Системи опалення

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року.

Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря. Системи опалення повинні компенсувати втрати тепла через огороджуючі зовнішні будівельні конструкції та підігрівати холодне повітря, яке надходить ззовні через вікна, двері, ворота та ін. При проектуванні системи опалення визначають: категорію вибухопожежної небезпеки виробництва; внутрішню температуру повітря в приміщенні, залежно від І категорії роботи (легка, середньої важкості, важка); розрахункову зовнішню температуру повітря для даного кліматичного району; орієнтовні втрати тепла будинком; тепловиділення від: людей, електрообладнання, нагрітих поверхонь та ін.; необхідну систему опалення, вид теплоносія, тип опалювальних приладів; кількість тепла на опалення приміщень; поверхню нагрівальних приладів; кількість елементів секцій в одному нагрівальному приладі, загальну кількість секцій; годинні витрати води (повітря) на опалення; необхідну поверхню нагріву, тип та ККД котла.

Кількість тепла, що втрачається будівельною конструкцією - Q_к.

Вона залежить від різниці температур, величини їх значень, площі та виду матеріалу і може бути підрахована для плоских поверхонь за формулою:

Q_к = k • F_к(t_вн - t_зовн) = (ккал/год.),

де k — коефіцієнт теплопередачі конструкції огорожі (стін), що залежіть від матеріалу з якого побудовані стіни (0, 92 – 097 ккал/год. • м² • °С);

F_к — поверхня огороджувальної конструкції, через яку втрачається тепло м²

t _вн - нормована температура (внутрішня) повітря в приміщенні, °С;

t _зовн - розрахункова температура зовнішнього повітря (приймається за кліматичними даними для даного міста), °С. Для Києва t _зовн= -16 °С

Визначаємо відносну витрату води на еквівалентний квадратний метр (е. к. м) Поверхню нагріву нагрівальних приладів, що віддає тепло, визначають в е. к. м., а потім перераховують на метраж прийнятих для установки типів приладів.

Відносна витрата води буде складати:

ккал/год.

де — різниця температур між середньою температурою теплоносія в нагрівальному приладі та температурою в приміщенні, °С;

=

перепад температур теплоносія в нагрівальному приладі, °С.

=

вода з початковою температурою t _поч = +1ОО °С і кінцевою t _кін = +60 °С

L — кількість води, що подається зверху донизу, кг/м² • год. L = 17, 4 кг/м² • год.

Значення е. к. м. можна порахувати за формулою:

= (ккал/год. е. к. м.),

де — поправочний коефіцієнт, що залежить від відносної витрати води.

Значення поправочного коефіцієнта залежно від відносної втрати води.

q	0.3	0.4	0.5	0.6	0.7	0.8	0.9				> 7
	0.85	0.89	0.91	0.93	0.95	0.97	0.99		1.03	1.06	1.07

Необхідну поверхню приладів е. к. м. F_ПР можна визначити за формулою:

м ²

Необхідна кількість секцій радіаторів М-140 ( м ²) дорівнює:

штук.