Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Контент-аналіз






    Це якісно-кількісний метод, що дозволяє визначити об’єктивні одиниці дослідження і обсяги та частоту їх появи у масиві текстів. Активно застосовується у соціальних дослідженнях, пропаганді, журналістиці, психологічних дослідженнях тощо. Найефективнішим є використання контент-аналізу у випадках, коли:

    · вихід на промовця непрямий

    · мовний чинник є вирішальним для дослідження

    · занадто великими є обсяги матеріалу

    Одиницею дослідження у контент-аналізі може бути тема, слово, символ тощо.

    Прагматичний аналіз вивчає мовні структури комунікації. Наприклад, було встановлено, що висловлювання, якими ми користуємося, бувають двох типів: констативи та перформативи. Констативи пасивно фіксують дійсність (наприклад: “Падає сніг”), а перформативи, навпаки, активно її формують (наприклад: “Ти міг би допомогти мені”).

    Розподіл висловлювань на констативи і перформативи безпосередньо враховується в рекламі, яка зацікавлена у спонуканні людини до купівлі товару.

    Структурний аналіз – це формальний аналіз літературних текстів з метою визначення особливостей структури конкретного тексту. Одне з найяскравіших досліджень з використанням цієї методики було виконано В.Проппом («Морфологія казки»). В.Пропп встановив, що:

    1 - постійними, сталими елементами казок всіх часів і народів є функції дійових осіб;

    2 - казка має обмежену кількість таких функцій;

    3 - послідовність функцій завжди та ж сама.

    Загалом В.Пропп визначив 31 функцію (відлучка, заборона, порушення заборони, випитування, отримання…)

    Пропагандистський аналіз вивчає аудиторію і групові норми поведінки, стиль і методи подачі інформації. Схема пропагандистського аналізу включає такі складові:

    1 - ідеологія і мета пропагандистської компанії;

    2 - контекст, у якому відбувається пропаганда;

    3 - структура пропагандистської організації;

    4 - цільова аудиторія;

    5 - техніка, що використовується ЗМІ;

    6 - спеціальна техніка;

    7 - реакція аудиторії на техніку впливу;

    8 - контрпропаганда, якщо вона є;

    9 - ефективність та оцінки.

    Цей метод додав дві моделі комунікації до існуючих: модель викривлення джерела та модель легітимізації джерела (автори моделей Дж.Джоветт і В.О’Доннелл).

    Модель викривлення джерела відбиває ситуацію, коли пропагандист (П) створює викривлене джерело (П1), з якого і виходить повідомлення (Пов). Таким чином, отримувач (О) розглядає інформацію як таку, що надійшла з джерела П1, не знаючи про існування оригіналу.

    Модель легітимізації джерела: оригінальне повідомлення (Пов1) таємно вміщується у легітимному джерелі (П2). Це повідомлення у вигляді Пов2 відкрито передається спочатку до П у вигляді Пов2, а далі до отримувача О як таке, що вийшло з джерела П2. Таким чином, джерело П2 легітимізується як першоджерело.

     

    Мотиваційний аналіз, який сформувався як самостійний напрям у 50-ті роки XX ст., має дві мети: 1) визначення реальної мотивації поведінки людей та 2) визначення реакції людей на ті чи інші методи впливу. Такі знання дозволяють керувати поведінкою людини. Тому мотиваційний аналіз широко застосовується в рекламі і передбачає використання знань про такі внутрішніі потреби людини, які б призвели до купівлі одного з багатьох аналогічних товарів.

     

    Аналіз політичних текстів має на меті змоделювати інтереси, вподобання і вразливі “місця” політичного лідера. Аналіз політичних текстів – це самостійна якісна методика дослідження. Виходячи з методик контент-аналізу, аналіз політичних текстів включає так зване когнітивне картування та операційне кодування лідера. Операційний код можна розглядати як структуровану картину світу лідера. Когнітивна карта – це модель поведінки лідера в конкретних ситуаціях, яка дозволяє передбачити поведінку в аналогічних випадках за схемою «причина – наслідок». Мета моделювання поведінки політичного лідера полягає в тому, щоб з’ясувати його уявлення про політику і політичний конфлікт, про засоби досягнення політичної мети.

    Комунікативний процес – складне явище. Жодна з існуючих моделей не описує всіх його особливостей, тому, не зважаючи на велику кількість моделей комунікації, треба очікувати на нові, поява яких буде пов’язана з новими технологіями передачі інформації.

    Вищезгадані моделі – лише частина з існуючих. Коло складових процесу комунікації ширше і включає також деякі інші елементи, що характеризуються нижче.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.