Надзвичайні ситуації як наслідок реалізації не­безпек

Згідно із Законом України від 08.07.2000 р. " Про захист населення від надзвичайних ситуацій техногенного і природно­го характеру" надзвичайна ситуація (НС) – це порушення норма­льних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

Причиною виникнення надзвичайної ситуації є реаліза­ція потенційної небезпеки різного характеру.

Першопричиною виникнення надзвичайної ситуації є небезпечна подія.

Небезпечною є така подія, наслідками якої можуть бути: загибель або загроза загибелі людей, значне погі­ршення умов життєдіяльності людей, заподіяння великих еко­номічних збитків, істотне погіршення стану навколишнього се­редовища. У свою чергу, небезпечна подія може бути виклика­на небезпечним природним явищем або аварією (катастрофою) на потенційно небезпечному об'єкті.

Небезпечне природне явище - це подія природного по­ходження або результат природних процесів (реалізація небез­пеки природного характеру), які за своєю інтенсивністю, масш­табом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт - це такий об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні речовини, гідротехнічні й транспо­ртні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 " Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" визначені небезпечні речовини, які роб­лять об'єкт потенційно небезпечним:

1) радіоактивні речовини;

2) біологічні препарати;

3) гази;

4)горючі рідини;

5) вибухові речовини;

6) речовини-окисники;

7) високотоксичні та токсичні речовини;

8) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (ви­сокотоксичні для водних організмів).

Визначення факту виникнення надзвичайної ситуації внаслідок реалізації небезпеки та відповідної реакції держави щодо ліквідації її наслідків здійснюється за допомогою класи­фікації. Класифікація надзвичайних ситуацій здійснюється за масштабами та за природою виникнення.

Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабами здійснюється шляхом порівняння кількісних показників ознак з пороговими значеннями.

До ознак надзвичайної ситуації відно­сяться:

- територіальне поширення;

- обсяг ресурсів, необхідний для локалізації і ліквідації її наслідків;

- кількість постраждалих людей;

- ступінь погіршення нормальних умов життя людей;

- розмір заподіяних економічних збитків.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 " Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" надзвичайні ситуації за масштабом класифіку­ються наступним чином.

Державного рівня визнається надзви­чайна ситуація:

- яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

- яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних міс­цевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за те­риторіальним поширенням);

- яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок дії уражаючих чинників джерела надзвичайної ситу­ації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому поряд­ку), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

- внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постражда­ло понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєді­яльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 до­би), а збитки (оцінені в установленому законодавством поряд­ку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуа­ції") заробітної плати;

- збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

- яка в інших випадках, передбачених актами законо­давства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзви­чайна ситуація:

- яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсо­ток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

- яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено норма­льні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на трива­лий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. міні­мальних розмірів заробітної плати;

- збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних роз­мірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

- яка вийшла за межі територій потенційно небезпеч­ного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

- внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0, 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

- збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних роз­мірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається надзви­чайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.

Визначення міністерств і відомств, які беруть участь у ло­калізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також ви­рішення питань організації і взаємодії здійснюється з допомогою Державного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК-019-2001.

У ДК-019-2001 наведені коди надзвичайних ситуацій за­лежно від їх класу за походженням, які обумовлюють перелік міністерств і відомств, що беруть участь у локалізації і ліквіда­ції наслідків надзвичайної ситуації, а також організацію і взає­модію при проведенні робіт.

Відповідно до прийнятої в ДК-019-2001 класифікації за походженням НС поділяються на:

- НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні (морські та прісноводні) явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повіт­ряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогос­подарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

- НС техногенного характеру - транспортні аварії (ката­строфи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з ви­кидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних і токсичних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродина­мічні аварії на греблях, дамбах тощо;

- НС соціально-політичного характеру - ті, що пов'я­зані з протиправними діями терористичного й антиконституційно- го спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викра­дення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, вста­новлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;

- НС воєнного характеру пов'язані з наслідками засто­сування зброї масового ураження або звичайних засобів уражен­ня, під час яких виникають вторинні фактори ураження населен­ня внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, ток­сичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Дещо окремо необхідно розглянути надзвичайну ситуа­цію екологічного характеру, тому що цей вид надзвичайної си­туації за походженням може бути як техногенним, так і приро­дним; наслідки її важко піддаються оцінюванню, вплив її на людину малопомітний, але постійний та глобальний. Надзвичайна екологічна ситуація - надзвичайна ситуа­ція, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в довкіллі, що потребують застосування надзвичайних заходів із боку держави. До таких змін належать: втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення довкілля, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та проведення господарсь­кої діяльності в цих умовах.

Надзвичайні екологічні ситуації проявляються у стійкій зміні стану і властивостей літосфери, гідросфери, атмосфери.

Зміна стану і властивостей літосфери характеризується катастрофічними зсувами, просіданням і деградацією ґрунтів, обвалами, великомасштабним забрудненням місцевості, вими­ранням флори і фауни в окремих районах тощо.

До надзвичайних екологічних ситуацій, які пов'язані зі зміною стану гідросфери, відносяться вичерпання водних ре­сурсів, незворотні зміни фізичних і хімічних властивостей вод­ного середовища, великомасштабне механічне, хімічне чи біо­логічне забруднення вод, що призвело до масової загибелі і зникненні окремих видів рослинного і тваринного світу та ін.

Відповідно до положень Закону України " Про зону над­звичайної екологічної ситуації" " 2000 р. рішенням Верховної Ради України окремі території держави можуть оголошуватися зонами надзвичайної екологічної ситуації. Зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місце­вість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуа­ція. Зоною надзвичайної екологічної ситуації оголошуються те­риторії, де внаслідок діяльності людини або руйнівного впливу стихійних сил природи виникли стійкі або незворотні негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що призвели до загрози або неможливості проживання на них населення і ведення господарської діяльності, наприклад, територія зони відчуження біля Чорнобильської АЕС.

Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:

- значне перевищення гранично допустимих норм по­казників якості навколишнього природного середовища, визна­чених законодавством;

- виникнення реальної загрози життю та здоров'ю ве­ликої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому при­родному середовищу внаслідок надмірного забруднення навко­лишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів;

- негативні зміни, що сталися в навколишньому при­родному середовищі на значній території і які неможливо усу­нути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;

- негативні зміни, що сталися в навколишньому при­родному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарсь­кої діяльності на відповідній території;

- значне збільшення рівня захворюваності населення вна­слідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.

У лютому 2010 р. Верховна Рада України ухвалила За­кон " Про затвердження указу Президента України " Про оголо­шення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації".

На сховищі № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей, в якому зберігається понад 10 млн м³ відходів, унаслідок атмосферних опадів стрімко зростає рівень висококонцентрованих розсолів калійних солей. Останнім часом спо­стерігалась їх прогресована фільтрація через товщину дамби, що призводить до її прискореного руйнування, а отже, до зрос­тання ризику раптового виливу таких розсолів, що спричинить руйнування прилеглих промислових об'єктів, житлового фонду, а також забруднення розсолами річки Дністер.

Залежно від місцезнаходження джерела виникнення надзвичайні екологічні ситуації можна поділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішні - джерело безпосередньо розташоване на території України, зовнішні - за її межами.

За наслідками надзвичайні екологічні ситуації можна класифікувати на незворотні, тривалі, тимчасові й суттєві. Масштаби наслідків надзвичайних екологічних ситуацій визнача­ються на основі експертної оцінки, прогнозу або результатів моде­льних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

За ступенем гостроти виділяють реальні та поте­нційні надзвичайні екологічні ситуації. За швидкістю розвитку - на ситуації, що відбуваються стрімко, швидко або повільно.

Контрольні питання

1. Які фактори називаються небезпечними, а які шкідливими.
2. Що таке ризик і як він визначаться?
3. Методи кількісної оцінки ризику небезпек.
4. Критерії переходу небезпечної події в НС.
5. Класифікація НС.