Розрахунок пристосування.

При обробці на заготовку діє сила різання P_z =91.4 Н. Максимальний крутний момент, який прагне повернути заготовку, визначається за формулою:

де D_фр =10 мм – діаметр фрези;

Нм.

Визначаємо необхідне зусилля затиску деталі в пристосуванні за формулою:

де k_z – коефіцієнт запасу сил закріплення;

f₁=0, 25 – коефіцієнт контакту з заготовкою;

f₂=0, 25 – коефіцієнт тертя контакту з затиском;

D_д – діаметр встановлювальної поверхні;

α = 90⁰ – кут призм;

k_z = k₀ ^. k₁ ^. k₂ ^. k₃ ^. k₄ ^. k₅ ^. k₆ ,

де k₀ = 1, 5 - гарантований коефіцієнт запасу;

k₁ = 1, 6 – коефіцієнт, що залежить від стану базових поверхонь;

k₂ = 1, 45 - коефіцієнт, що враховує затуплення інструментів;

k₃ = 1, 1 - коефіцієнт, що враховує ударне наватаження на інструмент;

k₄ = 1, 25 - коефіцієнт, що характеризує стабільність сил привода;

k₅ = 1, 1 - коефіцієнт, що враховує зручність керування механізмами;

k₆ = 1, 25 - коефіцієнт, що враховує визначеність розташування опорних точок.

k_z = 1, 5 ^. 1, 1 ^. 1, 45 ^. 1, 1 ^. 1, 25 ^. 1, 1 ^. 1, 25 = 4, 32.

Таким чином, отримуємо

Н.

3.3 Розрахунок затискального механізму

В спроектованому пристосуванні затиск деталі здійснюється пневмокамерою, головним параметром якої є її діаметр. Зусилля на штоці при подачі стисненого повітря в штокову порожнину визначається за формулою:

Q = 0, 75 ^. π / 16 ^. [ (D + d)² – d₁ ] ^. ρ

де D= – діаметр діафрагми всередині пневмокамери, мм;

d = мм – діаметр опорного диска пневмокамери;

d₁ = мм – діаметр штока;

ρ = 0, 4 Мпа – тиск стисненого повітря.

Порівнюючи зусилля на штоці та потрібне зусилля затиску W=Q, знаходимо діаметр пневмокамери

м.

приймаємо діаметр пневмокамери D=160 мм.

Фактичне зусилля затиску дорівнює:

Н.

Фактичне зусилля затиску повинне бути більше ніж потрібне:

W_ф > W

5056 > 2468.

Таким чином, спроектоване пристосування забезпечує надійний затиск оброблюваної деталі.