Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Зміст робіт
Постановка проблеми – це початок будь-якого дослідження. У науці формулювання проблеми означає визначення " дефіциту" знання, недостатньої інформації про явища навколишньої дійсності. Етапи виокремлення проблеми: 1) з’ясування обсягу відсутньої інформації про явище, яке вивчається (разом з науковим керівником); 2) опис проблеми на рівні повсякдення; 3) формулювання перспектив розробки проблеми з допомогою наукової термінології. Постановка проблеми означає формулювання гіпотези як наукове передбачення, яке необхідно або довести, або заперечити на основі наявної інформації. Будь-яка гіпотеза відкрита для наступних перевірок. Важливе значення має пілотажне дослідження – первинна обробка інформації, своєрідна " розвідка" як результат ґрунтовного вивчення відповідної літератури та консультацій з проблеми, що дозволяє зорієнтуватися у правильності обраного для дослідження шляху. Опрацьований на основі першоджерел матеріал компілюється в логічну низку. Не потрібно відволікатися на другорядні елементи. Важливо дотримуватися теми, виокремлювати власні думки. При цьому необхідно використовувати відповідні правила, наприклад: 1) цитуючи " чужі" думки дослівно, потрібно брати їх у " лапки"; 2) якщо цитата недослівна, то виклад продовжують від себе, посилаючись на відповідного автора; 3) якщо цитати довгі і відсутня потреба їх повного наведення, то вони скорочуються шляхом пропуску окремих частин (пропуски позначаються крапками); 4) використання чужих думок без відповідних посилань розцінюється як списування, плагіат, а тому така робота оцінюється на " незадовільно"; 5) посилання на першоджерела вказуються у квадратних дужках, де перша цифра позначає його порядковий номер у переліку використаної літератури, а друга (через кому) – сторінку, наприклад [5, 42]; 6) якщо вказується перелік посилань, то між нами ставиться " крапка з комою". Приклад: [5; 42; 44; 56]. Робота повинна мати вигляд закінченого творчого циклу, зокрема висновки будуються на основі вихідного матеріалу, який знаходиться у вступі. Критерії оцінювання курсової роботи вказані в рецензії. Їх можна використати для оцінювання дипломної і магістерської робіт, однак потрібно додатково врахувати рівень теоретичного узагальнення матеріалу, математичних розрахунків, досконалість емпіричного дослідження і, як наслідок, інтерпретацію отриманих результатів. Студент має право на захист роботи, незалежно від оцінки, взявши за основу такі напрямки свого виступу: 1) актуальність теми; 2) зв’язок теми з актуальними проблемами психолого-педагогічного знання, практики педагогічної діяльності; 3) рівень проведеного дослідження і значущість отриманих результатів; 4) перспективи розробки проблеми. 5) відповіді на зауваження. Доказовість виступу забезпечується лаконічністю, смисловими та стилістичними взаємозв’язками між окремими положеннями, визначених гіпотезою та завданнями роботи, акцентуванням головних думок тощо.
|