлевого, тому що Він прославив тебе.

10. Тоді сини чужинців будуть споруджувати мури твої, і царі їхні – служитимуть тобі; бо у гніві Моєму Я карав тебе, але в добрій волі Моїй буду милостивим до тебе.

11. І будуть завше відчинені брами твої, не будуть зачинятися ні вдень, ні вночі, щоб до тебе принесена була маєтність народів і були приведені їхні царі.

12. Бо народ і царства, котрі не захочуть служити тобі, загинуть, і такі народи винищаться дощенту.

13. Слава Ливану прийде до тебе, кипарис і явір, і разом кедр, щоб оздобити місце святині Моєї, – і Я прославлю підніжжя ніг Моїх.

14. І прийдуть до тебе упокорені сини пригноблювачів твоїх, і впадуть до ступнів ніг твоїх всі ті, що зневажали тебе, і назвуть тебе містом Господа, Сіоном Святого Ізраїлевого.

15. Замість того, що ти був залишений і ненавиджений аж так, що ніхто не проходив [через] тебе, Я вчиню тебе величчю навіки, радістю від родів і до родів.

16. Ти будеш насичуватися молоком народів, і груди царські смоктати будеш, і спізнаєш, що Я Господь – Рятівник твій і Визволитель твій, Сильний Якова.

17. Замість міді буду привозити тобі золото, і замість заліза – срібло, і замість деревини – мідь, і замість каміння – залізо; і настановлю правителем твоїм мир, наглядачами твоїми – правду.

18. Уже не чутно буде насильства на твоїй землі, спустошення і руйнування – у володіннях твоїх; і будеш називати стіни твої порятунком і брами твої – славою.

19. Не буде вже сонце служити тобі світлом денним, і сяяння місяця – світити тобі; але Господь буде для тебе вічним світлом, і Бог твій – славою твоєю.

20. Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій не сховається; бо Господь буде для тебе вічним світлом, і скінчаться дні жалоби твоєї.

21. І увесь народ твій буде праведний, навіки успадкує землю – паросток насадження Мого, діяння рук Моїх, для уславлення Мого.

22. Від незначного учиниться тисяча, а від малого слабкого – сильний народ. Я, Господь, покваплюся звершити це свого часу.

Ісаїя 61

1. Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити вбогим, послав Мене уздоровлювати скорботних серцем, проповідувати бранцям визволення і в'язням – відчинити тюрми.

2. Проповідувати літо Господнє сприятливе і день помсти Бога нашого, втішати усіх зажурених,

3. Сповістити зажуреним на Сіоні, що вони замість попелу дістануть оздоби, замість плачу – єлей радости, замість пригніченого духу – гарні шати; і назвуть їх міцними правдою, насадженням Господа на славу Йому.

4. І забудують пустелі одвічні, відбудують давні руїни і міста спустошені, що залишалися пусткою від давніх родів.

5. І прийдуть чужинці, і будуть випасати череди ваші; і сини чужинців [будуть] вашими землеробами і вашими виноградарями.

6. А ви будете називатися священиками Господа, – служниками Бога нашого будуть називати вас; будете користуватися набутком народів і славитися їхньою славою.

7. За ганьбу вам буде удвічі; за обмову вони будуть тішитися своєю долею, тому що на землі своїй дістануть удвічі; веселощі вічні будуть у них.

8. Бо Я, Господь, люблю правосуддя, ненавиджу грабіжництво з насильством, і віддам заплату їм за істиною, і заповіта вічного складу з ними.

9. І стане відомим серед народів сім'я їхнє, і нащадки їхні – серед племен; усі, що бачили їх, – спізнають, що вони – сім'я, благословенне Господом.

10. Радісно буду втішатися Господом, звеселіє душа моя Богом моїм; бо Він одягнув мене в шати порятунку; в одяг правди зодягнув мене, як на нареченого, поклав вінця, і, як наречену, прикрасив оздобами.

11. Бо, як земля вирощує рослини свої, і наче город вирощує посіяне в ньому, – так Господь Бог виявить правду і славу перед усіма народами.

Ісаїя 62

1. Не змовчу заради Сіону і заради Єрусалиму не заспокоюся, аж доки не зійде, як світло, правда його, і порятунок його – як палаючий світильник.

2. І побачать народи правду твою і всі царі – славу твою, і назвуть тебе новим ім'ям, котре вимовлять уста Господні.

3. І будеш вінцем слави в руці Господній і царською короною – на долоні Бога твого.

4. Уже не будуть називати тебе залишеною і землю твою не будуть уже називати пустелею, але називатимуть тебе: Моя в ній утіха, а землю твою – заміжня, бо Господь приязний до тебе, і земля твоя пошлюбиться.

5. Як юнак стає до шлюбу з юнкою, так пошлюбуються з тобою сини твої; і, [як] наречений радіє з нареченої, так буде радіти тобою Бог твій.

6. На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, [котра] не мовчатиме ні вночі, ні вдень. О, ви, що нагадуєте про Господа! Не замовкайте!

7. Не замовкайте перед Ним, аж доки Він не відбудує, і доки не вчинить Єрусалим славою на землі.

8. Господь присягнувся правицею Своєю і міцним раменом Своїм: Не дам уже зерна твого в страву ворогам твоїм, і сини чужинців не будуть пити вина твого, над котрим ти потрудився.

9. Але ті, що збирають його, будуть їсти його і прославлятимуть Господа, і збирачі винограду будуть пити [вино] його на подвір'ях святині Моєї.

10. Проходьте, проходьте через браму, приготуйте шлях народові: Вирівнюйте, вирівнюйте дорогу, приберіть каміння, піднесіть знамено для народів.

11. Ось, Господь оголошує до рубежів землі: Скажіть доньці Сіону: Іде Рятівник твій; нагорода Його – з Ним і відплата Його – перед Ним.

12. І назвуть їх народом святим, спокутуваним від Господа, а тебе назвуть знайденим містом не залишеним.

Ісаїя 63

1. Хто це йде від Едому, у червоних шатах із Боцри? Який величавий у Своїм одязі, що виходить у повноті сили Своєї? Я – що виповідає правду, потужний, щоб рятувати.

2. А від чого шати Твої червоні і одяг у Тебе, як у чавильника винограду?

3. Я топтав Сам у чавилі, і з народів нікого не було зі Мною; Я топтав їх у гніві Моєму і чавив їх у люті Моїй; кров їхня бризкала на шати Мої, і Я заплямував всю одежу Мою;

4. Бо день помсти – у серці Моєму, і рік Моїх спокутуваних прийшов.

5. Я дивився, – і не було помічника; дивувався, що не було того, хто підтримує; але помогло Мені рамено Моє, і лють Моя – вона підтримала Мене.

6. І потоптав Я народи у гніві Моєму, і понищив їх у люті Моїй, і вилив на землю кров їхню.

7. Пригадаю милості Господні і славу Господню за все, що Господь подарував нам, і глибоку приязнь [Його] до Ізраїлевого дому, котру виявив Він йому за милосердям Своїм і за багатьма щедротами Своїми.

8. Він сказав: Беззаперечно вони – народ Мій, діти, котрі не обдурять, і Він був для них Рятівником.

9. У всілякій журбі їхній Він не залишав їх, і Ангел Його присутности рятував їх; через любов Свою і милосердя Своє Він визволив їх, узяв і носив їх кожного дня старожитнього.

10. Але вони зворохобилися і завдали жалю Святому Духові Його; а тому Він став супротивником їхнім: Сам воював супроти них.

11. Тоді народ Його пригадав старожитні дні Мойсеєві: де Той, Котрий вивів їх з моря з пастирем овечок Своїх? Де Той, Котрий вклав у серце його Святого Духа Свого,

12. Котрий вів Мойсея за праву руку величним раменом Своїм, розділив перед ними води, щоб вчинити Собі вічне ймення.

13. Котрий вів їх через безодні, мов коня степом, [і] вони не спотикалися?

14. Як череда сходить у долину, Дух Господній вів їх до спочину. Так вів Ти народ Твій, щоб вчинити Собі уславлене ймення.

15. Поглянь з небес і подивися з оселі святині Твоєї і Слави Твоєї: де ревність Твоя і могутність Твоя? – Добре серце Твоє і милості Твої до мене притримані.

16. Лише Ти – Батько наш; бо Авраам не впізнає нас, та й Ізраїль не визнає нас за своїх; Ти, Господе, – Вітець наш, од віку ймення Твоє: Визволитель наш.

17. Нащо, Господе, Ти дозволив нам збочити зі шляхів Твоїх, ожорсточитися серцю нашому, щоб не боятися Тебе? Обернися, заради служників Твоїх, заради колін спадку Твого.

18. Недовго володів ним народ Святині Твоєї; вороги наші потоптали Святиню Твою.

19. Ми стали такими, над якими Ти начебто ніколи не володарював, і над котрими не називалося ймення Твоє.

Ісаїя 64

1. О, якби Ти роздер небеса [і] зійшов! Гори розтанули б від обличчя Твого,

2. Мов палючий вогонь, що від нього кипить вода, – щоб отак учинилося відомим ворогам Твоїм ймення Твоє; щоб від обличчя Твого здригнулися народи.

3. Коли Ти звершував грізні діяння, на котрі ми не чекали, і сходив, – гори танули від лиця Твого.

4. Бо од віку не чули, не завважували вухом, і жодне око не бачило іншого бога, окрім Тебе, котрий стільки вчинив би для тих, що сподіваються на нього.

5. Ти милостиво зустрічав зраділого і такого, що чинив правду і згадував Тебе на шляхах Твоїх. Та ось, Ти розгнівався, тому що ми здавна грішили; то хіба ми будемо врятовані?

6. Усі ми стали – мов нечистий, і вся праведність наша, – наче поплямований одяг; і всі ми зблякли, мов би листок, і беззаконня наші, наче вітер, несуть нас геть.

7. І немає нікого, хто прикликав би ймення Твоє, хто заповзявся б міцно триматися за Тебе; а тому Ти утаємничив од нас лице Твоє і залишив нас на загибель від беззаконня нашого.

8. Але нині, Господе, Ти – Батько наш; ми – глина, а Ти наш Творець, і всі ми – діяння руки Твоєї.

9. Не гнівайся, Господе, без міри, і не вічно пам'ятай беззаконня. Поглянь же, ми всі – народ Твій.

10. Міста Святині Твоєї зробилися пустелею; пустелею став Сіон і Єрусалим спустошений.

11. Дім освячення нашого і слави нашої, де батьки наші прославляли Тебе, спалений вогнем, і всі коштовності наші пограбовані.

12. Чи будеш після цього утримуватися, Господе, чи будеш мовчати і карати нас без міри?

Ісаїя 65

1. Я відкрився тим, що не запитували про Мене; Мене знайшли ті, що не шукали Мене: Ось Я! Ось Я! Говорив Я народові, що не йменувався ім'ям Моїм.

2. Щодня простягав Я руки Мої до народу непокірного, що ходив шляхом недобрим, за своїми помислами.

3. До народу, котрий постійно ображає Мене противіч, приносить пожертви у дібровах і спалює кадіння на черепках.

4. Сидить у гробницях і ночує в печерах, і їсть свиняче м'ясо, і гидке вариво у посуді в нього.

5. Котрий говорить: Зупинися, не підходь до мене, тому що я святий для тебе. Вони – дим для Мене на запах, вогонь, що горить кожного дня.

6. Ось що написано перед лицем Моїм: Не промовчу, але віддячу, віддячу в нутро їхнє.

7. За всі беззаконня ваші, та беззаконня батьків ваших, говорить Господь, котрі обкурювали кадінням гори і пагорби, обмовляли Мене, Я відміряю платню у нутрощах їхніх за попередні вчинки їхні.

8. Так говорить Господь: Коли у виноградному гроні є сік, тоді кажуть: Не пошкодь його, бо в ньому благословення; те саме вчиню я заради служників Моїх, щоб не всіх вигубити.

9. І виведу з Якова сім'я, і з Юди – спадкоємця гір Моїх, і успадкують це вибрані Мої, і служники Мої будуть там жити.

10. І буде Шарон пасовиськом для отари і долина Ахор – місцем спочину для худоби народу Мого, котрий шукав Мене.

11. А вас, котрі залишили Господа, забули святу гору Мою, готуєте трапезу для Ґада і розчиняєте повну чашу для Мені.

12. Вас прирікаю Я під меч, і всі ви схилитеся, і вас зітнуть, тому що Я кликав – а ви не відповідали, говорив – а ви не чули, проте вчиняли недобре в очах Моїх і вибирали те, що було небажане Мені.

13. А тому так говорить Господь Бог: Ось, служники Мої будуть їсти, а ви будете голодувати; слуги Мої будуть пити, а ви будете знемагати від спраги.

14. Слуги Мої будуть веселитися, а ви будете в соромі; слуги Мої будуть співати від сердечної радости, а ви будете кричати від сердечної скорботи і ридати від згніченого духу.

15. І залишите ім'я ваше вибраним Моїм для прокляття; і вб'є тебе Господь Бог, а слуг Своїх назве іншим ім'ям,

16. Котрим, якщо хтось буде благословляти себе на землі, буде благословлятися Богом істини; і хто буде присягатися на землі, буде присягатися Богом істини, – тому що попередні страждання забудуться і приховані від очей Моїх.

17. Бо ось, Я утворюю нове небо і нову землю, і попередні вже не будуть згадувані і не прийдуть на серце.

18. А ви будете веселитися і радіти у віках тим, що Я утворюю: Бо ось, Я утворюю Єрусалим веселощами і народ його радістю.

19. І буду утішатися Єрусалимом і веселитися народом Моїм; і не буде чутно в ньому більше голосу плачу і голосу волання.

20. Там уже не буде більше малолітнього і старця, котрий не сягнув би повноти днів Своїх; бо столітній буде помирати юнаком, а столітній грішник буде проклятий.

21. І будуть споруджувати будинки і жити в них, і садити виноградники і їсти плоди їхні.

22. Не будуть будувати, щоб інший замешкав, не будуть садити, щоб інший їв; бо дні народу Мого будуть, як дні дерева, і вибрані Мої довго будуть користуватися витворами рук своїх.

23. Не будуть працювати даремно і народжувати дітей на горе; тому що будуть насінням, благословенним від Господа, і, нащадки їхні з ними.

24. І станеться, раніше, аніж вони озвуться, – Я відповім; вони ще будуть говорити, і Я вже почую.

25. Вовк і ягнятко будуть пастися вкупі, і лев, як віл, буде їсти солому, а для гадини порох буде поживою: вони не завдаватимуть лиха і шкоди на всій святій горі Моїй, говорить Господь.

Ісаїя 66

1. Так говорить Господь: Небо – престол Мій, а земля – підніжжя ніг Моїх; де ж ви збудуєте дім для Мене, і де місце спочину Мого?

2. Бо все це вчинила рука Моя, і все це було, говорить Господь. А ось на кого Я подивлюся (приязно): На сумирного і пригніченого духом, і на того, хто тремтить перед словом Моїм.

3. Бо хто приносить у пожертву вола, такий самий, як убивник чоловіка; А хто приносить на пожертву ягнят, – такий самий, як убивник пса; а хто приносить дара, – такий самий, як той, що приносить свинячу кров; а хто вчиняє кадіння, – такий самий, як той, що молиться до ідола. Бо вони вибрали власні шляхи, і душа їхня знаходить задоволення в мерзотах їхніх,

4. Отак і Я використаю їхню облуду і наведу на них жахливе для них; тому що Я кликав – і не відповів жодний, говорив – і вони не чули, а чинили недобре в Моїх очах і вибирали те, що небажане Мені.

5. Вислухайте слово Господнє ті, що в трепеті перед словом Його: ваші брати, що ненавидять вас і проганяють вас за ймення Моє, говорять: Нехай явить Себе в Славі Господь, і ми подивимося на втіху вашу. Але вони будуть посоромлені.

6. Ось, гомін з міста, голос із храму, голос Господа, що віддає покаранням ворогам Своїм.

7. Іще не страждала пологами, а породила, передніше, аніж настав біль її, розродилася сином.

8. Хто чував про таке? Хто бачив схоже на це? Чи виникала країна упродовж дня? Чи народжувався народ воднораз, як Сіон: заледве почав пологами страждати, – і породив синів своїх.

9. Чи доведу Я до пологів, і не дам породити? – Говорить Господь. Або, даючи сили народити, чи замкну [лоно]? – говорить Бог твій.

10. Звеселійте з Єрусалимом і радійте за нього всі, хто любить його! Радійте з ним радістю всі, хто журився за нього.

11. Щоб вам їсти і насичуватися від грудей втіхи його, впиватися і розкошувати повнотою слави його.

12. Бо так говорить Господь: Ось, Я спрямовую до нього мир, як ріку, і скарби народів, як потік повені, для насолоди вашої; на руках будуть вас носити і на колінах пестити.

13. Як утішає кого-небудь мати, так і Я втішатиму вас, і ви будете мати розраду в Єрусалимі.

14. І побачите це, і зрадіє серце ваше, і кості ваші розквітнуть, як молода трава, і відкриється рука Господня слугам Його, а на ворогів Своїх Він розгнівається.

15. Бо ось, прийде Господь у вогні, і колісниці Його – як вітер, щоб вилити гнів Свій з люттю і гнів Свій з палаючим вогнем.

16. Бо Господь з вогнем і мечем Своїм учинить суд над кожною плоттю, і багато буде понищених Господом.

17. Ті, котрі освячують і очищають себе в дібровах, один по одному, їдять свиняче м'ясо і мерзоту та мишей, – усі загинуть, говорить Господь.

18. Бо Я [знаю] вчинки їхні і думки їхні; і ось, прийду зібрати всі народи і всі язики, і вони прийдуть і побачать славу Мою.

19. І покладу на них ознаку, і пошлю із врятованих від них до народів: у Таршіш, Пул, і Лул, у Мешех і Кос, у Тувал та Яван, на острови далекі, котрі не чули про Мене і не бачили слави Моєї; і вони сповістять народам славу Мою.

20. І приведуть усіх братів ваших від усіх народів у дарунок Господові на конях і колісницях, і на ношах, і на мулах, і на швидких верблюдах, – на святу гору Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як сини Ізраїлеві приносять дарунки до Господнього дому у чистому посуді.

21. З них буду брати також за священиків і левитів, говорить Господь.

22. Бо як нове небо і нова земля, котрі Я витворю, завжди будуть перед лицем Моїм, говорить Господь, так буде і насіння ваше, і ймення ваше.

23. Тоді щонового місяця і щонової суботи буде приходити всіляка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь.

24. І будуть виходити, і побачать трупи людей, що відступилися від Мене: бо черва їхня не помре, і вогонь їхній не загасне, і будуть вони мерзотою для всілякої плоті.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.