Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальна характеристика державної служби




 

Державна служба виникла ще за часів первісного суспільства. Вона має багатовікову історію свого розвитку. При розподілі праці у первісному суспільстві починає формуватися «управлінська еліта», яка відокремлюється від основної маси виробників і, з часом, перетворюється на окрему групу людей — «державних людей».

Послугами державних службовців користуються всі сучасні країни незалежно від державного устрою, форми правління чи державного режиму. Державні службовці виконують усі завдання і функції, які цивілізоване суспільство покладає на свою державу.

Державні службовці у сучасному суспільстві здійснюють контрольну, організаційну, правозастосовчу та інші види діяльності.

В юридичній науці існують два підходи щодо визначення дефініції державної служби: законодавчий та нормативний. Відповідно до нормативного трактування державна служба — це спеціально організована професійна діяльність окремої групи громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Законодавче визначення даного поняття міститься у статті 1 Закону «Про державну службу», згідно з якимдержавна служба — це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їхньому апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державна служба ставить перед собою наступнізавдання:

ü охорона конституційного ладу України, створення умов для розвитку громадянського суспільства, виробництва.

ü забезпечення вільної життєдіяльності особистості, захист прав, свобод і законних інтересів громадян;

ü формування суспільно-політичних і державно-правових умов для практичного здійснення функцій державних органів;

ü забезпечення ефективної роботи державних органів у відповідності до їхньої компетенції;

ü удосконалення умов державної служби і професійної діяльності державних службовців;

ü створення і забезпечення належного функціонування системи підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців;

ü забезпечення принципу гласності в діяльності державних службовців і державних органів, дотримання законності,

ü викорінення бюрократизму, корупції та інших негативних явищ у системі державної служби.

Похідними від завдань державної служби є її функції. Під функціями державної служби слід розуміти основні напрями практичної реалізації правових норм інституту державної служби, які сприяють досягненню відповідної мети правового регулювання державно-службових відносин і виконанню державною службою своєї соціальної ролі і державно-правового призначення.

Але, найбільш вдалою виявляється думка яку з цього приводу висловлює О. П. Ноздрачьов, який вважає, що функціями державної служби є:



ü правозастосовча. Вона здійснюється через виконання посадових обов'язків і прийняття актів управління про виконання законів тощо;

ü правотворча. іншими словами цю функцію можна назвати нормотворчою, яка проявляється у законопроектній діяльності, а також в експертній, аналітичній, довідковій роботі державних службовців у процесі підготовки законопроектів;

ü правозахисна. Одним із основних обов'язків державних службовців є реалізація та захист прав і свобод людини і громадянина, надання Їм управлінських (адміністративних) послуг;

ü регулятивна. Державна служба проявляє себе при підготовці різних конкретних програм державної діяльності, Інших державних рішень. У цьому розумінні державна служба виконує важливу регулятивну функцію, яка проявляється в тому, щоб забезпечити погодженість інтересів різних верств суспільства;

ü організаційна. Державна служба покликана забезпечити координацію й упорядкування діяльності державних органів, об'єднуючи їх в один державний апарат легітимної державної влади.

Принципи державної служби — це базові ідеї, які відображають об'єктивні закономірності становлення та розвитку державної служби, напрями реалізації компетенції, завдань, функцій державних органів, повноважень державних службовців, зумовлюють цінність та соціальну значимість функціонування інституту державної служби.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну службу» основними принципами державної служби є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини і громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого та регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій та об'єднань громадян.



З наукової точки зору принципи державної служби можна поділити на:

1. конституційні, визначені Конституцією України;

2. функціонально-організаційні, визначені спеціальними законодавчими актами про державну службу.

1. Конституційні принципи включають:

Ø служіння народу України;

Ø верховенство Конституції України та законів над іншими нормативно-правовими актами;

Ø демократизм і законність;

Ø пріоритет прав і свобод громадян;

Ø гуманність та соціальна справедливість;

Ø єдність державної влади;

Ø поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;

Ø рівний доступ громадян до державної служби.

2. Організаційно-функціональні принципи включають:

Ø обов'язковість для державних службовців рішень вищих органів державної влади та їх керівників у межах їхніх повноважень та згідно з законодавством України;

Ø єдність основних вимог, що висуваються до державних службовців;

Ø професіоналізм, компетентність, чесність; порядність, ініціативність, відданість справі при виконанні посадових обов'язків;

Ø прозорість у здійсненні державної служби;

Ø персональна відповідальність державних службовців за рішення, які вони приймають;

Ø дотримання законних інтересів і прав суб'єктів державного управління.

Підходів щодо класифікації є досить багато, зокрема заслуговують на увагу погляди Ю. П. Битяка та О. В. Петришина, які пропонують класифікувати державну службу відповідно до конституційного принципу розподілу державної влади на: а) державну службу в органах законодавчої влади; б) державну службу в органах виконавчої влади; в) державну службу в органах судової влади.

Заслуговує на увагу також класифікація, запропонована в Концепції реформи адміністративного права, згідно з якою слід законодавче закріпити такі види:

а)професійна державна служба, яка складається з:

— адміністративної державної служби (служба в державних органах, їхньому апараті, органах місцевого самоврядування);

— спеціалізованої державної служби (судові органи, органи прокуратури, внутрішніх справ, державної безпеки, митні, дипломатичні тощо);

— цивільної державної служби (медичні, наукові, навчальні та інші державні установи);

б)позапрофесійна державна служба, яка вкючає в себе наступні посади:

— державні політичні посади (Президент, міністри, народні депутати та ін.);

— посади патронатноЇ служби (керівники прес-служби, радники, помічники, консультанти);

—допоміжні (обслуговуючі) посади (референти, секретарі та ін.).

У вузькому розумінні державної служби можна виділити наступні її види (деякі вчені називають їх типами державної служби);

1. політична (діяльність) державна служба, яку здійснюють Прем'єр-міністр України, члени Уряду України, голови місцевих державних адміністрацій, народні депутати України, обрані посадові особи парламенту, в тому числі Голова Верховної Ради України. Правовий статус цих осіб має бути детально регламентований в окремих законодавчих актах)

2. цивільна державна служба (державні службовці державних органів та їхнього апарату); До видів цивільної служби слід віднести наступні:

· служба в Секретаріаті Президента України та апараті органів, створюваних при Президентові України;

· служба в Апараті Верховної Ради України та секретаріатах комітетів Верховної Ради;

· служба в Секретаріаті Кабінету Міністрів України та в апаратах урядових органів;

· служба в патронатних службах державних органів;

· служба в апаратах Національного банку України, його обласних (та прирівнених до них) відділеннях;

· служба в апаратах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

· служба в апаратах місцевих органів виконавчої влади;

· цивільна служба в апаратах органів прокуратури;

· цивільна служба в апаратах органів внутрішніх справ;

· цивільна служба в апаратах (штабах) військових формувань;

· несуддівська служба в апаратах судових органів;

· служба державних нотаріусів;

· служба державних судових виконавців;

· деякі інші види служб, визначені законом.

3. мілітаризована державна служба (державні службовці збройних державних формувань, які мають військові або спеціальні звання);

· військова служба у Збройних Силах України (служба в видах Збройних Сил України);

· служба в Прикордонних військах України;

· служба у Внутрішніх військах МВС України;

· служба в СБУ;

· служба в Державній службі охорони України;

· служба в органах виконання покарань;

· служба атестованих працівників органів внутрішніх справ;

· служба атестованих працівників військ центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій;

· деякі інші види служб, визначені законом.

4. спеціалізована державна служба (державні службовці органів виконавчої влади зі спеціальним статусом).

· державна дипломатична служба;

· державна санітарно-епідеміологічна служба;

· державна контрольно-ревізійна служба;

· державна служба прокурорів;

· державна служба суддів;

· державна митна служба;

· державна податкова служба;

· служба державних судово-медичних експертів;

· державна фельд'єгерська служба;

· деякі інші види служб, визначені законом;

 


.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал