Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Особистість керівника як предмет наукового дослідження. 7. 9 керівник як командний гравець
|
|
7.9 Керівник як командний гравець
Сучасна практика показує, що найчастіше метод вирішення організаційних завдань силами команди є найбільш ефективним. Це аж ніяк не свідчить про те, що існування й функціонування команди стає панацеєю від усіх управлінських та організаційних проблем, а, проте, добре організована командна робота дозволяє знаходити інноваційні та найбільш оптимальні рішення, максимально раціонально використовувати потенціал організації. Тому кожен керівник прагне якщо не сформувати команду й керувати нею, то хоча б регулярно використовувати термін «команда» для надання особливої значимості своєму виступу.
Більшість керівників хоча б один раз у житті намагалися сформувати команду однодумців, але далеко не всі з них зуміли завершити розпочату справу. А якщо їм все-таки вдавалося створити команду, то вони поступово починали усвідомлювати, що найважча проблема для керівника не в тому, щоб сформувати команду, а в тому, щоб успішно керувати нею.
Керівник повинен мати особливі якості для успішного формування команд у своїй організації і за її межами (наприклад, команди партнерів). Найбільш важливими якостями керівника, від яких залежить його здатність формувати команди, є такі:
1) технологічна та соціально-психологічна компетентність. Якщо
керівник не розуміє сутності й деталей технології своєї справи,
він не зможе прийняти ефективного рішення щодо типу ко
манди й характеру її діяльності. У нього також виникнуть сер
йозні проблеми, коли він почне добирати найбільш придатних
фахівців у члени команди. Добираючи кандидатів, слід врахо
вувати кілька критеріїв: високу професійну компетентність
щодо завдання; здатність виконувати соціальні ролі в рамках
командної діяльності; психологічну сумісність з іншими чле
нами команди;
2) уміння встановлювати й розвивати атмосферу взаємної довіри
та взаєморозуміння. Без взаємної довіри не може бути й мови
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
про команду. Тому керівник, ініціюючи формування команди, повинен викликати довіру у своїх підлеглих чи колег, яких він вважає членами команди. Ці кандидати, у свою чергу, теж повинні викликати почуття довіри в керівника;
3) терпимість до інакомислення й прихильність до демократичних
методів управління (ці якості можна зарахувати до суб'єктивн
их факторів, що визначають спроможність керівника-управ-
лінця формувати команду). Езопові настанови й монополія на
владу неприпустимі в командній роботі. Команда формується
на основі повної погодженості щодо рішень, які скоріше є про
дуктом колективного розуму, ніж індивідуального;
4) готовність стати рівним серед рівних і кращим серед кращих.
Керівник ще на етапі формування команди повинен уявляти,
які соціальні ролі та функції він буде виконувати в команді.
Команда не терпить дублерів і «сачків»-ледарів. Кожен член
команди повинен бути незамінним і потрібним, усі члени
команди повинні мати приблизно однаковий рівень профе
сіоналізму. Керівник повинен розуміти, що члени команди
не повинні сильно відрізнятися щодо соціального статусу
(об'єктивно чи суб'єктивно).
Керівником команди може бути не кожний, а лише той, хто виявляє всі необхідні якості. Це і є ефективний лідер. У команді керівник повинен підтвердити своє право бути керівником, а для цього йому потрібно виявити компетентність, виконуючи функції керівника команди. Серед цих функцій варто згадати такі:
1) детальний контроль за діяльністю команди на рівні виконання
завдань;
2) координація діяльності команди на рівні прийняття стратегіч
них рішень;
3) генерація ідей, інновацій і стратегій;
4) аналіз та оцінка ідей і рішень;
5) забезпечення й підтримка командного духу та оптимальної ко
мунікації;
6) забезпечення ефективних перетворень ідей і планів, робочих
процедур і кінцевого результату;
|
|